Жоден обласний центр не очолює жінка і лише 20,5% жінок отримали мандати Верховної Ради

Слідом за коментарями жінок у політиці про гендерну нерівність у парламенті і Україні омбудсмен Людмила Денісова надала роз’яснення правової і економічної ситуації жінок в Україні спеціально для видання «Коментарі».

Нині є надзвичайно актуальними проблеми гендерної дискримінації та гендерної нерівності. Гендерна рівність – це рівний правовий статус чоловіків і жінок. Україна посіла 59 місце в світі у рейтингу гендерної рівності серед 153 держав. У Світовому індексі гендерного розриву Україна обігнала Росію, Грузію, Італію та Ізраїль, однак відстала від Польщі, Білорусі, Естонії, Молдови та Латвії.

Гендерна рівність є чутливим індикатором стану демократії в суспільстві. Більш економічно розвинуті країни мають високі показники представництва жінок у політичних інституціях. Жінки становлять 54% населення України, але не представлені гідно в органах ухвалення рішень. Жоден обласний центр не очолює жінка за результатами останніх місцевих виборів.

Далеким від гендерного балансу є і наш парламент. Лише 20,5% жінок отримали мандати Верховної Ради. Жінки обіймають тільки 23% керівних посад у країні. При цьому рівень освіти жінок в Україні є традиційно кращим, ніж у чоловіків. Саме представлення жінок в усіх гілках влади, їхній доступ до процесів ухвалення рішень є основним показником гендерної рівності. Показники у сфері економіки теж не додають оптимізму. За даними Державної служби статистики, розрив в оплаті праці між жінками та чоловіками перевищує 20%.

Значною проблемою є гендерно зумовлене насильство та високий рівень домашнього насильства. Домашнє насильство та насильство щодо жінок є серйозним порушенням прав людини, яке нкасамперед базується на нерівності між чоловіками та жінками й гендерній нерівності.

Через ситуацію з COVID-19 у 2020 році в країні на 62% збільшився рівень домашнього насильства порівняно з 2019 роком. За інформацією Національної соціальної сервісної служби України, зафіксовано 211 362 звернення громадян з приводу домашнього насильства. Тенденція до зростання кількості порушень прав людини на захист від домашнього насильства зберігається й цього року. Як свідчить практика, найчастіше від домашнього насильства страждають найбільш вразливі верстви населення, а саме: жінки і діти.

Гендерна нерівність гальмує розбудову європейського демократичного суспільства. Саме тому збалансована гендерна політика в Україні, особливо в умовах євроінтеграції, є надзвичайно актуальною. Утвердження цінностей гендерної рівності, а саме: недопущення гендерної дискримінації, забезпечення рівної участі жінок і чоловіків в ухваленні суспільно важливих рішень (насамперед через обрання в представницькі органи та призначення на урядові посади), забезпечення рівних можливостей для жінок і чоловіків щодо поєднання професійних і сімейних обов’язків, унеможливлення виявів гендерного насильства тощо – це єдиний шлях побудови суспільства для кожного. Україна все ж таки демонструє активні кроки з подолання нерівності у боротьбі за рівні права й можливості для жінок і чоловіків.

Не можна залишити без уваги і той факт, що в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України жінки стають жертвами сексуального насильства. Сексуальне насильство під час збройного конфлікту є порушенням права на особисту недоторканість і має розглядатися як воєнний злочин, що потребує негайного, ефективного розслідування і вжиття заходів для забезпечення реабілітації жертв насильства.

Попри виклики, з якими стикається Україна, наша держава повинна вживати належних заходів з метою виконання зобов’язань у сфері забезпечення рівності та захисту прав жінок шляхом об’єднання зусиль національних та міжнародних інституцій для пошуку дієвого механізму подолання гендерної нерівності.