Коронавірус стимулював креативну фінансову індустрію вдосконалити свої інструменти

Корона-криза принесла не тільки проблеми, а й відкрила нові можливості, в тому числі прискорила деякі реформи. Наскільки важливим є прискорений перехід українців на безготівковий розрахунок? Як зросла кількість таких платежів з початку року? Про це порталу «Коментарі» розповів головний експерт НБУ, координатор Експертної платформи Андрій Блінов

"Карантин, безумовно, підсилив інтерес клієнтів і споживачів фінансових послуг до віддаленого обслуговування. Чимала кількість моїх знайомих саме в дні суворого карантину в березні-квітні нинішнього року, зіткнувшись з тимчасовим закриттям своїх відділень (працювали тільки опорні підрозділи в районі) або скороченням графіка їх роботи, прийняли рішення, нарешті, встановити собі на телефон банківський додаток, завести фінансовий телефон, допомагати родичам платити за комунальні послуги через портали 24/7. Корона-криза стала поштовхом, який змусив йти до очевидного: адже всі розуміють, що розвиток дистанційних сервісів - це тренд майбутнього, який економить час, нерви і в цілому більш безпечний шлях, ніж нести готівку в відділення.

За даними НБУ, карантин зменшив частку зняття готівки з карт, замість цього люди стали активніше платити банківськими картами. Так, питома вага розрахунків картами в загальній сумі операцій за підсумками семи місяців виросла в Україні з 50% до 55%. За кількістю операцій показник значно вищий - вже 86 з 100 операцій фізосіб з картами є саме безготівкові платежі (на початок року було 82). На мій погляд, зіграла роль і зручність, і фізичне обмеження роботи відділень, і кампанії в підтримку онлайн-операцій, які проводили комерційні банки і Національний банк. До того ж, НБУ на деякий час знижував тарифи за послуги в Системі електронних платежів (антикризовий захід).

При цьому тотальний карантин в березні-травні, незважаючи на очевидне зростання ролі безготівкових операцій, призвів до тимчасового спаду абсолютного розміру операцій по картах. Скажімо, якщо в IV кварталі 2019 року українці розрахувалися картками на суму 515,7 млрд грн, то в I кварталі 2020 року цю величина скоротилася до 503 млрд грн, а у IІ кварталі (саме на нього припав пік локдауна в країні) - до 479,8 млрд грн. Готівки з карт також знімали менше - 478,3 млрд грн в IV кварталі, 417,5 млрд грн. в I кварталі і 384,1 млрд грн у IІ кварталі. Причина на поверхні: значна частина торгових точок була закрита, ділова життя завмерло - можливості громадян витрачати гроші різко скоротилися.

Чи повернувся з тих пір обсяг розрахунків на колишній рівень? Так, з лишком. Тенденція відновилася десь, починаючи з кінця травня (саме тоді уряд, до слова, оголосив про перехід від тотального локдауна до концепції адаптивного карантину). У ІІІ кварталі 2020 року, за попередніми даними, обсяги платежів картами виявилися приблизно на 10% вище, ніж в самому благополучному досі IV кварталі 2019 року. Наприклад, в серпні українці заплатили по безналу своїми картами на 22% більше, ніж в депресивному квітні.

Я б говорив не про принципово нові сервіси, а про те, що коронавірус стимулював необанкі і взагалі всю креативну фінансову індустрію вдосконалити свої інструменти. Знаю багато банків, які "допілювали" додатки для смартфонів, посилили клієнтську підтримку на гарячих лініях, оптимізували інформацію про пропоновані продукти, налагодили кур'єрську доставку тих же платіжних карт і документів, роботу чат-ботів або зовсім задумалися про випуск карт онлайн (без видачі пластика)".