В Україні проблема значно ширша, ніж втрата посівів

Доктор економічних наук, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Ольга Ходаківська розповіла виданню «Коментарі», як корона-криза, карантин і погодні умови відбилися на майбутньому врожаї, а також – які заходи потрібно вжити, щоб втратити менше, а зібрати – більше

"Перша половина нинішнього року видалася досить неспокійною. З одного боку – пандемія COVID-19, яка, по суті, на кілька місяців паралізувала суспільне й економічне життя країни. З іншого – погодні умови – безсніжна й аномально тепла зима, дефіцит осінньої вологи та відсутність весняних опадів, що зумовили відчутну весняну посуху та завдали суттєвих збитків аграріям, особливо в південних регіонах України.

Від посухи нинішнього року найбільш постраждали аграрії Одеської, Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей, де ситуація з урожаєм озимих є критичною. Загалом втрати озимих наразі оцінюються мільярдами гривень. Так, на Одещині повністю загинула майже третина озимини. У південних районах області, за попередніми даними, цифра сягає 70-80%, подекуди й усі 100%. Через брак опадів провести пересів посівів на більшості території півдня Одещини було надто проблематично...

Втім проблема значно ширша, ніж втрата посівів. Адже негативні наслідки мають не лише економічний характер. Вони зачіпають і соціальні питання, соціальну сферу.

Виконувати зобов’язання по платежах (а це орендна плата за земельні паї, виплати заробітної плати, сплата податків, погашення банківських кредитів) за даних умов зможуть далеко не всі аграрії. Це чіткий сигнал, що має бути запроваджена антикризова державна програма, і в першу чергу, з підтримки малих і середніх товаровиробників, а також з підтримки місцевих територіальних громад.

Варто вести мову про надання безповоротної фінансової допомоги агровиробникам, пільгові податкові й кредитні канікули, доступні стабілізаційні безвідсоткові кредити. Особливої ваги у даному контексті набувають питання агрострахування, державної підтримки селекції та насінництва посухостійких сортів, підтримки на державному й регіональному рівні зрошуваного землеробства, компенсації вартості електроенергії й поливної води при зрошенні тощо.

Не варто забувати, що дана проблема значною мірою зачіпає й місцеві бюджети. Через посуху та неврожай у південних регіонах України існують високі ризики того, що місцеві бюджети недоотримають суттєвих сум у вигляді податків та зборів, що може поставити під загрозу фінансування соціальних заходів й інфраструктурних проектів, які лежать на плечах органів місцевого самоврядування. Тому вже сьогодні необхідно ставити питання про можливість виділення відповідних бюджетних субвенцій там, де це вкрай потрібно.

Викликають стурбованість і останні заяви генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріш, у яких йдеться, що світ перебуває на порозі продовольчої катастрофи, спровокованої пандемією COVID-19. Під загрозою наразі функціонування існуючих продовольчих систем. Глобальні карантинні заходи та можлива рецесія негативно впливають на забезпеченість продовольством населення світу. Однак Україна, за правильної державної політики, може перетворити цю загрозу в економічну перевагу. Будемо сподіватися, що врешті так і станеться. Головне не прогавити свій шанс!

Скоро стартує кампанія зі збирання врожаю. Однак дуже прикро, що значна кількість аграріїв, які зазнали збитків через посуху та через введені карантинні заходи, так і не отримали обіцяних урядом компенсацій завданих збитків. Якщо проігнорувати це питання зараз, то у перспективі втрати для національної економіки будуть значно більшими".