Передача сфери туризму з міністерства в міністерство - це якийсь безперервний театр абсурду

Кабінет міністрів України 8 вересня перепідпорядкував Державне агентство розвитку туризму України (ДАРТ) Міністерству інфраструктури замість Міністерства культури. Це рішення проаналізував для порталу «Коментарі» президент Національної туристичної організації України (НТОУ) Іван Ліптуга

Кожна подібна реформа держуправління сектором туризму - це бюрократична зволікання, яка забирає від декількох місяців до, часом, півтора-двох років на переклад функціоналу з однієї держструктури в іншу.

Міністерства - це дуже великі, повільні і негнучкі організації з довгими ланцюжками погоджень будь-якого, навіть самого простого документа. За 30 років незалежності сфера туризму передавалася з міністерства в міністерство 17 разів! Про яке стратегічне бачення та розвитку сектора можна говорити, якщо з кожною передачею змінюється профільний міністр і кардинально змінюється вектор ставлення до туризму?

Якщо подивитися на це з боку, то це якийсь безперервний театр абсурду. Прийшов один тимчасовий міністр на півроку, сказав що культура, спорт і туризм єдині для гуманітарної сфери і почав процес об'єднання в одне монстр-міністерство. Всі аплодують.

Прийшов наступний, сказав, що туризм та інфраструктура нероздільні - і забирає туризм під Мінінфраструктури. Знову всі аплодують.

Завтра хтось скаже, що туризм - це курорти і рекреація і передадуть до Міністерства охорони здоров'я. А потім в Мінагрополітики, тому що для України вкрай важливий туризм на сільських територіях. А потім в Мінприроди, тому що у нас 49 національних парків і заповідників і їх потрібно розвивати в плані туристичної привабливості.

Коротше, це в корені неправильно постійно міняти профільний орган. Крім бюрократичних затримок на держрівні, по ланцюжку вниз йдуть зміни структурних підрозділів в сфері туризму на рівні обласних адміністрацій, районних адміністрацій. Починає перебудовуватися логіка відносини навіть в органах самоврядування. У підсумку по всій країні - каша з різних органів, відповідальних за розвиток туризму. І скажіть мені, як ця каша може мати стійкість, про яку всі говорять?

Саме правильне рішення з приводу туризму було прийнято в 2014 році, коли Павло Шеремета та пізніше Айварас Абромавічус забрали туризм в Мінекономіки. Туризм - це сектор економіки, до нього має застосовуватися комплексний і системний підхід на макроекономічному рівні. Але при цьому всі міністерства повинні бути залучені в процес, так як туризм стосується практично всього - культури, спорту, інфраструктури, транспорту, медицини, природи, сільського господарства і, звичайно ж, розвитку регіонів, закордонних справ, фінансів, юстиції та внутрішніх справ. Тобто - це практично весь Кабмін.