Навіщо Україні потрібен Національний орган з інтелектуальної власності

Український парламент ухвалив рішення про створення Національного органу з інтелектуальної власності. Директор юридичної фірми Crane IP Іван Нікітченко оцінив для видання «Коментарі» позитивні і потенційно ризиковані моменти появи НОІВ

"Створення Національного органу з інтелектуальної власності (НОІВ) входить в число зобов'язань України в рамках Договору про асоціацію з ЄС. У більшості країн світу існує єдиний орган, який проводить експертизу, реєстрацію та розгляд спорів щодо об'єктів інтелектуальної власності (ІВ). Це дворівнева система, а в Україні раніше діяла і ще діє трирівнева структура. Реформа назріла давно – і ринок з нетерпінням її чекав. По-суті, реформа почалася ще в 2016 році, але постійно гальмувалася.

НОІВ почне формуватися тільки в 2020 році. У рамках нової системи Мінекономіки буде формувати стратегію та концепцію розвитку ринку ІС, призначати керівника Нацоргана і входити в Наглядову раду НОІВ.

НОІВ буде відповідальним за експертизу, реєстрацію, позасудове врегулювання спорів, проведення атестації патентних повірених, міжнародне співробітництво, розробку пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання ринку тощо.

Учасники ринку очікують від НОІВ більш ефективного і оперативного процесу розгляду заявок на реєстрацію об'єктів ІВ, довгоочікуваної атестації патентних повірених.

Серед необхідних законопроектів залишаються неприйнятими №2258 і 2259 про вдосконалення та гармонізацію з європейським законодавством регулювання сфери патентування і торгових марок (були прийняті в першому читанні). Також позитивним стане довгоочікуваний запуск спеціалізованого суду з ІС, який передбачений судовою реформою ще в 2016 році (але поки що депутати самі ускладнюють цей процес).

Серед ризиків нового Нацоргана – проведення чесного та відкритого конкурсу на голову НОІВ. Ним повинен стати дійсно кращий кандидат, а не "своя людина"".