Від капусти до голубців, або дещо про прожитковий мінімум в Україні та ЄС

Метод формування в Україні прожиткового мінімуму є застарілим. Таку думку висловила виданню «Коментарі» народний депутат України IХ скликання (фракція «Слуга Народу»), заступник голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Олена Мошенець

"У проєкті Державного бюджету України щороку вказується величина прожиткового мінімуму на наступний рік.

Зокрема, у проєкті Держбюджету на 2021 рік передбачено, що з 1 січня прожитковий мінімум становитиме 2189 грн, а з 1 липня – 2294 грн на одну особу. Наразі він розрахований на рівні 2118 грн, тоді як фактичний розмір прожиткового мінімуму у серпні 2020 року становив 3 778 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4 331 грн) на одну особу.

Хто і як визначає розмір прожиткового мінімуму, на базі якого формується система соціальних стандартів та гарантій в Україні?

Це робить Уряд - відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум".

КМУ обчислює величину прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу після науково-громадської експертизи набору харчів, непродовольчих товарів та послуг.

На мою думку, такий метод є застарілим, адже визначений на його основі прожитковий мінімум сьогодні не відповідає фактичному рівню життя громадян і порушує норми Конституції України. Зокрема, ст.46 щодо гарантування державою права на соціальний захист та ст. 48 щодо прав на достатній рівень життя.

Спільно з Інформаційно-дослідницьким центром Верховної Ради України порівнювали український метод формування прожиткового мінімуму з європейським.

У більшості країн ЄС прожитковий мінімум нормативно не визначається. Норми споживання замінені, як правило, медіанним доходом, від якого прожитковий мінімум складає певний відсоток.

Зокрема, національний прожитковий мінімум (National living wage, далі NLW) у Великобританії – це мінімальна сума, яку громадянин повинен отримувати за годину роботи. Вона встановлюється урядом. При формуванні NLW прораховується відношення між теперішнім значенням NLW та медіанним доходом. Фактично, NLW встановлюється на рівні 60% від медіанного доходу.

Медіанний дохід – це дохід, який знаходиться рівно посередині всіх доходів: між 50% багатших і 50% бідніших. Як в тому анекдоті, де бідні їдять капусту, багаті –м'ясо, а разом в них – блюдо з голубцями. Такий дохід краще показує реальність, адже на нього не впливають розбіжності в доході між найбагатшими та найбіднішими.

Метод формування прожиткового мінімуму на базі обчислення медіанного доходу використовується також у Німеччині, Іспанії, Італії, Фінляндії, США та інших країнах з розвиненою ринковою економікою.

Таким чином, ці країни не підраховують бідність, а розраховують нормальний рівень життя своїх громадян".