Неоднозначний режим карантину в Україні можуть використовувати під час передвиборчої кампании

Політичний соціолог Олексій Полтораков проаналізував для порталу «Коментарі» рішення уряду України продовжити адаптивний карантин до 31 липня

Рішення продовжити карантин обумовлено, насамперед, об'єктивними медико-епідеміологічними причинами. Тобто, факторами, що мало залежать від їх суб'єктивного сприйняття владою або суспільством.

Ситуацію погіршує також проблемний стан медико-санітарної інфраструктури – починаючи з стану лікарень і закінчуючи автопарком "швидких". Обраний владою підхід до "кризового менеджменту" – списувати всі проблеми на демонізованих нею Петра Порошенка і Уляну Супрун – працює все гірше. Тому основне соціальне навантаження режиму "адаптивного карантину" нинішній уряд намагається покладати вже на місцеві влади. А це додатково посилює давній латентний конфлікт "слабкий центр – сильні регіони". Все чіткіше помічається конфлікт, в тому числі міжособистісного характеру, між "особисто" президентом і "особисто" окремими представниками місцевої влади.

Разом з тим, "режим карантину" як такий залишається неоднозначним у своєму правовому вимірі (конституційність обмежень прав і свобод громадян сумнівна) і малозрозумілим у своєму соціальному вимірі (є цілий набір питань – від ЗНО або захисту дисертацій – до організації і проведення військового призову на тлі вступної кампанії у виші). І ця неоднозначність може бути також неоднозначно розіграна в обидва боки вже протягом найближчих місяців – під час передвиборної кампанії в місцеві органи влади, що додатково ускладнюється "адміністративно-територіальною реформою" і похідними з-за цього питаннями "кого, куди і для чого вибирати".