Червоно-чорний прапор на концерті у Варшаві: про реакцію поляків і депортацію українців

Нардеп наголосив, що поляки чутливо реагують на символіку УПА, а українці за кордоном мають врахувати історичний контекст і не підживлювати «русскій мір».

У Варшаві під час концерту білоруського співака Макса Коржа українці розгорнули синьо-жовтий прапор і червоно-чорний стяг, що асоціюється з УПА. Подія викликала гостру реакцію у польському суспільстві та стала темою обговорення у соцмережах. Зокрема народний депутат України Микола Княжицький назвав "русскій мір" культурною інфекцією, а підняття червоно-чорного прапора на концерті російськомовного виконавця - ударом по відносинах з поляками. Коментарі.юа запитали нардепа, як такі інциденти впливають на відносини України та Польщі, що може стати "вакциною" від "русского міра" та чи дійсно українців у Польщі депортують.

Почнімо з цього, що прапор, який вважається прапором УПА, на стадіоні був один. 57 українців депортують не через нього, а через порушення порядку, бійку з охороною. Натомість правила, згідно з якими дозволено проводити масові заходи, однакові для всіх учасників. Незалежно від громадянства чи етнічного походження. Закон має бути рівний для всіх.

У Польщі суспільство дуже чутливо сприймає історичні проблеми, зокрема Волинську трагедію. Для переважної більшості поляків "прапор УПА" неприйнятний у публічному просторі, тому реакція на його появу була дуже емоційна. Українські громадяни на території нашого західного сусіда мають це просто врахувати.

Українці мають бути українцями, а не демонструвати, що російськомовний продукт для них так само рідний, як для білорусів, чи росіян. На те ми ухвалювали закон про державну мову, закон про квоти в теле- і радіомовленню, що подібні ситуації не виникали. У тому числі — й закордоном, адже від країн-партнерів до великої міри залежить наша перемога і шанс на мир.

Наші громадяни не повинні демонструвати, що їм все одно, якою мовою спілкуються та споживають культурний продукт. Бо тоді насправді немає різниці між "русскім міром" та українським культурним і державним простором. Ми поважаємо й підтримуємо боротьбу білоруського народу за свободу і незалежність. І тому ми бажаємо білорусам більше уваги привертати до розвитку власної культури й мови.

Із заяв польської влади та позиції нашого посла у Варшаві Василя Бондара зрозуміло, що депортують 57 громадян України, які не проживають у Польщі постійно. Тобто їх вишлють до країн їхнього проживання.