Топ-8 підводних каменів законопроекту про медіа

Перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ висловив виданню «Коментарі» думку, чому не можна приймати доопрацьований текст законопроекту "Про медіа", який нещодавно з'явився на сайті парламенту

"На 99% це старий законопроект. Усі норми, які викликали критику спільноти, збереглися. Не враховані пропозиції Національної спілки журналістів України, які ми збирали і подавали під час обговорень і консультацій із регіональними журналістами.

Зокрема, не враховані:

1. Пропозиція вилучити з тексту закону все, що стосується друкованих та онлайн-ЗМІ, підготувати окремий закон для цих галузей, з урахуванням особливостей їхньої діяльності. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення повинна займатися телебаченням і радіомовленням. Не віддавати під контроль Нацради ще й газети та онлайн-ЗМІ.

2. Пропозиція не скасовувати дію законів "Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні", "Про інформаційні агентства", – оскільки вони вичерпно регулюють цю сферу, не застаріли, не викликають критики ні в кого, виконують свою функцію. І головне – в цих законах ідеться про права журналістів і редакційних колективів, а не лише про обов’язки.

3. Пропозиція залишити чинний порядок реєстрації друкованих та онлайн-медіа – через органи юстиції. Цей порядок довів свою ефективність.

4. Пропозиція не скасовувати дію закону "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації". Цей закон встановлює цивілізовані стосунки між медіа та органом влади. Такі угоди економічно підтримують місцеву пресу та онлайн-видання.

5. Пропозиція посилити незалежність Національної ради: зараз половина її членів подаються від політичних партій парламенту, половина – від президента. Таким чином, орган не є незалежним. Також критерії до членів Нацради розмиті, не визначають їх як найкращих фахівців у своїй справі.

6. Пропозиція звузити повноваження Нацради, оскільки повноваження, передбачені законопроектом, дають надто широке поле для маніпуляцій та вибіркового контролю. Наприклад, Нацрада може запитувати документи, пов’язані зі статутною та господарською діяльністю редакції, і сама вирішувати, наскільки ця інформація є прозорою. Це неприпустимо, це шлях до тиску на окремі медіа.

7. Хоча в оновленому варіанті законопроекту йдеться про те, що онлайн-медіа можуть пройти добровільну реєстрацію, Національна рада матиме повноваження застосувати санкції в тому числі до тих сайтів, які не зареєстровані як медіа.

8. І головне. Проігноровано пропозицію НСЖУ спочатку зайнятися більш актуальними для сфери медіа проблемами: створити засади економічної незалежності роботи медіа, посилити захист журналістів, – а потім уже займатися регулюванням".