Нині треба зміцнювати Україну. Путін сам нікуди не піде

У неділю, 13 лютого, відбулася телефонна розмова між президентом США Джо Байденом та президентом України Володимиром Зеленським. Своєю думкою про ці переговори, що відбулися на тлі зростання ризиків російського вторгнення, з виданням «Коментарі» поділився народний депутат Верховної Ради VIII та IX скликань, член української парламентської делегації в ПАРЄ Олексій Гончаренко

Зеленський поговорив із Байденом, який перед цим поспілкувався з Путіним. На жаль, останнім часом це стало для нас нормою. Але головне тут – наскільки готова Україна до будь-яких новин щодо військового загострення.

Висновки після розмови я сформулював би так. Дякуємо нашим союзникам за надану допомогу, вона дуже важлива: і гроші, і зброя знадобляться нам у разі військового загострення. Однак важлива й політична воля, спрямована проти Росії. Вони мають зрозуміти нашу рішучість.

Якщо всі ми разом не додамо агресора, той може розпочати війну. І в цьому вже будемо винні не ми, а всі країни, які допустили це: нам воювати доведеться, тут не до чужої провини. Якщо ніхто не хоче сказати слово проти Путіна, нехай не дивується з нашої різкості. Україна знає – на кону сама Україна.

Так що "Чи приїде Байден" – питання хороше, але точно не головне на порядку денному. Нині треба зміцнювати Україну. Путін сам нікуди не піде. Йому мають допомогти наші Збройні сили, раз до самого не дійшло.

Як розвиватимуться події цього "вирішального тижня", як кажуть ЗМІ? Назвати цей час так голосно – не зовсім правильне рішення. Швидше це час для розлучення з ілюзіями. Україна сподівається лише на себе, не бажаючи здаватись. Захід визначається з цінностями та пріоритетами. Вирішує, чи стоїть посмішки Путіна нова війна на сході Європи.

Так чи інакше, ми все одно прийшли б саме до цього. І зараз питання лише у нашій готовності боротися.