Гра на виживання: можливий розпад Євросоюзу після пандемії та прогноз для українців

Коронавірусна і кризова буря вже серйозно попсувала єдність Євросоюзу. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чи вистоїть ЄС в ці складні часи, і чи варто Україні переглянути свої зовнішньополітичні пріоритети.
Раніше лідер італійської політичної партії "Ліга", екс-віце-прем'єр Італії Маттео Сальвіні заявив про можливий вихід країни з Євросоюзу через зволікання з боку колег по ЄС у наданні допомоги з подолання епідемії коронавірусу. Прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте відкинув проект спільної заяви учасників саміту ЄС щодо ситуації з коронавірусом, назвавши його недостатнім. Президент Франції Емманюель Макрон попередив своїх колег по ЄС про те, що Шенгенська зона може розвалитися, якщо країни Євросоюзу не продемонструють.

Чи розвалиться Євросоюз?

Політолог-міжнародник Денис Пілаш зазначає, що Сальвіні з моменту виключення його з правлячої партії намагався скористатися будь-якою ситуацією, щоб оголосити дострокові вибори і/або повернутися у владу. І його гострі заяви щодо ЄС цілком вписуються в цю картину.
"Однак ті провінції, в яких при владі політична сила Сальвіні, аж ніяк не демонструють кращих показників в боротьбі з інфекцією, – підкреслює Пилаш. – А рейтинги довіри до уряду Джузеппе Конте ростуть. Його дії, по одному з досліджень, знайшли підтримку 94% опитаних. Колишній партнер Сальвіні по коаліції – чинний глава МЗС Італії Луїджі Ді Майо – всіляко підкреслює прихильність європейській єдності. Він вважає позитивним прикладом призупинення в умовах пандемії Пакту стабільності ЄС, що сковує бюджетну політику країн-членів. І вказує, що навіть євроскептичні сили (такі, як "Ліга" Сальвіні) сьогодні просять про допомогу ЄС".
У той же час, на думку експерта, більшість країн Євросоюзу з початком кризи, дійсно, демонстрували мало інтернаціональної солідарності – не тільки до людей поза ЄС (і біженців), але і всередині самого ЄС.
"Правопопулістські уряди Центральної Європи не забарилися першими відгородитися від решти. Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан намагався неодноразово маніпулятивно пов'язати поширення вірусу з міграцією, – каже Пілаш. – Але і в цьому ми не бачимо кардинальних змін, лише продовження тенденцій, що існували і до глобальної пандемії. Так що ЄС навряд чи розвалиться, але кризові явища в ньому будуть наростати. І Україні варто замислитися щодо беззаперечної прив'язки зовнішньої політики до євроатлантичного вектору. Потрібно більше уваги приділяти як безпосередньо двостороннім стосункам із західними сусідами, так і з набираючими вагу країнами Азії, наприклад".

Тест на міцність

Як показавла нинішня криза, європейської солідарності не існує, вважає експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілля Куса.
"Красива ідеологічна обгортка була зірвана, – говорить експерт. – Криза завжди є тестом на міцність різних політичних систем, держав, союзів. А в такій грі, як правило, кожен — сам за себе. Тому ми і бачимо відповідні проблеми всередині ЄС, між США і Канадою, в Латинській Америці і так далі. Ніякої солідарності немає. Йде гра на виживання".
Чи встоїть ЄС? Ілля Куса вважає, що слід розглянути кілька сценаріїв.
"Оптимістичний виглядає наступним чином: криза мине, ЄС вистоїть. Країни, які до нього входять, понесуть серйозні економічні і фінансові втрати. Але чи зуміють залити економіку грошима. Коронавірус до літа, можливо, піде на спад. А до осені його, при сприятливому розвитку подій, локалізують. До кінця року може з'явитися вакцина. І ЄС зможе в 1-2 кварталі 2021 року почати відновлення економіки", – говорить експерт.
Другий сценарій – часткове послаблення ЄС в результаті важких економічних наслідків для ряду країн, які зараз дуже вразливі.
"Мова йде про Італію, Іспанію, Грецію, – уточнює Куса. – Там, де існують великі боргові проблеми. У разі, якщо та ж Італія оголосить дефолт або пандемія там затягнеться, я не виключаю, що ЄС може зменшитися в розмірах через загострення протиріч всередині блоку між різними структурними групами. Між Західною Європою та Східною Європою. У країнах Північної Європи взагалі своя атмосфера – там особливо і карантин не вводили. Загострення цих протиріч може серйозно послабити ЄС – аж до зменшення його членів".
Найгірший сценарій, на думку експерта, — якщо пандемія затягнеться до кінця року. Або якщо буде друга хвиля коронавірусу.
"Якщо економічні наслідки виявляться занадто важкими, можемо очікувати вкрай серйозні наслідки для ЄС. Аж до його розвалу, – вважає Ілля Куса. – Точно відпаде "периферія" – Південна і Східна частина Європи. Все буде мати найгірші наслідки для всіх економік, але насамперед для тих, які живуть за рахунок ЄС".
Україна, на думку експерта, повинна була давно задуматися над тим, щоб скорегувати свою політику щодо ЄС та НАТО.
"Криза в цих структурах обчислюється десятиліттям. Це не новина. Сьогодні ж світова криза лише прискорює ці відцентрові процеси, – пояснює Куса. – Українська влада нічим не займалася, окрім підтримки фетиша про євро-атлантичну інтеграцію. У самій інтеграції нічого погано немає, але у нас зробили з цього якийсь культ, який став мірилом успішності нашої зовнішньої політики, що є стратегічною помилкою. Зараз, в умовах загальної кризи, дійсно, виникає питання: якщо не ЄС, то що? І це народжує серйозну смислову кризу для України".
Ілля Куса впевнений, що наша країна зараз не повинна дивитися на ЄС чи інші напрямки.
"Перший наш інтерес зараз – вижити, – підкреслює експерт. – Слід максимально стимулювати зростання внутрішнього виробництва і споживання, запускати великі інвестиційні проекти під інфраструктуру. Зараз вони підуть дуже добре. Буде багато зайвих грошей у світі, які треба буде якимось чином реалізовувати. Це дозволить нам якщо не створити нові робочі місця, то хоча б зберегти ті, що зараз стрімко скорочуються".
За словами експерта, криза – це можливість перестати залежати від того чи іншого зовнішньополітичного вектора.
"Україна повинна спрямувати всі ресурси, всі наявні зусилля на підтримання самої себе. На внутрішній розвиток, – наголошує Куса. – Потрібен вихід на якийсь новий рівень самодостатності – гідний теперішніх часів і нинішньому рівню світової глобалізації. В першу чергу, мова про самодостатність енергетичну, економічну, фінансову, в оборонній сфері. Слід займатися створенням і розвитком власних соціальних і політичних інститутів. Якщо їх не буде, то яка різниця, що у нас написано в Конституції? Йдемо ми в ЄС чи не йдемо... Ми просто розвалимося – і на цьому закінчиться наша історія. Так що не треба дивитися на ЄС в сенсі того, чи допоможуть нам. Нам треба думати про себе. І це наш шанс вирватися з зацикленості на ЄС".

ЄС чекають трансформації

Директор Центру вивчення української політики Максим Семенов впевнений: заяви в стилі того, що Італія може вийти з ЄС – це елементарний шантаж.
"Так, Італії важливо отримати допомогу від ЄС. І не менш важливо їй залишитися в Євросоюзі. Особливо в силу теперішньої складної внутрішньої ситуації, – пояснює експерт. – Те ж саме і з Шенгенською зоною. Нікуди вона не дінеться. Від неї є загальна вигода для країн Європи. Через якийсь час епідемія пройде. А загальні вигоди залишаться. Саме тому я прогнозую, що ЄС точно збережеться. Хоч і трансформується".
Семенов підкреслює, що якщо раніше ЄС базувався на якихось спільних цінностях, то оновлений буде формуватися на вигодах окремих країн-локомотивів.
"Ми побачимо, як перебалансуються інтереси цих самих локомотивів – Німеччини і Франції, – прогнозує експерт. – А цінність так званих "малих країн" Східної Європи буде знижуватися. По суті, відбудеться перепідпорядкування. Якщо раніше говорили, що всі країни ніби рівні, при цьому визнаючи економічне лідерство Німеччини та Франції, то у майбутній Європі з великою часткою ймовірності Німеччина і Франція стануть лідерами не тільки де-факто, але і де-юре. Питання лише у тому, яка з них менше постраждає під час боротьби з коронавірусом і наслідками епідемії".
Оскільки ЄС, швидше за все, не розвалиться, але при цьому і не матиме достатньої допомоги Україні (і навіть, можливо, закриється від неї), Смирнов припускає, що євроінтеграційні устремління України будуть переглянуті.
"Суспільство і політики зрозуміють, що допомоги від Європи чекати не доводиться. Про допомогу від Росії, зрозуміло, говорити теж не доводиться, враховуючи конфлікт між країнами. У США і Китаю – свої інтереси і проблеми. В цих умовах прогнозую в Україні посилення національно орієнтованих, суверенно орієнтованих політиків. Тих, хто виступає за сильний розвиток держави. За так званий третій шлях країни – не на Захід чи Схід, а свій шлях, – пояснює експерт. – Українці повинні зрозуміти, що ніхто, крім них самих, не допоможе. Інша справа – як це зможуть продемонструвати на практиці... Ну, а якщо Україна не вибере свій незалежний шлях, а продовжить прилаштовуватися до Заходу чи Сходу, вона може втратити навіть те, що у неї зараз є".

Читайте Comments.ua в Google News