Китайські еліти переграли своїх опонентів на Заході

Сьогодні, 1 липня, вступає в силу резонансний закон про нацбезпеку для Гонконгу, прийнятий вищим законодавчим органом Китаю. Політолог, кандидат політичних наук Максим Ялі проаналізував для порталу «Коментарі» гру влади КНР

"Враховуючи жорсткість нововведень, а також момент, вибраний для прийняття закону – напередодні відзначення 23-ї річниці передачі Гонконгу від Великобританії КНР, можна припустити, що його основна мета – недопущення повторення масових заворушень в Гонконзі. Тим більше, що більшість населення Китаю, включаючи Гонконг, спокійно відреагувало на обмеження своїх цивільних прав і свобод при боротьбі з поширенням коронавіруса взимку цього року.

Тепер наслідки від несанкціонованих владою протестів, не кажучи вже про опір поліції, будуть набагато жорсткішим – аж до довічного ув'язнення.

Момент для ухвалення закону був підібраний дуже вдало: у США, які можуть ввести санкції за утиск прав і свобод, а головне – скасувати низку економічних преференцій для Гонконгу в торгівлі, чим вміло користується Китай до сьогоднішнього дня – зайняті придушенням заворушень по всій країні, викликаних загибеллю вже всім відомого Джорджа Флойда. І якщо Дональд Трамп, який активно критикує його прихильників з числа так званих "радикальних ліваків", що руйнують пам'ятники "батькам-засновникам" США, громлять магазини і ставлять на коліна поліцейських, заїкнеться про порушення прав людини подібним законом – то владі в Пекіні буде дуже легко відбити подібну критику. Наприклад, повідомленнями в стилі "Ви що, хочете, щоб у нас було як в Америці?". Підкріпивши це посиланнями на твіттер самого Трампа, який також хоче "закрутити гайки" і навіть використовувати збройні сили для придушення протестів в американських містах.

Так що до закінчення президентських виборів в США різкої реакції, і тим більш серйозних економічних санкцій, навряд чи варто очікувати.

У самому Китаї прийняття цього закону призведе до набагато більш жорсткої, ніж у минулому році, реакції офіційної влади на ті чи інші протести. І відповідно – до зменшення протестного потенціалу і ризиків дестабілізації не тільки в Гонконзі, але і в цілому по країні.

ЄС, який також на словах критикував жорсткі дії китайської влади та можливість прийняття даного закону, стурбований зараз і подоланням наслідків коронакризиса, і проблемами з відносинами з США, що різко погіршились за останні чотири роки. В результаті Європа все більше орієнтується на Китай як головну противагу США, в тому числі в економічній сфері. Так що ЄС навряд чи зважиться псувати відносини з Пекіном.

Як наслідок – окрім офіційних заяв від політиків "другого ешелону" і вираз "заклопотаності" в зв'язку зі скороченнями прав і свобод жителів Гонконгу – навряд чи варто чогось чекати. Адже Китай і для США, і тим більше для ЄС – набагато більш важливий економічний партнер, від якого значною мірою залежить глибина падіння світової (влкючаючи європейську) економіки.

Резюмуючи: китайські еліти ще раз вміло переграли своїх опонентів на Заході в особі представників неоліберального істеблішменту. Вони вміло скористалися коронакризою, посиливши свій вплив у світі і зміцнивши власну владу всередині країни".