Ядерні випробування в США і розпалювання "холодного" конфлікту: наскільки виправдані чутки про наближення Третьої світової війни

Світова система безпеки валиться все більш явно. Російська агресія проти України — анексія Криму і окупація частини Донбасу — і недостатньо жорстка реакція на неї світової громадськості, стала, схоже, спусковим гачком знищення безпечного світу, який ми знали. Звинувативши Росію в порушенні Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, а також Договору з відкритого неба, США вийшли з Договору про РСМД і збираються розірвати ДОН.

Також з'явилася інформація, що адміністрація президента США у відповідь на загрози з боку РФ і Китаю обговорила можливість відновлення ядерних випробувань, припинених урядом в 1992 році. Радник Білого дому з питань національної безпеки Роберт О'Брайан в неділю порівняв реакцію Китаю на спалах коронавірусу SARS-CoV-2 (те, що епідемію намагалися приховати) з реакцією Радянського Союзу на катастрофу на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році. Президент США Дональд Трамп і деякі інші американські політики вже не раз звинувачували КНР в приховуванні правдивої інформації про поширення коронавірусу.

У свою чергу, міністр закордонних справ Китаю Ван Йі звинуватив Сполучені Штати в розпалюванні нової холодної війни. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чи варто всерйоз говорити про наближення Третьої світової війни.

Свідомий крок до загострення

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Микола Замікула вважає, що не варто переоцінювати значення новин щодо можливого відновлення Сполученими Штатами ядерних випробувань.

"Навіть якщо розглядати найпесимістичніший сценарій – тобто припустити, що питання реально прийняте на порядок денний, впадає в очі, що джерела не повідомляють про його позитивне рішення – тільки про обговорення, – підкреслює експерт. – Варто враховувати, що в США через півроку відбудуться президентські вибори, і перемога Трампа на них не гарантована. Відповідно, будь-які радикальні ініціативи, які він може просувати сьогодні, цілком можуть стати надбанням історії вже до 2021 року".

Микола Замікула закликає звернути увагу на інший момент — можливість організації свідомого витоку інформації про подібну дискусію адміністрацією Трампа з метою вплинути на геополітичних конкурентів.

"Поведінка Трампа у відносинах з КНДР та Іраном дозволяє оцінити його зовнішньополітичну стратегію, що застосовується для вирішення кризових ситуацій, – підкреслює експерт. – Складається відчуття, що він свідомо йде на загострення – демонструючи опонентам свою готовність до крайніх заходів. Фактично, навколо нього створюється образ "слона в посудній лавці", який "може наламати дров". Однак навряд чи він є правдивим. Трамп – бізнесмен з багаторічним досвідом, якого не варто недооцінювати. Такими діями він просто піднімає ставки і залякує противника, змушує того задуматися про ціну, яку доведеться заплатити в конфлікті з США".

Однак це не означає, продовжує Микола Замікула, що сам Трамп не розуміє меж, які не варто переступати.

"У даній ситуації цілком можливо, що інформація про потенційне відновлення ядерних випробування – теж своєрідний блеф, покликаний зайвий раз налякати Москву і Пекін. Це зовсім не означає, що Білий Дім реально готовий до дій, здатних наблизити Третю світову", – резюмує експерт Національного інституту стратегічних досліджень.

Гостре суперництво з елементами "холодної війни"

Експерт-міжнародник, голова правління неурядової організації "Майдан закордонних справ" Олег Білоколос впевнений, що недавнє рішення США вийти з Договору з відкритого неба (ДОН) необхідно розглядати в більш широкому контексті.

"Безсумнівно, цей крок Вашингтона є логічним наслідком агресивного зовнішнього курсу Кремля – окупації Криму, агресії на Сході України, вибіркового ставлення до міжнародного права, нарощування озброєнь, втручання у внутрішні справи інших країн... Список можна продовжувати дуже довго, – підкреслює Олег Білоколос. – Імовірно, можна погодитися з тими експертами, які говорять що так званий проект "Кимерика" – феномен тісного і вельми взаємовигідного економічного переплетення Сполучених Штатів і Китаю, про який багато писали до недавнього часу, не відбувся. Пекін здійснює гіперактивну зовнішню політику, нарощує свої стратегічні можливості у військовій сфері, майстерно використовує так звану "боргову дипломатію". І Вашингтон це не може не турбувати".

Сьогодні, на думку експерта, відносини між США і КНР можна визначити, як гостре суперництво з елементами "холодної війни".

"Вже у минулі рік-два стало зрозуміло, що світ істотно змінився, почав сповзання до конфронтації, – каже Олег Білоколос. – Ситуація буде визначатися взаєминами в геополітичному трикутнику США-Китай-Росія, у якому Пекін і Москва сьогодні схильні підтримувати один одного. І точно також багатьом країнам вже в найближчому майбутньому доведеться вирішувати, на чиєму вони боці".

"Не думаю, що мова йде про Третю світову, – каже політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. – Просто ми бачимо  ослаблення міжнародних інституцій, відповідальних за підтримання світової системи безпеки. І спробу ряду країн, включаючи Росію, цю саму систему підлаштувати під себе".

За словами експерта, міжнародні структури, в тому числі ООН, яка була сформована після Другої світової війни, щоб підтримати сталий за її підсумками світовий порядок, значно ослабли. І деякі країни, скориставшись цим, почали перегляд підсумків ВМВ – як щодо територіальних претензій, так і щодо своїх сфер впливу. Причому у цей процес активно включилися і РФ, і США.

"З допомогою своєї досить жорсткої зовнішньої політики американці зараз намагаються показати, що для них куди більш зручний біполярний світ. Трампу, як і Путіну, чіткий поділ на "свій-чужий" більше подобається, ніж багатополярний світ. Ми все частіше стаємо свідками перетягування ролі міжнародних світових інституцій фактично в Адміністрацію президента США, – підкреслює Віталій Бала. – Досить згадати ту ж ситуацію з Всесвітньою організацією охорони здоров'я, яку через недостатню, на думку американської влади, реакцію на спалах коронавірусу в Китаї, Штати позбавили фінансування. І навіть заявили про намір вийти з ВООЗ, або створити її аналог. З одного боку – тривожні тенденції. З іншого – можливо, це дасть поштовх до давно назрілих структурних реформ ряду організацій – ВООЗ, ЄС, ООН, ОПЕК і так далі".

Директор Агентства моделювання ситуацій вважає, що виклики, які стоять перед світом, вимагають термінових реформ міжнародних структур.

"Вони повинні встановити чіткі правила поведінки – в політиці, військовій сфері, бізнесі, охороні здоров'я. І жорстко реагувати на їх недотримання, – упевнений Віталій Бала. – Або ж ми будемо і далі занурюватися в хаос, коли кожен у своєму регіоні робить, що хоче, розгортаючи нові й нові військові, торговельні та інші конфлікти".

Читайте Comments.ua в Google News