Українсько-угорське питання: які перспективи візиту Кулеби в Будапешт

Експерти спрогнозували результати візиту глави МЗС України Дмитра Кулеби в Угорщину, а також розповіли, що потрібно для відновлення взаєморозуміння між країнами

Глава українського МЗС Дмитро Кулеба 29 травня планує відвідати Угорщину, де зустрінеться зі своїм колегою Петером Сійярто. Експерти спрогнозували для видання "Коментарі", чи зможуть Україна і Угорщина "навести мости", які країни неабияк попалили останнім часом.

"Слід шукати компроміси, але не переходити "червоні лінії""

Політтехнолог, експерт у питаннях національної безпеки і оборони Катерина Коваль підкреслює, що на цей момент відомо: у рамках візиту передбачається обговорення розвитку інвестиційного та торговельного співробітництва України та Угорщини, інфраструктурні проекти, а також можливі спільні проекти в рамках подолання наслідків пандемії COVID-19.

"Подібні переговори найближчим часом також зумовлені підготовкою до зустрічі президентів України і Угорщини, – каже Катерина Коваль. – Нагадаю, що 20 травня під час прес-конференції президент України Володимир Зеленський озвучив готовність підписати меморандум про взаєморозуміння з Угорщиною, враховуючи зокрема, мовне питання і позицію Угорщини щодо співпраці України з Північно-Атлантичним Альянсом. Саме Угорщина блокує засідання комісії Україна-НАТО – у якості відповідної реакції на зміни в мовній політиці".

Експерт закликає не забувати і про те, що Україна висловила наміри щодо можливості свого головування в Стратегії Євросоюзу для Дунайського регіону в 2022 році. Учасником Стратегії є також і Угорщина, тому обговорення може стосуватися і цієї теми.

"Говорячи про врегулювання "українсько-угорського питання", необхідно пам'ятати про так звані "червоні лінії", за які не варто переходити, – попереджає Катерина Коваль. – Перш за все, важлива чітка позиція України в рамках мовного питання. Тут нам варто взяти приклад з такої пострадянської країни, як Латвія, де законодавчо закріплений поступовий перехід на повноцінне навчання державною мовою. Слід шукати компроміси, але не переходити "червоні лінії". Зараз, коли Україна знаходиться у вогні війни і питання територіальної цілісності стоїть гостро критично, не час сліпо йти на поступки заради видимості збереження добросусідських відносин. Чітка позиція країни і виважена інформаційна політика повинні становити фундаментом у цьому питанні. В політиці прийнято поважати лише тих, у кого, насамперед, є своя позиція".

"Візит Кулеби в Будапешт може стати певним Рубіконом"

Експерт аналітичного центру Kyivstratpro Тарас Семенюк вважає, що після зустрічі міністрів закордонних справ можна очікувати ослаблення блокування Угорщиною євро-атлантичних прагнень нашої країни.

"Про те, що мовний закон переглядатимуть (а саме цього вимагає Угорщина), говорили і президент України Володимир Зеленський, і голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Які зміни будуть – невідомо. Але, думаю, що позиція Угорщини буде врахована, – зазначає Тарас Семенюк. – А це, в свою чергу, може вплинути на позицію Угорщини щодо прагнень України до НАТО і ЄС".

На думку експерта, візит Кулеби в Будапешт може стати певним Рубіконом, етапом початку нових відносин між Україною та Угорщиною – в ракурсі динаміки євроатлантичної інтеграції України.

"Україна їде не "з дарами", а проханнями"

Політичний експерт Дмитро Воронков вважає перспективи нормалізувати відносини між нашими країнами – вельми туманними.

"Вважаю, що це можливо лише у форматі поетапного врегулювання. А одна зустріч не вирішить проблем. І в мене є сумніви, що підписання меморандуму, який анонсує Зеленський, можливо в рамках майбутньої зустрічі. Я б сказав це довгострокова перспектива, – відзначає політексперт. – Перш за все, з причини того, що Зеленський підписав скандальний закон про середню освіту, який Верховна Рада прийняла 16 січня. А це не викликало симпатій не тільки в угорців, але й у поляків, і у румунів. І хоча цим Україна виконала останню рекомендацію Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту" від 5 вересня 2017 року, навряд чи угорців влаштує друга мовна модель для приватних шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких відносяться до мов ЄС".

Дмитро Воронков нагадує, що друга модель передбачає наступне: починаючи з п'ятого класу не менше 20% річного обсягу навчального часу буде здійснюватися українською мовою зі збільшенням до 40% в дев'ятому класі. При цьому в старшій школі українською мовою повинні проводити не менше 60% навчального часу.

"Третя модель, що стосується російськомовного населення, і того жорсткіше, – продовжує політексперт. – А Угорщина на тлі спільного з РФ неприйняття мовної політики в Україні є негласним політичним лобістом і союзником Кремля. Нагадаю, що Угорщина також є прибічником перегляду доцільності антиросійських санкцій".

Крім того, як пишуть у ЗМІ, офіційною метою зустрічі буде підписання угоди про угорською позику для інфраструктурних проектів на Закарпатті.

"Тобто, Україна їде не з "дарами", а проханнями, – зазначає Дмитро Воронков. – Бажання нашої країни поліпшити інфраструктурні умови для жителів Закарпаття хоч і симпатизує Угорщині, але той факт, що за гроші самих же угорців, може створити враження споживацького ставлення з боку України. І це точно не шлях до залагодження конфлікту".

На думку політексперта, насправді українська влада не стільки прагне згладити конфлікт, скільки посилити імідж Зеленського як дипломата, створивши ілюзію прогресу в "потепління" відносин з Угорщиною.

"Це може бути пов'язано з тим, що Зеленському нічим похвалитися в зовнішній політиці, адже саме вона є пріоритетним завданням для будь-якого глави держави. Швидше навіть, навпаки, його політика лише провокувала нові конфлікти, – вважає Дмитро Воронков. – Приміром, український глава держави мимоволі ставав "чорним тавром" в українсько-американських відносинах, якщо згадати скандал навколо сина Байдена і його бізнесу в Україні. Є й реальні ризики зіпсувати відносини з Грузією після спроб призначити Саакашвілі віце-прем'єром. При цьому Зеленський хоч і прислухався до критики, але все одно знайшов Саакашвілі посаду, що також може стати (вже частково стало) "яблуком розбрату" в українсько-грузинських відносинах".

Експерт припускає, що в Офісі президента вважають необхідним реабілітувати імідж Зеленського у питаннях зовнішньої політики. І тому для ОП важливий сам факт можливої майбутньої зустрічі українського президента Володимира Зеленського з угорським прем'єром Віктором Орбаном – ніж практичний результат цієї зустрічі.

"А з урахуванням того, що Орбан у будь-який момент може скасувати цю зустріч, існує ризик чергового іміджевого удару по позиціях глави української держави. Тож цілком ймовірно, що ключове завдання МЗС України полягає в тому, щоб не допустити зриву зустрічі з прем'єром Угорщини", – резюмує Дмитро Воронков.

Як повідомлялося, Зеленський зібрався полетіти за кордон.