Нове рішення КСУ загрожує нацбезпеці України

Аналітик в області права Українського інституту політики (УІП), адвокат, голова правозахисної громадської організації «Спільна мета» Ігор Печонкін проаналізував для видання "Коментарі" рішення Конституційного суду України (КСУ) про скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування

"Конституційне подання 47 народних депутатів України, серед яких в більшості представники опозиційних представників парламенту, було внесено до Конституційного суду України ще 4 серпня 2020 ( http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/3_393_2020.pdf )

Дискусія навколо цього залишалася мало помітною - до прийняття судом свого рішення. Серед причин можна виділити втому суспільства від політики і ігнорування закликів до активних дій з відстоювання своїх прав.

У поданны з трьох пунктів і резолютивної частини йшлося про неконституційність окремих положень Закону України "Про запобігання корупції", Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та пов'язаних з ними окремих положень Законів України "Про прокуратуру", "Про Національне антикорупційне бюро України", "Про Державне бюро розслідувань", "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів".

Конституційний суд в складі 15 суддів, за виключенням розбіжної думки Головатого С.П.(http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/13_p_2020_1.pdf), в якості основи для прийняття свого рішення навів твердження про необхідність і дотримання принципу незалежності суддів в діяльності гілок влади. А також - про "невтручання виконавчої та законодавчої гілок влади в справи судової гілки влади, що є важливим фактором забезпечення реальної незалежності судової гілки влади і безпосередньо суддів".

У підсумку КСУ вирішив визнати неконституційними 31-ну правову норму Закону України "Про запобігання корупції", а також статтю 366-1 КК України.

Прийняте судом рішення ( http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/13_p_2020.pdf) поставило під загрозу проведену з 2014 року антикорупційну реформу, під сумнів - створення інших правоохоронних органів (НАБУ, Нацполіціі, ДБР) і реформування існуючих (прокуратури, а також державної служби та служби в органах місцевого самоврядування). Окрім того, воно ускладнює процес призначення на посади чиновників, які в обов'язковому порядку повинні проходити спеціальну перевірку. Таке рішення вводить в певний колапс всю правову систему і загрожує національній безпеці.

Крім того, це, безумовно, вплине на взаємини з міжнародними гравцями, які прагнуть зберігати інструменти впливу на українську політику шляхом певних маніпулятивних важелів.

Отже, якщо це спланована диверсія, час вибрано вдало (виборчі процеси в Україні і США, заплановане чергове міжнародне кредитування). Звільнення від зовнішнього впливу має відбуватися більш прагматично - і не на шкоду інтересам держави.

До речі, слід віддати належне помітній активізації роботи НАПК, яке в потрійному режимі останнім часом почав виконувати свої визначені законом повноваження щодо виконання вимог антикорупційного законодавства представниками органів влади (в тому числі судової) - і притягнення винних до встановленої відповідальності".

***

На думку опитаних "Коментарями" експертів, рішення КСУ - перший крок до тотальної корупції чиновників.