Щоб не допустити нової хвилі пандемії, потрібні правильні комунікація та дотримання правил безпеки

В Україні поступово послаблюють карантинні обмеження, введені у зв'язку з пандемією коронавируса. Але викликів ще багато. Один з них – комунікаційний, заявив виданню «Коментарі» PR-експерт, політичний аналітик Олександр Солонько

"Одним з головних комунікаційних викликів для всіх суб’єктів комунікації є необхідність досягти від людей поведінкових змін. Очевидно, що повторне запровадження повного локдауну (від англійського lockdown – заборона, вимога для людей залишатися там, де вони зазвичай перебувають через певні ризики для себе або інших - прим. ред.) – це вкрай небажаний сценарій. Тому держава, бізнес і неурядові організації мають, в тому числі, зосередитися на формуванні специфічного порядку денного щодо вірусу.

Він має грунтуватися на тому, що хоч карантин і частково закінчився, але всі ми маємо надалі дотримуватися правил безпеки. Люди мають змінити повсякденні звички. Гігієну дихання, підходи до фізичних контактів, контактів з поверхнями і так далі.

Також має бути інформаційна гігієна. Нема нічого поганого в тому, що суспільство стежить за використанням публічних коштів під час закупівель, пов’язаних із пандемією. Разом з тим, має бути чітка і жорстка позиція стосовно поширення фейків та маніпуляцій. Наприклад, ми бачимо як маніпулюють на цифрах і порівнюють смертність від COVID-19 зі смертністю від інших хвороб. Це не лише аморально, але й завдає практичної шкоди.

Держава має працювати з авторитетами, які комунікують з аудиторією, що не довіряє державним органам. Щоб комунікація для поведінкових змін відбувалася також і через них.

Також комунікація має будуватися навколо солідарності та взємодопомоги в малих групах людей. Спільноти мають допомагати своїм учасникам дотримуватися протиепідемічних заходів. Підтримати одне одного. В сучасних умовах за такою моделлю може бути майбутнє.

Варто також розділити політичну та експертну комунікацію. Фіксування боротьби з пандемією має бути відділене від експертизи. Статистика, результати досліджень та інша експертна інформація не повинні перебиватися інформаційним протистоянням учасників політчиного процесу, або державних органів, до компетенції яких не входить експертиза.

Держава має провести роботу зі ЗМІ з чітким поясненням - хто за що відповідає. Хто за бюджет, хто за експертизу, хто за забезпечення, хто за комунікацію, хто за соціальні гарнтії лікарям тощо. Не може бути такого, що кожен займається всім і в той же час нічим".