Що не так з переговорами по Донбасу
Чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде, відвідала Донбас, провела ряд зустрічей з керівництвом України. На цьому тижні вперше в цьому році проходять переговори в ТКГ, вже пройшла зустріч радників глав держав нормандського формату. Про те, чи можна говорити про якесь просуванні хоч по якомусь із напрямків, виданню "Коментарі" розповів голова правління Аналітичного центру "Донбаський інститут регіональної політики" Енріке Менендес
Про просування в переговорах говорити поки передчасно. Все, що відбувається, цілком укладається в поняття "дипломатична рутина". Таких візитів представників ОБСЄ, де керівництво міняється щороку, вже було багато. Як і візитів високопоставлених західних дипломатів. Це демонтсрує, що на Заході проблему Донбасу вважають важливою. Ось тільки ні до чого такі візити не призводять.
Зустріч радників глав держав нормандського формату, що пройшла в Берліні, у мене теж оптимізму не викликала. Як заявив представник російської сторони Дмитро Козак - поговорили добре, але безрезультатно.
Що стосується засідань ТКГ, то там вже відзначилися скандалом. Представники української сторони висловили невдоволення, що з боку ОРДЛО з'явилися нові люди, радники. Хоч, наскільки мені відомо, по протоколу вони мали на це право.
Маємо також історію зі звільненням владою ОРДЛО в односторонньому порядку, за посередництва Медведчука, ряду українців. Згоден з тими експертами, хто оцінив це як червону картку Офісу президента. Тобто, представники ОРДЛО показують, що готові до переговорів, але не в рамках ТКГ, де зараз все, схоже, зайшло в глухий кут.
Тому, як мені здається, максимальні зрушення в рамках ТКГ можуть бути навколо відкриття КПВВ або нових ділянок розмінування. А можливостей для серйозного просування на політичному та економічному напрямку я не передбачаю. Вони можливі, лише коли в Офісі президента будуть прийняті рішення стратегічного характеру. А саме - якісь зміни в процесі переговорів. Поки все виглядає як забалакування процесу, ніж як реальні спроби знайти консенсус.
Навіть звіт Мінінтеграціі про виконану роботу показує, що люди там не відповідають завданням встановлення миру, реінтеграції і примирення. Жорсткі формулювання, нездійсненні пріоритети. Об'єднання питань Донбасу і Криму, акцент на тому, що прогресу не буде до передачі контролю за кордоном - це суперечить Мінським угодами. І виглядає як демонтаж переговорного процесу. Адже якщо ставляться заздалегідь нездійсненні умови, то всі переговори втрачають сенс.