Українців змушують бути не тільки безробітними, але й жебраками

Українська влада не вміє примножувати і їй доводиться погоджуватися на подачки олігархів, щоб хоч якось зводити кінці з кінцями. Останнім же вигідно отримати дешеву робочу силу, якої в країні стає все більше. Кандидат економічних наук Віктор Гольдский міркує про незрозумілі дії або, швидше, бездіяльності уряду в умовах кризи

"Нинішня економічна криза змінила вектори розвитку багатьох країн. Якщо раніше в тренді була глобалізація, то зараз на марші самоізоляція і протекціонізм. Природно, що при такому положенні речей виграють країни з великим внутрішнім ринком.

Україна ж у цій ситуації мало що виграє і, навпаки, змушена вирішувати дві серйозні проблеми. Перша – дрібний внутрішній ринок, який є таким по причині великої кількості трудових мігрантів і невеликої кількості працездатного населення, а також низької платоспроможності цього населення.

Друга велика проблема пов'язана з тим, що економіка України не тільки імпортозалежна, але і орієнтована в структурі експорту на сировину або товари первинної обробки. Крім того, економіка України фінансовозалежна через неконвертованість гривні і багаторічний кредитний тягар.

Слід враховувати також той факт, що в нашому уряді економічний і фінансовий блоки представлені дуже слабо, тому країна де-факто перебуває під управлінням олігархів. Оскільки ми не вміємо примножувати, доводиться погоджуватися на подачки "сильних України цієї", щоб хоч якось звести кінці з кінцями. А що вигідно олігархам? Правильно, дешева робоча сила.

Ось Денис Шмигаль і заявив про можливість працевлаштування 500 тис. чоловік на зарплату до 8000 тис. грн. Тільки люди не хочуть працювати за такі гроші. За даними Служби зайнятості, лише за минулий тиждень в Україні зареєстрували 19 тис. нових безробітних. Всього ж на обліку 507 тис. осіб, що на 67% вище, ніж за аналогічний період минулого року. І всі ці люди, замість того, щоб працювати на державу, змушені висмоктувати з неї останні соки у вигляді допомоги по безробіттю.

Давайте змоделюємо ситуацію: 500 тисяч безробітних отримують, для простоти підрахунків, 5000 грн допомоги. Разом держава виділяє 2,5 млрд грн щомісяця. А тепер давайте працевлаштуємо ці 500 тис. чоловік, але на зарплату 12-15 тис. грн (до озвученої прем'єром зарплати ми просто додамо допомогу по безробіттю). Таким чином, загальні витрати держави залишаться незмінними, але спрацює ефект мультиплікатора при зростанні економіки, розшириться внутрішній ринок споживання, зростуть податкові надходження, закрутиться колесо розвитку.

Жодна країна в світі не досягла висот без держзамовлення. І це лише один з дієвих способів залишити країну на плаву. Є ще мінімум пара десятків кроків щодо оздоровлення економіки, які не вимагають ані копійки вкладень з боку держави. Необхідно просто проявити волю і відмовитися від інтересів олігархів в інтересах народу України. Але кому це потрібно?"