Те, що Вакарчук йде з політики, зіграє на руку новим політпроектам і партії Порошенко

Співак Святослав Вакарчук вдруге достроково складає з себе депутатські повноваження. Він гарно «співає» з цього приводу... Але що насправді стоїть за його відходом? І як це може відбитися на іміджі самого Вакарчука і на партії «Голос»? Своєю думкою з цього приводу поділився з виданням «Коментарі» політолог Олег Гнатюк

"Пісня "Я не здамся без бою" культового українського артиста Святослава Вакарчука, на жаль, не стала запорукою його подальшої боротьби та успішних перемог у політичному житті, зокрема, в складі партії "Голос". Він склав свої депутатські повноваження уже вдруге (вперше вийшов зі складу партії "Наша Україна-Народна Самооборона у 2008 році).

Причин для такого рішення могло бути декілька.

Вдруге потрапивши до парламенту, Святослав Вакарчук відмовився взяти на себе керівництво власною фракцією, а делегував цю функцію журналісту Сергію Рахманіну. Таке рішення послужило його подальшій низькій політичній активності як в парламенті, так і в медіапросторі саме як лідера політичної сили. Хоча іноді він виступав з трибуни Верховної Ради з різкою критикою в бік провладної фракції.

Пізніше пройшла хвиля критики, пов’язаної з його професійною діяльністю як артиста (зокрема, через виступи в Білорусі), а також – через недостатньо радикальну позицію "Голосу" в питанні відстоювання національних інтересів й інтересів своїх виборців. Це призвело до значного послаблення рейтингових позицій партії, про що свідчать різні соціологічні опитування.

Наступним поштовхом до прийняття рішення про складання мандата могло стати не підписання Вакарчуком проекту постанови про недовіру міністру внутрішніх справ Арсену Авакову, яку ініціювала саме фракція "Голос". Внаслідок чого виникла гостра дискусія всередині фракції.

На даний час партія, судячи з рейтенгів, не долає прохідний відсотковий бар’єр на майбутніх місцевих виборах. Отже відхід Вакарчука міг бути вимушеним та заздалегідь спланованим кроком з метою майбутнього ребрендингу партії, представлення нової стратегії діяльності та більш значимої радикалізації під керівництвом уже нового лідера партії Кіри Рудик.

Зважаючи на те, що Вакарчук іде з політики, "кидаючи" своїх виборців менше, ніж через рік, є високі ризики, що партія все ж не зможе подолати прохідний бар’єр і відновити довіру людей, зокрема на Західній Україні, де в "Голосу" була найвища підтримка.

Також варто відзначити, що відхід Святослава Вакарчука з політики розчистить поле для нових політичних проектів, а левову частину виборців може перетягнути на себе партія колишнього президента Петра Порошенка".