Коронавірус vs екологія: як карантин відіб'ється на навколишньому середовищі та чого варто очікувати у майбутньому

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) повідомляє, що з-за пандемії коронавіруса глобальні викиди вуглецю в цьому році скоротяться на 6%. Експерти розповіли виданню "Коментарі", як карантинні заходи впливають на екологію. І спрогнозували, можна зробити цей ефект довгострокових (адже багато говориться про зміну клімату та небезпеки у зв'язку з цим) без серйозного збитку для економіки.

Коронавірус vs екологія: кардинально нічого не зміниться

За словами експерта Українського інституту політики Владислава Дзивидзинского, незважаючи на відповідну заяву генсека ВМО Петтері Таласа, середньостроковий і довгостроковий прогнози для світового клімату негативні.

"Зараз екологічна ситуація, дійсно, поліпшується. Це пов'язано з зупинкою через пандемію, карантинних заходів і кризи ряду виробництв, скороченням руху транспорту, вироблення енергії в світі. Все це передбачувано призводить до зменшення викидів, – говорить експерт. – Але навряд чи вдасться слідувати Паризьким угоди по клімату, яке було прийнято 12 грудня 2015 року та має замінити обмежує викиди парникових газів Кіотський протокол (його дія закінчується в цьому році). Нагадаю, що метою угоди було не допустити перевищення середньорічної глобальної температури на планеті до 2100 року більше ніж на 2°С. В ідеалі – утримати потепління в межах 1,5°С. Зазначу, що зараз середня температура на 0,75°С вище, ніж середньорічні показники у 1850-1900 роках. Якщо до 2100 року ми отримаємо підвищення на 2°С, це призведе до непоправних наслідків. На жаль, але в посткризовий період буде дуже важко не допустити порушення балансу інтересів між суспільством, бізнесом і навколишнього середовищем".

У всіх країн планового очікується економічний спад після закінчення пандемії, зазначає Владислав Дзивидзинский. При цьому ні бізнесу, ні у держав не буде достатньо ресурсів для інвестицій в збільшення екологічності промисловості. Та й бажання такого – теж.

"Еко-модернізація – це дорого. Як і виконання світових угод і директив, – говорить експерт. – І після епідемії найбільш ймовірно, що держави, намагаючись вийти з економічної кризи, будуть посилено інвестувати у великі виробництв та інфраструктурні проекти. Намагатися отримати максимально великий і швидкий економічний ефект, створити більше робочих місць. А екологією будуть жертвувати. Адже економічна віддача від екологічних проектів має довгий період окупності".

Україна, як і багато інших країн, швидше за все, буде переносити терміни реалізації природоохоронних зобов'язань, узятих на себе. І переглянуть політику щодо навколишнього середовища.

"Мій особистий прогноз – у короткостроковій перспективі (до року) екологічна ситуація буде поліпшуватися. А в середньостроковій (від року до п'яти літ) – і в Україні, і в світі вона буде погіршуватися", – підсумовує Владислав Дзивидзинский.

Коронавірус vs екологія: в різних регіонах ситуація відрізняється

Менеджер з комунікацій громадської організації "Экодия" Олександра Хмарная зазначає, що карантинні заходи впливають по-різному, в залежності від регіону.

"Викиди дійсно скоротилися тимчасово визначених регіонах із-за припинення або уповільнення роботи підприємств. З іншого боку, з-за зупинки громадського транспорту люди більше почали користуватися приватними авто, що викликає більше викидів від цього сектора", – говорить Олександра Хмарная.

Вона підкреслює, що скорочення викидів на 6% недостатньо для досягнення глобальних цілей і утримання підняття температури на прийнятному рівні. Це також не гарантує повернення до минулого обсягами в наступні роки...

"Для реальної протидії кліматичним кризи в довгостроковій перспективі необхідні більш системні рішення: відмова від викопного палива, перехід на відновлювані джерела енергії, підтримка енергоефективності, розвиток суспільного та електротранспорту, підтримка сталого сільського господарства, відновлення екосистем, модернізація та електрифікація промисловості, – перераховує представник ГО "Экодия". – І ці дії будуть вигідними для економіки в майбутньому. Доведено, що перехід на відновлювальну енергетику та енергоефективність є не тільки екологічно, але й економічно доцільне. Енергія з відновлюваних джерел вже одна з найдешевших, до того ж створює додаткові робочі місця. Стійке сільське господарство – це розвиток малого бізнесу та місцевих громад. Не кажучи вже про те, що чисте навколишнє середовище – це збереження життя і здоров'я людей, що є найважливішим внеском в економічний розвиток держави".

Екологічні проблеми не вирішуються короткими і жорсткими обмеженнями, подібними карантину. Все залежить від стійкого розвитку всіх галузей економіки, впевнена Олександра Хмарная.

Коронавірус vs екологія: глобальне потепління тільки набирає обертів

"Існує думка, що введення карантину, пов'язаного з поширенням вірусу COVID-19, сприятливо впливає на навколишнє середовище і зокрема на процес глобального потепління. Таку точку зору можна почути, як від звичайних людей, так і від фахівців серйозних організацій, наприклад, Всесвітньої метеорологічної, – зазначає виконавчий директор Громадської екологічної організації "Голос Природи" (р. Кам'янське, бувши. Дніпродзержинськ) Євген Колишевський. – Це твердження засноване на тому, що в період карантину багато підприємств зупинили свою діяльність і припинили викиди в атмосферу".

Крім цього, підкреслює експерт, вважається, що в період карантину люди зменшили своє персональне вплив на навколишній світ ("екологічний слід") з-за зниження рівня споживання.

"20-річний досвід роботи у цій сфері показує, що однією з характерних особливостей цієї екологічної проблеми є інерційність, – говорить Євген Колишевський. – Це означає, що навіть, якщо всі держави організовано скоротять свої викиди парникових газів, проблема глобального потепління буде досить тривалий період залишатиметься актуальною".

За словами експерта, є й інші причини, за яких не варто розглядати тимчасове скорочення викидів як позитивний ефект карантину.

"Існує велика небезпека, що після карантину, промисловці постараються частково компенсувати свої економічні втрати за рахунок скорочення видатків на виконання природоохоронних заходів, – пояснює Євген Колишевський. – У нас є інформація, що з подібним зверненням планують звернутися до уряду великі підприємства в Росії, а також у нас – в Україні. Більше того, в Україні діє мораторій на перевірки підприємств з-за військових дій на Донбасі, а також заборона постановою Кабінету міністрів про проведення планових перевірок в період карантину дає можливість промисловцям безкарно забруднювати навколишнє середовище. Великий промисловий місто Кам'янське є наочним прикладом ситуації, що склалася".