Стеження за людьми і режим виживання для України: яким стане світ по закінченню пандемії коронавірусу

Голова світового футбольного органу ФІФА Джанні Інфантіно заявив, що коли футбол, в кінцевому підсумку, відновиться після спалаху коронавірусу, він буде зовсім іншим: більш соціальним, людяним, уважним по відношенню до істинних цінностей. Крім того, ряд країн переорієнтує виробництво на виготовлення життєво важливих засобів захисту та медичного обладнання. Експерти розповіли виданню "Коментарі", що може помінятися по закінченню епідемії, в тому числі – в Україні.

На думку соціолога Павла Кутуєва, прогнозувати майбутнє необхідно, але всі ці прогнози мають імовірнісний характер.
"І гарантувати, що той же футбол буде гуманним, соціальним і менш орієнтованим на комерційний прибуток, може тільки фантазер. Ми повинні дуже чітко розділяти дві речі: необхідність трансформації та реальні шанси на подібні зміни, – підкреслює експерт. – Необхідність у змінах є колосальна, і для всього світу, і для України. Ми бачимо, що ті ж США, мають ресурси, щоб виділити 700 млн доларів на дослідження коронавірусу, але в той же час страждають від відсутності координації між різними рівнями державного управління (федеральний уряд і окремі штати)".
Павло Кутуєв вважає: з високим ступенем ймовірності можна прогнозувати, що світ у цілому, і Україна зокрема будуть все більше переходити в онлайн, іншими словами диджиталізуватися.
"Окремі надихаючі приклади ми вже можемо виявити в Україні, – зазначає соціолог. – Наприклад, Державна податкова служба (очолює Сергій Верланов, — ред.) надзвичайно оперативно ввела широкий спектр онлайн сервісів для платників податків – з відмінними інтерфейсами і навчальними відео. Це прекрасна ініціатива податківців, яку потрібно поширювати на всі держоргани. Навіть у відсутність епідемії подібні онлайн практики посилюють ефективність і зберігають час".
Ще один прогноз – не найоптимістичніший, стосується того, наскільки швидко держави повернутися до колишнього рівня відкритості своїх кордонів. Адже набагато легше щось заборонити, ніж знову дозволити, підкреслює експерт.
"Також може існувати загроза, що держави і після епідемії будуть прагнути зберігати контроль за своїми громадянами та їх поведінкою, – каже Кутуєв. – Тобто, ситуація, описана Джорджем Оруелом у романі "1984", де в кожній квартирі розташовувався монітор-камера для ідеологічного промивання мізків жителів і для одночасної стеження за ними, може стати реальністю. До речі, в Китаї ще до епідемії практики відстеження переміщень і поведінки громадян широко поширювалися. І навіть після того, як епідемія пішла на спад, широке використання технологій стеження може отримати додаткову легітимність".
Соціолог зазначає ще один важливий момент: багато експертів зараз говорять про те, що держава може зберегти і навіть примножити ступінь свого впливу в сфері економіки та соціальної політики.
"Америка, наприклад, оперативно схвалила фінансові вливання в економіку для її підтримки в умовах кризи, викликаної пандемією, в обсязі 2 трлн доларів. І представники радикального крила демократів (соціалістично орієнтоване) з сарказмом вигукували: "Ви ж завжди казали, що немає грошей, а ринок сам відрегулює. І раптом все знайшлося, а держава вважала за необхідне втрутитися". Але, на жаль, не схоже, щоб новий український уряд задавався метою переосмислити активну роль держави в нових умовах, – говорить експерт. – Нам потрібно вивчати не тільки західний досвід та практики, але і досягнення успішних держав Східної Азії – Японії, Сінгапуру, Тайваню, Південної Кореї, КНР. Україні необхідно подолати вузькість мислення, коли ми говоримо про європейську орієнтацію, але забуваємо, що Європа – це тільки частина світу. Було б корисно вивчати і брати на озброєння успішні моделі держави, економіки, науки, освіти, соціальної сфери та з інших частин світу".

"Україна "успішно" скотилася на периферію в світовій ієрархії"

Нинішня криза, на думку соціолога, показала, що в розпорядженні України є методи боротьби з поширенням епідемії, які використовувалися в 18-му – початку 19-го століть. Тобто, методи карантину.
"Нічого не чутно про фінансування досліджень вірусу, розробки вакцини. Це чіткий індикатор того, що Україна "успішно" скотилася на периферію в світовій ієрархії, – каже Кутуєв. – Допомогти вибратися з периферії може держава за умови, що вона стане мислячою, швидкою, активною і позбудеться "зайвої ваги" бюрократії. Така держава могла б почати нову індустріалізацію, фінансування науки і проводити політику, яку у нас називають деолігархизацією економіки, а у світі прийнято називати соціалізацією економіки".
На думку експерта, необхідно усвідомити, що ринок і конкуренція не є панацеєю.
"Якщо ми вимагаємо прибутковості від системи охорони здоров'я, освіти, науки, то стратегічно програють всі, – впевнений Кутуєв. – Адже бажання короткострокового прибутку і прибутковості робить неможливим стратегічні інвестиції в майбутнє. Нам слід відходити від фіксації на окремих "деревах" ефективності, економії коштів і створення кращих умов для інвестицій (хоча я не заперечую важливість таких кроків), – і одночасно відроджувати в собі здатність бачити "ліс". Тобто, усвідомлювати інтереси суспільства і всіх нас в цілому. У якому напрямку піде розвиток – сказати неможливо. Але ясно одне – позитивні зміни будуть залежати багато в чому від нас і від наших дій, націлених на "підштовхування" можновладців у потрібному напрямку модернізації суспільства в інтересах самого суспільства, а не вузьких привілейованих верств".

Шанс для України

Доктор економічних наук, заввідділом Інституту Growford Тетяна Богдан впевнена, що зростання світового попиту на засоби медичного захисту, обладнання та лікарські препарати створює додаткові можливості для суб'єктів економічної діяльності в Україні. І може дати поштовх для стрімкого зростання таких галузей, як виробництво медичних інструментів і матеріалів, виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, виробництво хімічних речовин, виробництво електромедичного та електротерапевтичного устатковання.
"Важливим уроком поточної кризи суспільних систем охорони здоров'я у багатьох країнах стало усвідомлення того, що необхідними складовими виживання і безпеки нації є наявність життєздатних вітчизняних компаній (та відповідних виробничих потужностей), які здатні миттєво реагувати на спалахи епідемій і виробляти в достатніх кількостях лікарські засоби, медичні інструменти та матеріали і так далі", – підкреслює Тетяна Богдан.
Поряд з цим, відзначає експерт, посилення тенденцій протекціонізму та ізоляціонізму в сучасному світі означає, що наша держава має розпочати активну підтримку національних компаній у галузях з виробництва фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, виготовлення медичних інструментів і матеріалів, а також виробництва медичного обладнання.
На думку Тетяни Богдан, доцільними і обґрунтованими інструментами такої державної підтримки є:
– державне замовлення для виробництва критично важливих медичних препаратів, засобів та обладнання, в тому числі з направленням частини з них у державний резерв;
– податкові пільги для компаній-виробників і спрощення регулятивних процедур (пов'язаних з ліцензуванням, реєстрацією, сертифікацією) для відповідних видів діяльності;
– державні гранти для проведення наукових досліджень і розробок, а також створення високоякісної дослідницької та інноваційної інфраструктури для суб'єктів, що функціонують в зазначених видах діяльності.