Перед місцевими виборами незручних міських голів можуть виводити з гри кримінальними справами

Перспективи «справи Труханова» (міського голову Одеси звинувачують у наданні недостовірної інформації в декларації) і можливість подібних справ проти інших представників міської влади оцінила для видання «Коментарі» адвокат, кандидат юридичних наук, експерт з питань судової і правоохоронної діяльності Українського інституту майбутнього Мирослава Чорноусько

"Днями стало відомо про скерування до суду обвинувального акту стосовно міського голови Одеси Геннадія Труханова у справі про декларування недостовірної інформації, що, за версією слідства, мало місце в 2017 році.

Так, на думку НАБУ та САП, посадовець не задекларував декілька об’єктів нерухомого майна, корпоративні права та одержані відсотки за банківськими вкладами на загальну суму 16,3 млн грн, що належать особі, з якою він перебував у зареєстрованому шлюбі з 1985 до 1997 року.

Незважаючи на всю одіозність персони, а також враховуючи, що стосовно кожного діє конституційно встановлений принцип презумпції невинуватості, можна припустити, що висновки про певні збіги, в розрізі наявності чи відсутності політичного підтексту справи, фактично зводяться до нуля, з огляду на наступне.

По-перше, якщо говорити про санкцію статті 366-1 КК України, інкримінованої міскому голові Одеси, окрім штрафу в розмірі до 250 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (НМДГ) передбачається можливість призначення покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. У даному випадку, доволі “адекватним ситуації” може бути саме останній варіант, який перешкоджатиме Труханову займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, займатися політичною діяльнісью, а отже – унеможливить його перебування на нинішній посаді та участь у виборах.

По-друге, викликає ряд запитань доля даного кримінального провадження до моменту оголошення про підозру, яке відбулось у квітні 2020 року - і про яке стало відомо суспільству. Перш за все – коли і за яких обставин відбулось його відкриття (адже, як бачимо, йдеться про факти трирічної давнини), наскільки належними та допустимими є покладені в основу обвинувачення докази, а також - наскільки процесуально придатним є власне поданий обвинувальний акт.

І окремий аспект. Розглядатиме справу Вищий антикорупційний суд. Той самий, який, на жаль, не виправдовує рівня наданого йому свого часу кредиту довіри. Наприклад, застосовуючи у своїй діяльності достатньо застарілі інструменти процесуального впливу на сторону захисту з новою потужністю та з очевидною метою, не цураючись і нових методів, далеких від стандартів справедливого судочинства та забезпечення кожному права на захист. Залишається лише сподіватися, що як у даній справі, так і в їй подібних, українська Феміда спробує бути незалежною, об’єктивною та безсторонньою.

У цілому, враховуючи вищевикладене, не можна відкидати політичного забарвлення аналізованої справи. Особливо, зважаючи на неприховане прагнення перших осіб держави до монополізації ключових посад в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування - за рахунок наповнення їх посадовцями, лояльними до усіх без винятку ідей “згори”. Що має створити максимально сприятливі умови для ручного управління державою на рівні найменших адміністративно-територіальних одиниць.

Оскільки ж Геннадій Труханов, безумовно, є наднезручною, а тому – небезпечною фігурою у цьому відношенні, це робить доволі передбачуваною наявність спроб виведеня його з гри. І, на жаль, можна прогнозувати, що на тлі майбутніх місцевих виборів подібні справи не будуть чимось винятковим.

Чи будуть успішними спроби усунення політичних конкурентів подібним шляхом – питання, скоріше, риторичне, адже останнє слово залишається за судовою владою.

Утім, не забуваймо – в Україні можливо все".