Українсько-угорське питання: які перспективи візиту Кулеби в Будапешт

Глава українського МЗС Дмитро Кулеба 29 травня планує відвідати Угорщину, де зустрінеться зі своїм колегою Петером Сійярто. Експерти спрогнозували для видання "Коментарі", чи зможуть Україна і Угорщина "навести мости", які країни неабияк попалили останнім часом.

"Слід шукати компроміси, але не переходити "червоні лінії""

Політтехнолог, експерт у питаннях національної безпеки і оборони Катерина Коваль підкреслює, що на цей момент відомо: у рамках візиту передбачається обговорення розвитку інвестиційного та торговельного співробітництва України та Угорщини, інфраструктурні проекти, а також можливі спільні проекти в рамках подолання наслідків пандемії COVID-19.

"Подібні переговори найближчим часом також зумовлені підготовкою до зустрічі президентів України і Угорщини, – каже Катерина Коваль. – Нагадаю, що 20 травня під час прес-конференції президент України Володимир Зеленський озвучив готовність підписати меморандум про взаєморозуміння з Угорщиною, враховуючи зокрема, мовне питання і позицію Угорщини щодо співпраці України з Північно-Атлантичним Альянсом. Саме Угорщина блокує засідання комісії Україна-НАТО – у якості відповідної реакції на зміни в мовній політиці".

Експерт закликає не забувати і про те, що Україна висловила наміри щодо можливості свого головування в Стратегії Євросоюзу для Дунайського регіону в 2022 році. Учасником Стратегії є також і Угорщина, тому обговорення може стосуватися і цієї теми.

"Говорячи про врегулювання "українсько-угорського питання", необхідно пам'ятати про так звані "червоні лінії", за які не варто переходити, – попереджає Катерина Коваль. – Перш за все, важлива чітка позиція України в рамках мовного питання. Тут нам варто взяти приклад з такої пострадянської країни, як Латвія, де законодавчо закріплений поступовий перехід на повноцінне навчання державною мовою. Слід шукати компроміси, але не переходити "червоні лінії". Зараз, коли Україна знаходиться у вогні війни і питання територіальної цілісності стоїть гостро критично, не час сліпо йти на поступки заради видимості збереження добросусідських відносин. Чітка позиція країни і виважена інформаційна політика повинні становити фундаментом у цьому питанні. В політиці прийнято поважати лише тих, у кого, насамперед, є своя позиція".

"Візит Кулеби в Будапешт може стати певним Рубіконом"

Експерт аналітичного центру Kyivstratpro Тарас Семенюк вважає, що після зустрічі міністрів закордонних справ можна очікувати ослаблення блокування Угорщиною євро-атлантичних прагнень нашої країни.

"Про те, що мовний закон переглядатимуть (а саме цього вимагає Угорщина), говорили і президент України Володимир Зеленський, і голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Які зміни будуть – невідомо. Але, думаю, що позиція Угорщини буде врахована, – зазначає Тарас Семенюк. – А це, в свою чергу, може вплинути на позицію Угорщини щодо прагнень України до НАТО і ЄС".

На думку експерта, візит Кулеби в Будапешт може стати певним Рубіконом, етапом початку нових відносин між Україною та Угорщиною – в ракурсі динаміки євроатлантичної інтеграції України.

"Україна їде не "з дарами", а проханнями"

Політичний експерт Дмитро Воронков вважає перспективи нормалізувати відносини між нашими країнами – вельми туманними.

"Вважаю, що це можливо лише у форматі поетапного врегулювання. А одна зустріч не вирішить проблем. І в мене є сумніви, що підписання меморандуму, який анонсує Зеленський, можливо в рамках майбутньої зустрічі. Я б сказав це довгострокова перспектива, – відзначає політексперт. – Перш за все, з причини того, що Зеленський підписав скандальний закон про середню освіту, який Верховна Рада прийняла 16 січня. А це не викликало симпатій не тільки в угорців, але й у поляків, і у румунів. І хоча цим Україна виконала останню рекомендацію Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту" від 5 вересня 2017 року, навряд чи угорців влаштує друга мовна модель для приватних шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких відносяться до мов ЄС".

Дмитро Воронков нагадує, що друга модель передбачає наступне: починаючи з п'ятого класу не менше 20% річного обсягу навчального часу буде здійснюватися українською мовою зі збільшенням до 40% в дев'ятому класі. При цьому в старшій школі українською мовою повинні проводити не менше 60% навчального часу.

"Третя модель, що стосується російськомовного населення, і того жорсткіше, – продовжує політексперт. – А Угорщина на тлі спільного з РФ неприйняття мовної політики в Україні є негласним політичним лобістом і союзником Кремля. Нагадаю, що Угорщина також є прибічником перегляду доцільності антиросійських санкцій".

Крім того, як пишуть у ЗМІ, офіційною метою зустрічі буде підписання угоди про угорською позику для інфраструктурних проектів на Закарпатті.

"Тобто, Україна їде не з "дарами", а проханнями, – зазначає Дмитро Воронков. – Бажання нашої країни поліпшити інфраструктурні умови для жителів Закарпаття хоч і симпатизує Угорщині, але той факт, що за гроші самих же угорців, може створити враження споживацького ставлення з боку України. І це точно не шлях до залагодження конфлікту".

На думку політексперта, насправді українська влада не стільки прагне згладити конфлікт, скільки посилити імідж Зеленського як дипломата, створивши ілюзію прогресу в "потепління" відносин з Угорщиною.

"Це може бути пов'язано з тим, що Зеленському нічим похвалитися в зовнішній політиці, адже саме вона є пріоритетним завданням для будь-якого глави держави. Швидше навіть, навпаки, його політика лише провокувала нові конфлікти, – вважає Дмитро Воронков. – Приміром, український глава держави мимоволі ставав "чорним тавром" в українсько-американських відносинах, якщо згадати скандал навколо сина Байдена і його бізнесу в Україні. Є й реальні ризики зіпсувати відносини з Грузією після спроб призначити Саакашвілі віце-прем'єром. При цьому Зеленський хоч і прислухався до критики, але все одно знайшов Саакашвілі посаду, що також може стати (вже частково стало) "яблуком розбрату" в українсько-грузинських відносинах".

Експерт припускає, що в Офісі президента вважають необхідним реабілітувати імідж Зеленського у питаннях зовнішньої політики. І тому для ОП важливий сам факт можливої майбутньої зустрічі українського президента Володимира Зеленського з угорським прем'єром Віктором Орбаном – ніж практичний результат цієї зустрічі.

"А з урахуванням того, що Орбан у будь-який момент може скасувати цю зустріч, існує ризик чергового іміджевого удару по позиціях глави української держави. Тож цілком ймовірно, що ключове завдання МЗС України полягає в тому, щоб не допустити зриву зустрічі з прем'єром Угорщини", – резюмує Дмитро Воронков.

Як повідомлялося, Зеленський зібрався полетіти за кордон.

Читайте Comments.ua в Google News