Позачергова сесія Ради, щоб уникнути "корона-кризи": що сьогодні пустять "під ніж"

Верховна Рада України сьогодні, 30 березня, повинна зібратися на позачергове засідання для прийняття низки важливих законопроектів у ракурсі протидії епідемії коронавірусу і я кризи. Експерти зробили прогноз для порталу "Коментарі", що зможуть (не зможуть) прийняти, а також чим все це загрожує.

 Ринок землі та анти-Коломойский закон

Експерт Українського інституту політики (УІП) Владислав Дзивидзинський зазначає, що на погоджувальній раді фракцій анонсували розгляд на позачерговому засіданні парламенту низки питань, серед яких: можливість проведення засідань (комітетів і взагалі ВР) онлайн, переформатування держбюджету, введення відповідальності за спекуляції товарами першої необхідності під час карантину, прийняття необхідних для отримання грошей від МВФ законів про відкриття ринку сільськогосподарських земель і "банківського закону" (він же – анти-Коломойський, суть якого в забороні повернення націоналізованих банків колишнім власникам).
"Згідно з моїми даними, президент Зеленський гарантував нардепам, що урізання бюджету по ряду напрямків не буде стосуватися міністерств і відомств. Більш того, у розпорядженні Кабміну виявиться Спецфонд, в якому буде закладена величезна сума (імовірно – від 200 до 350 мільярдів гривень), якою уряд зможе розпоряджатися в "ручному режимі". Зрозуміло, що під шумок, у напівробочому форматі, можуть бути корупційні складові під час такого роду перерозподілу коштів", – говорить експерт УІП.
За словами Дзивидзинського, Зеленський мотивує необхідність ухвалення низки законів (насамперед тих, на яких наполягає МВФ) тим, що це допоможе уникнути дефолту. Але враховуючи, що той же закон про землю викликає різку протидію з боку ряду фракцій, в нього намір внести ряд змін. В тому числі, про неможливість продажу державних земель до 2024 року, а також обмеження у продажу (не більше 100 га в одні руки).
"Укладаються локальні домовленості всередині фракції "Слуга народу" (СН), між групами олігархів, які намагаються перерозподілом бюджету компенсувати свої економічні втрати, закладаючи ряд "хочу". Зокрема, щодо компенсації певних видів бізнесу – від туристичного до важкої промисловості, – зазначає політолог. – Якщо не вдасться домовитися про прийняття законів про землю і банках, то їх можуть зрушити на потім. В онлайн режимі. Закон, який точно приймуть, як і, швидше за все, антикризовий пакет і секвестр бюджету".
На думку Дзивидзинського, ми бачимо готовність влади приймати оперативні рішення, але поки без стратегії і довгострокової перспективи. А без цього розраховувати на позитив не доводиться.
"Влада, роблячи заявку на шалений дефіцит бюджету, списує все на коронавірус і множинні проблеми економіки. Але ж про все це експерти давно попереджали. Що заважало прийняти певні заходи раніше? – запитує політолог. – Поки прорахувати наслідки подібних проблем неможливо. Незрозуміло, наскільки суспільство буде це сприймати як недопрацювання влади, а наскільки спише на ситуацію в світі. Незрозуміло і те, як слабо організована опозиція зможе скористатися ситуацією на свою користь".

"Немає альтернативи: закон про землю або дефолт"

Навіть якщо сьогодні парламентаріями не буде прийнято ніяких рішень, не потрібно перебільшувати драматизм ситуації, вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
"Не варто нагнітати трагізм, як це робив президент у своєму вчорашньому зверненні, – говорить експерт. – Немає альтернативи: закон про землю або дефолт. Якщо альтернатива у вигляді реструктуризації боргів, чим повинен займатися новий міністр фінансів. А приймати той же закон про землі в умовах напівшантажу, під дулом фінансового пістолета з боку зовнішніх інституцій (МВФ) – неправильно".
На думку Карасьова, ряд рішень сьогодні приймуть. Швидше всього – закон про банки, який в народі називають анти-Коломойським, ряд антикризових законів, переформатування держбюджету.
"А ось закон про землю навіть у лайтовому варіанті навряд чи пройде, – вважає політолог. – І це не буде катастрофою, а гарним приводом для нового міністра фінансів приступати в терміновому порядку до переговорів з великими інституціями про реструктуризацію держборгу, а також з приватними інвесторами, які вклалися у наші облігації держпозики. Так можна купірувати небезпечні фінансові наслідки корона-кризи для української економіки зокрема і держави в цілому. Я впевнений, що відмова приймати закон про землю не означає, що автоматично припиниться співпраця України з МВФ. Навпаки – вона може отримати нове дихання, новий поштовх, але вже з наступальних, а не з просительних позицій з боку нашої держави. Важливо поміняти порядок переговорів: кредитний (прохання нових позик) на порядок реструктуризації (відстрочки з можливим зменшенням відсотків) боргів".

 Що пустять "під ніж"?

Політичний експерт Олександр Леонов вважає, що для прийняття життєво важливих законів, які дозволять залучити значно більші кредити МВФ, ніж планувалося раніше (йдеться про закон про відкриття ринку землі та про анти-Коломойського законі), у монобільшість СН, увійшов у фазу напіврозпаду, не вистачає голосів.
"Їм точно доведеться домовлятися з іншими фракціями, в тому числі з "Голосом" і "Європейською солідарністю". Цікава буде позиція "Батьківщини", лідер якої Юлія Тимошенко заявила, що припиняє опозиційну діяльність на час епідемії. Побачимо, наскільки вона була щирою... Питання в тому, чи вистачить цього, щоб ліквідувати нестачу голосів, яку будуть намагатися влаштувати люди Коломойського в СН і серед мажоритарників, – каже Леонов. – Це гарний привід побачити, хто насправді контролює монобільшість зокрема і парламент в цілому. Зеленський? Коломойський? Хтось ще? Зрозуміло, що для Коломойського вигідний дефолт і розрив відносин МВФ з Україною. Це відкриває олігарху дорогу до повернення "Приватбанку" і до ряду інших "смакот". Якщо трапиться дефолт, українська економіка обвалиться ще сильніше, вартість активів впаде в рази, і той же Коломойський зможе скупити їх "за недорого". І цей інтерес Коломойського збігатиметься з інтересами Кремля, якому вигідний дефолт і хаос в Україні".
Варіант прийняття анти-Коломойського закону і перерозподілу бюджетних коштів (особливо якщо там буде врахований інтерес ряд груп впливу) бачиться експерту більш реальним, ніж прийняття закону про відкритті ринку землі.
Леонов звертає увагу, що президент у зверненні ввечері заявив, що вся відповідальність тепер на нардепах.
"Але давайте згадаємо, що у провладній фракції СН – 250 з гаком парламентаріїв, які пройшли у ВР виключно завдяки рейтингу Зеленського та його підтримці. Так то результат голосування (яким би він не був) – це пряма відповідальність президента", – підкреслює політолог.
На думку Леонова, секвестр бюджету однозначно потрібен. І не дарма президент звертав увагу, що так роблять і інші держави.
"От тільки в українському варіанті традиційно свої особливості, – каже Леонов. – Під ніж пускають освіту, децентралізацію (одна з найуспішніших реформ), аграріїв. Навколо цього будуть великі баталії, тим більше, що ні МВС, ні інші силові структури фактично не постраждали. Адже терпіти тяготи і позбавлення повинні всі. І пропорційно стиснутися повинні були, знову ж таки, все".
Те, що Стабілізаційний фонд (понад 120 мільярдів) вирішили наповнювати за рахунок обрізання ряду статей бюджету, каже, що недавня "сходка" Зеленського з олігархами (президент просив їх допомогти країні у цій важкий час) стала провальною, вважає Леонов.
"Віддавати гроші в якийсь фонд, де незрозуміло як будуть все витрачати, олігархи не готові, – зазначає експерт. – Особливо на тлі скандалів, які відбуваються у владній верхівці, включаючи Офіс президента".