"Оппоблок" в кроці від розколу

«Фірташівці» vs «ахметовці». Чия угруповання виграє в разі розпаду Оппоблока і хто стане новим співвласником партії «Опозиційний блок»

В останній тиждень одна з найбільш обговорюваних тем серед депутатів парламенту (але не з парламентської трибуни) – очікуваний розкол "Опозиційного блоку". Зараз це третя за величиною фракція у Верховній Раді (після БПП і "Народного фронту"), вона налічує 43 члени. З самого початку в ній сформувалися дві основні угруповання, що знайшло відображення і у складі керівництва фракції.

 

Партія на двох

Дійсно, на відміну від всіх інших фракцій і груп, кожна з яких має єдиного офіційного лідера – голови, фракція "Оппоблока" має двох співголів. Це колишні віце-прем'єри останнього уряду Азарова Юрій Бойко та Олександр Вілкул. Також у фракції є два заступники голови: Сергій Льовочкін і Юрій Воропаєв. Традиційно, Бойка і Льовочкіна пов'язують з Дмитром Фірташем, а Вілкула та Воропаєва – з Рінатом Ахметовим. Відповідно два угруповання у складі фракції називають "фірташівській" і "ахметовської", хоча Бойко і Вілкулу це не дуже подобається.

Таке ж двовладдя створено і в партії "Опозиційний блок". У Єдиному реєстрі громадських формувань можна прочитати, що у цієї партії є два співголови: Юрій Бойко і Борис Колесников (друг дитинства Ахметова, колишній віце-прем'єр – міністр інфраструктури). Вони були обрані на з'їзді в травні 2016 р.

 

Формула розколу

Таким чином, лінія розколу відома, і тут особливих сюрпризів не буде. Інтрига в іншому: хто залишиться власником бренду "Опозиційний блок", а кому доведеться розкручувати новий бренд з нуля. До "фірташівцям" зараховують, з різним ступенем впевненості, тільки 19 членів парламентської фракції "Оппоблока", а до "ахметовців" – решти 24. Тим не менше, очікується, що саме більшість, тобто "ахметовці", залишать фракцію, а залишиться в ній меншість, тобто "фірташівці".

Одна з причин в тому, що бренд "Опозиційний блок" реєстрували юристи Льовочкіна, він його й збереже. Втім, "ахметовці" на нього і не претендують. У них є в запасі політпроект, створений ще в червні 2014-го, – партія "Індустріальна Україна", перейменована через рік в Партію миру і розвитку.

Швидше, мирний результат "ахметовців" з фракції (замість спроби вигнати звідти "фірташівців") буде свідчити про "полюбовне розлучення" між двома угрупованнями. Справа в тому, що згідно з регламентом Верховної Ради для створення депутатської групи необхідно, щоб її чисельність була не менше, ніж у самої маленької фракції – зараз це "Батьківщина", налічує 20 членів. У "ахметовців" необхідне число депутатів є з надлишком. А ось "фірташівці", якщо б вони були вигнані з фракції, то ми зіткнулися б з проблемою дефіциту депутатів і, навіть створивши свою групу, весь час балансували на межі розвалу.

"Полюбовно" будуть поділені і регіональні парторганізації. Спочатку дві найбільші угруповання в партії і їх спонсори домовилися про чіткий поділ зобов'язань з фінансування місцевих структур, тому великих проблем з поділом спільного господарства виникнути не повинно. Зокрема, можна очікувати, що за "ахметівцями" залишаться такі великі облорганізації, як Донецька, Харківська, Дніпропетровська та Запорізька.

 

Вигоди і ризики Порошенко

Розкол у "Оппоблоке" виглядає дуже вигідним для президента. Тим більше, що розпад найбільшої опозиційної сили буде мати значення не тільки всередині України, але й на міжнародному рівні.

Наприклад, член фракції "Оппоблока" Юлія Льовочкіна (сестра Сергія Льовочкіна) є першим заступником глави делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), членом Моніторингового комітету ПАРЄ. Зараз вона розповідає про свою велику перемогу – резолюції ПАРЄ, вимагала забезпечення в Україні прав опозиції на виконання контрольних функцій. "Найголовніше досягнення – це прийняті поправки про захист прав політичної опозиції. Комітет прийняв це, доповідачі погодилися, що права опозиції порушуються, і закликають владу України забезпечити, щоб опозиція могла виконувати свою контрольну роль і мати можливість пропонувати альтернативу політичному курсу", – заявляє Льовочкіна.

Але якщо "Оппоблок" розколеться надвоє, то найбільшою опозиційною силою виявиться "Самопоміч" зі своїми 27 депутатами. А вона вже виконує контрольну роль, яка має свого представника у керівництві парламенту (Оксана Сироїд), свого главу парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції (Єгор Соболєв) і т. д. Таким чином, ґрунт для претензій з боку ПАРЄ відразу зникне.

Крім того, давно вже ходять наполегливі чутки про домовленості між Порошенком і Ахметовим. Прихильники цієї версії вказують на те, що ще в минулому році влада зробили олігарху недешевий подарунок у вигляді формули визначення вартості вугілля "Роттердам ", яка дозволяє ахметовському холдингу ДТЕК продавати електроенергію на 15-20% дорожче. Вигоду від цього має і компанія ICU (її заснувала нинішня глава НБУ Валерія Гонтарєва). Гендиректор ДТЕК Максим Тимченко в минулому році визнав, що ICU скупила частина єврооблігацій ДТЕК у період значного падіння їх вартості.

Однак є і факти, не списывающиеся в цю схему. Наприклад, Генпрокуратура оголосила про бажання залучити до кримінальної відповідальності давнього бізнес-партнера Ахметова – члена фракції "Оппоблока" Вадима Новинського і в грудні вже отримала на це згоду Верховної Ради.

Крім того, є і фактори ризику для Порошенка у випадку роздвоєння "Оппоблока", особливо якщо доведеться проводити дострокові парламентські вибори. Якщо "ахметовці" і "фірташівці" підуть на вибори двома колонами, вони зможуть зібрати більший електоральний урожай, ніж при поході однією колоною. Причому відбирати голоси у БПП буде не "Оппоблок", а саме партія Ахметова, що йде під гаслом "миру і розвитку".

 

Вигоди і ризики Медведчука

Найбільшу вигоду від поділу "Оппоблока" на дві колони може очікувати лідер "Українського вибору" Віктор Медведчук. Відома давня неприязнь до нього Ахметова, яка останнім часом виявлялася в дуже напружених відносинах між "Оппоблоком" і "Укрвыбором". Ще в лютому минулого року Медведчук звинуватив "Оппоблок" у зраді інтересів власних виборців, а також у роботі "за вказівкою Держдепу". У той же час з "фірташівців" у Медведчука давні добрі відносини. Є у нього і три "своїх" депутата у фракції "Оппоблока" – Нестор Шуфрич, Тарас Козак і Василь Німченко.

Зараз однією з безпосередніх причин для розколу "Оппоблока" називають бажання "фірташівців" перетворити нинішній дуумвірат в партії тріумвірат, де третім рівноправним партнером був би Медведчук. Кажуть, що Бойко і Льовочкін поставили це вимога в ультимативній формі і отримали від Ахметова відмову.

Якщо "ахметовці" покинуть фракцію "Оппоблока", то Медведчук фактично стане співвласником партії. Нагадаємо, що його "Укрвыбор" партією не є, це як би громадський рух. І ні в яких виборах Медведчук вже більше 10 років участі не брав. Але зараз, мабуть, він вирішив, що ситуація змінилася і пора готувати собі шлях у депутати.

Можна очікувати, що "Оппоблок" після відходу "ахметовців" займе більш радикальну публічну позицію. Для Медведчука важливо, щоб у суспільстві зростав протест проти нинішньої влади і в теж час посилювалися проросійські настрої. А для цього потрібна пропаганда, і саме це стане завданням парламентської фракції "Оппоблока".

Звичайно, зростуть і ризики. Медведчук ніколи не відрізнявся талантом бути популярним політиком, вести за собою людей. Можливо, причина в тому, що він схильний нав'язувати свою позицію, а не слухати, про що говорить народ. Зараз його ставка на настирливу пропаганду може дати зворотний ефект. І тоді фирташевско-медведчуковская половина "Оппоблока" ризикує перетворитися в маргінальну партію, чому напевно порадіють і Порошенко, і Ахметов.