Фургал vs Путін – Кремль сам підштовхує Хабаровський край до протестів

Протести у зв'язку з арештом екс-губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала – це "повстання гідності". Таку думку висловила виданню "Коментарі" політолог, доктор історичних наук Олена Галкіна

"Зараз ми не можемо сказати, чи це початок кінця Путіна. Але сто відсотків - це не точковий бунт. Я б назвала це "повстання гідності".

Те, що відбувається зараз в Хабаровському краї, можна поставити в один ряд з революціями арабської весни, з українською революцією гідності, з московськими протестами, які періодично йдуть з кінця 2011 року. Ну і це, звичайно, продовження того перекидаючого голосування в Хабаровському краї у вересні 2018 року, коли мешканці краю обрали не кандидата від правлячої путінської партії "Єдина Росія", а тоді ще невідомого в масштабах країни Сергія Фургала.

Протягом усіх протестів, за якими я уважно стежу за допомогою всіх засобів масової комунікації, видно, що гасла, які стосуються людської гідності, гуманізму, справедливості – це центр даного протесту. І це основний запит.

Як в кінці 2010 року в Тунісі, як в Україні.

У Росії не перший раз влада розправляється з опонентами. Але чому саме в Хабаровську стільки людей вийшло на захист Фургала?

Мені здається, справа в тому, що люди почали усвідомлювати, наскільки їм важливо право вибору. Два роки тому хабаровчане змогли вибрати САМІ. Як і українська електоральна революція 2019 року, коли люди сказали "ні" номенклатурно-олігархічній еліті – і проголосували в знак протесту за Зеленського та партію "Слуга народу". Це було "ні, йдіть геть!" сказане всій української номенклатурно-олігархічної еліти.

Те ж саме послання відправили жителі Хабаровського краю 2018 році своєї регіональної еліти. І зараз тут підтримують свого обраного губернатора.

У Зеленського зараз рейтинг падає, йому не довіряють більше, ніж довіряють, більшість українців вважає, що країна йде неправильним шляхом. Очевидне розчарування, яке поглиблюється. А ось з Фургалом за півтора роки його губернаторства такого не сталося. Більше того – його рейтинг зріс.

Він з місцевої регіональної еліти, у нього є своя бізнес-історія. І проблеми у нього почалися після того, як він був обраний губернатором, відмовившись зняти свою кандидатуру у другому турі виборів. І розгромно їх виграв.

І почалося перетворення з бізнесмена, який засідав у Держдумі кількох скликань, вирішував свої питання, – у керівника краю. У нього почалися проблеми, в тому числі з місцевою елітою, орієнтованою на Кремль. Він починає звертатися до народу. Говорити з народом. Говорити від імені народу. Бере порядок денний соціальних прав громадян, з чим в РФ останнім часом гірше, ніж, скажімо так, в передостанній.

Проходить глибока медична реформа. І Фургал кидає виклик Путіну. На Далекому Сході, де величезні відстані між населеними пунктами, погані дороги, він пропонує відмовитися від принципу "гроші ходять за пацієнтом", та фінансувати медицину по системі Семашко, як раніше.

Виступаючи адвокатом народу перед місцевими чиновниками, перед федеральною владою, він здобуває все більшу популярність.

Особистість Фургала і його дії протягом цих півтора років були в якійсь мірі діями загнаного звіра. Але важливо, що він встав на бік громадян, а не номенклатури. І люди йому повірили.

І саме тому (враховуючи, звичайно, сукупність таких факторів як поглиблення економічної кризи, епідемію коронавірусу), – така поведінка губернатора було важлива, щоб такі протести почалися.

Влада ж стала себе поводити, ніби не розуміючи природу протестів. Або ж розуміючи, але категорично відмовляючи громадянам в гідністі. Не признаючи громадян рівними собі. Еліта і бидло, умовно кажучи.

І влада йде шляхом урізання прав росіян. Епідемія коронавіруса була використана для знущання над правом вибору і самим процесом вибору – це я про голосування по обнуленню термінів Путіна. В законодавство внесено зміни, які дозволяють продовжити голосування на декілька днів. Що дає можливість застосовувати адмінресурс, більше фальсифікувати, ніж раніше.

Влада готова боротися за утвердження в Росіі постіндустріального неофеодалізму.

З тих кроків, які були зроблені владою, це видно. Т.в.о. губернатора призначили (абсолютно образливо, принижуючи гідність хабаровської громади) молодого депутата від ЛДПР Дегтярьова, який відомий своїми безглуздими, клоунськими заявами і фото з лазні з лідером ЛДПР Володимиром Жириновським. А Фургал був звільнений Путіним від посади "за втрату довіри". І це – ще одне приниження хабаровської громади. Вони вибрали цього губернатора. І розуміють, що те, що відбувається, – несправедливо. Не може одна людина прибирати того, кого вибрали багато.

Якщо до цього Кремль, чорний ящик, центр прийняття рішень, залишав собі простір для маневру, то тепер він його звузив.

Хабаровчане пішли на нові мітинги. І гасла їх стали змінюватися. Спочатку це було "Свободу Фургалу!", "За чесний суд в Хабаровську!". Люди цілком розумно вимагали, щоб суд проходив в Хабаровську, а не в Москві. І лише після рішення суду варто було приймати рішення про те, чи залишиться Фургал на посаді. Але як тільки Путін став проти громадян краю своїм указом про відставку Фургала – все змінилося. Люди почали, скажімо так, прозрівати. І радикалізуватися.

Вже з'явилися гасла не тільки за Фургала, але і проти Дегтярьова. До них додаються і антипутінські гасла "Росія без Путіна", "Путін – злодій!", "Росія, прокидайся!".

На Фургала починають дивитися вже не тільки в Хабаровському краї, а й по всій РФ – як не на Путіна. Як не на Навального, якого не сприймають як серйозного кандидата в президенти.

Читаючи свіжі коментарі під роликами Фургала, які є в Інтернеті, ми все частіше бачимо фрази "Фургала – в президенти".

З-за грубої політики Кремля по відношенню до громадян (навмисного приниження, не визнання своїх помилок, бажання "нагинати до кінця"), люди саме так починають відповідати на питання "хто, якщо не Путін".

Судячи з гасел і з обговорень в соцмережах, відбувається не тільки радикалізація суспільства, але і перехід місцевого порядку денного на всеросійський рівень. Якщо на початку протестів було багато регіональних настроїв, то тепер те, що відбувається, стає вже загальноросійською історією. Це важливий трек.

Важко сказати, чим все закінчиться.

Формула революційної ситуації не старіє – верхи не можуть, низи не хочуть. А щоб верхи не могли, у них повинен бути розкол. Поки ми бачимо все ж більше регіональну історію. І частина верхів, яка могла б піти на розкол, поки до цього готова. Буде готова, як показує досвід української і арабських революцій, коли протести триватимуть вже досить довго для того, щоб влада не раз показала неадекватність своєї реакції, нові помилки протягом короткого часу.

На даний момент, якщо не відбудеться найближчим часом низки помилок з боку Кремля, протест не переросте в загальноросійський.

Не можна не рахуватися з громадянським суспільством Хабаровського краю. Воно є. Так, поки слабоорганізоване. Та, поки все виглядає як стихійна історія. Але суспільство буде організовуватися, якщо протести будуть продовжуватися. Якщо у громадянського суспільства Хабаровського краю буде політична воля, яка дозволить сформулювати здійснимі вимоги. Вони вже є – перенесення суду над Фургалом з Москви до Хабаровська. Максимально публічне засідання. Розгляд судом присяжних. Цього з моєї точки зору, реально домогтися. І це може стати основою для компромісу.

Так, колективний Путін (Кремль) вже один раз відмовився від цього компромісу. Але саме він може стати реальною основою.

Правильно сформульовані, здійснимі вимоги – це те, з чим протест перемагає. А тому сили, зацікавлені в тому, щоб протест "злився", будуть намагатися "розмити" гасла, зробити їх маячнею, нездійсненними. Питання в тому, наскільки зможе громадянське суспільство Хабаровського краю витримати цей тиск і зберегти адекватні своїм силам гасла.

Запит суспільства на гідність є. І, сподіваюся, через якийсь час ми побачимо "повстання гідності" в Росії. Воно може бути електоральним, а може стати революцією".

***

Раніше ситуацію з протестами в Хабаровську проаналізував політолог, кандидат політичних наук Максим Ялі.