Вступ України до ЄС: коли наша країна отримає довгоочікуване членство в Євросоюзі

Вступ України до ЄС з кожним роком відкладається на все більш далекий термін. Думки вітчизняних і європейських чиновників з цього приводу розділилися

11 червня, через два роки після того, як Україна отримала довгоочікуваний безвізовий режим з Євросоюзом, міністр закордонних справ Павло Клімкін несподівано розмістив на своїй сторінці в Facebook пост, в якому назвав себе "руйнівником міфом".

Привітавши всіх тих, хто працював над отриманням Україною безвізу, міністр несподівано торкнувся теми вступу України до Євросоюзу, висловивши за його словами реальну позицію, яка багатьом могла здатися песимістичною.

"Трохи прикро виступати в ролі руйнівника міфів і говорити людям правду після того, як їм наказали казок. Хтось чув,що будемо вступати в ЄС в 2025. Це дурниці, адже для цього вже давно повинні вести переговори про вступ. Хтось чув, що через 10 років – вже реальніше, але все ще дурниця. Адже для цього переговори про вступ треба було починати буквально завтра", – висловився міністр стосовно болючої для багатьох українців теми.

Втім, чиновник закінчив пост "на позитиві", зазначивши, що українці – це точно зроблять, правда, для цього без жартів і реалістично "нам потрібно точно стати на голову краще за всіх попередніх кандидатів".

Вступ України до ЄС: 12 років позаду

Ще в березні 2007 року почалися перші переговори між Україною і ЄС про Асоціацію, що повинно було поглибити інтеграцію нашої країни в об'єднану Європу і стати сходинкою, що наближує до повноправного членства. Вже 18 червня 2007 року було підписано угоду, що спрощувала українцям отримання віз для поїздок до Європи, ратифіковану 15 січня 2008 року.

Проходили нові зустрічі та раунди переговорів на яких обговорювався текст Угоди про асоціацію, який по суті був готовий ще в 2011 році, але його підписання постійно відкладалося. Зрештою, у листопаді 2013 року тодішній президент України Віктор Янукович заявив про припинення процесу підготовки підписання, що стало каталізатором ланцюжка подій, що призвели в результаті до Євромайдану і зміни влади.

Нова влада з підписанням Угоди про Асоціацію не тягнула і вже в березні 2014 року тодішній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк підписав політичну частину документа. 27 червня підпис під економічною частиною поставив новий президент Петро Порошенко, який заявив тоді, що "Україна вступить в ЄС, коли буде готова". У вересні Угоду було ратифіковано Верховною Радою, а з 1 січня 2016 року тимчасово набрало чинності положення про зону вільної торгівлі.

Остаточно угода набула чинності 1 вересня 2017 року після її ратифікації Радою Європейського Союзу 11 липня того ж року.

Вступ України до ЄС: 2020-2025, 2029-й або ще через 25 років

Підписання Угоди про асоціацію надихнуло українців, які чекали головного кроку – вступу до ЄС, проте, коли це стане можливо ніхто так і не міг сказати.

Після розмитої заяви про вступ України до ЄС, коли наша країна буде готова, президент Петро Порошенко восени 2014 року назвав конкретну дату для подачі заявки на членство – 2020 рік, так як за його словами виконання програми реформ з 60 пунктів для наближення до європейських вимог, займе близько 6 років.

У той же час європейські політики були більш стримані у своїх оцінках, зазначаючи, що це тривалий процес і відводячи Україні на це від 10 років на думку глави МЗС Швеції Карла Більда, до 20 років за словами колишнього глави МЗС Чехії та голови парламентського комітету у закордонних справах князя Шварценберга.

Після проривного 2014 року наступний рік виявився застоєм. Влада очікувала від ЄС якихось сигналів, що підтверджують прагнення України до вступу в Євросоюз, однак їх не було, зате звучали протилежні сигнали. Як результат, число прихильників євроінтеграції з 62% в 2014 році знизилося до 55% в 2016 році.

Але що найгірше, в тому ж 2016 році президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що Україна не зможе стати членом ЄС або НАТО "точно найближчі 20-25 років". В українському МЗС і ВР поспішили заспокоїти українців, що таким чином Юнкер "заспокоював" Голландську аудиторію, яка побоювалася швидкого вступу України до Євросоюзу.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман спрогнозував вступ до Євросоюзу до 2026 року.

Як результат, до 2017 року за даними соціологічного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна, число прихильників євроінтеграції в Україні знову трохи "просіло" – до 52%, тим не менш, прихильників альтернативного шляху до Митного союзу було в 5 разів менше – всього 10,2%.

Результати соціологічного опитування, проведеного на замовлення YES та Фонду Віктора Пінчука у серпні паризьким відділенням Kantar Public, влітку того ж року говорили про підтримку вступу України до ЄС серед 48% респондентів.

Довгий шлях Україні прогнозувала того ж року і президент Литви Даля Грібаускайте, підкресливши, що станеться це "як тільки Україна буде готова, але попереду ще довгий шлях".

Значна кількість прогнозів про членство України в ЄС з'явилася в 2018 році. У січні, під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі президент Петро Порошенко заявив, що перспектива членства в ЄС у країни з'явиться в 2021 році, за підтримки Польщі та Литви.

Слідом за цим президент заговорив про необхідність закріпити євроінтеграційний шлях України в Конституції і спрогнозував вступ в ЄС через кілька років. Втім, ці кілька років протягом літа зросли до 2030 року, до якого президент мріяв побачити Україну в Євросоюзі, хоча раніше йшлося про 2021-2025 роки.

Очевидно, що зміну риторики президента Порошенка спровокувала позиція Євросоюзу, яку в серпні озвучила канцлер Німеччини Ангела Меркель. Політик відвела Україні місце після вступу до ЄС країн Західних Балкан – Албанії, Боснії і Герцеговини, Македонії, Сербії, Чорногорії та Косово. Слідом за ними повинні були бути Україна і Грузія. Згідно з планом розширення, озвученим раніше ЄС, вступ Західно-балканських країн можливий до 2025-2027 рр.

Втім, це не завадило першому заступнику голови парламентської фракції "Блок Петра Порошенко" Ігорю Кононенко в ефірі одного з українських телеканалів восени заявити, що Ангела Меркель обіцяла вступ в ЄС для України протягом найближчих 5-6 років.

Вступ України до ЄС: Литва і Польща нам допоможуть

Тему євроінтеграції активно стали використовувати у ході президентської гонки-2019.

Так, Петро Порошенко зрушив план подачі заявки на членство в ЄС на 2024 рік, а також виконав свою обіцянку закріпити курс України в ЄС і НАТО в Конституції України, за що парламент проголосував 7 лютого.

Колишній прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс назвав дві дати, коли Україна може подати заявку про членство в ЄС: 2025 і 2027 рік, коли головувати в Євросоюзі будуть відповідно Польща і Литва. Правда це буде можливо за умови успішної реалізації реформ, яких вимагають від України європейські партнери.

Травень знову ознаменувався новими прогнозами. Перед передачею президентських повноважень Володимиру Зеленському Петро Порошенко закликав нового президента "створити всі умови, щоб до 2023 року Україна відповідала критеріям членства в Європейському союзі і могла подати заявку на членство".

Екс-президент Польщі Александер Кваснєвський, у свою чергу, закликав Україну виконати домашнє завдання з проведення змін – провести реформи системи юстиції, економічні реформи, змінити спосіб мислення людей.

У липні на ниві євроінтеграції відзначився голова Верховної Ради Андрій Парубій, заявивши, що голови парламентів України, Литви і Польщі задекларували в резолюції Міжпарламентської асамблеї терміни вступу України в Європейський союз. Цими термінами він назвав 2025-2027 рр., підтверджуючи анонс Андрюса Кубілюса.

Вступ України в ЄС: інтереси Клімкіна

На тлі різного роду суперечливої, але в цілому досить обнадійливої інформації про перспективи вступу України в ЄС, заява одного з головних апологетів української євроінтеграції не тільки в теорії, але і на практиці Павла Клімкіна, виглядає безсумнівно символічно.

Особливої символічності надає той факт, що сам Клімкін фактично виконує обов'язки глави МЗС, незважаючи на бажання піти у відставку, яку парламент не підтримує.

З одного боку глава МЗС вже менш пов'язаний зобов'язаннями міністра і може бути декілька більш відвертим, з іншого боку, перед ним постає проблема подальшого вибору шляху, при якій відвертість може зіграти ще й позитивну роль.

Так, політолог Руслан Бортник пояснює поведінку Павла Клімкіна бажанням повернутися в публічну політику, чому відверта брехня про дати вступу в ЄС не сприяє.

"Він намагається в очах громадськості виглядати більш адекватним і більш раціональним", – цитує видання слова експерта.

Втім, сам Павло Клімкін спростував чутки про свій "похід" в парламент по одному з мажоритарних округів, зазначивши, що хоче присвятити час собі і новим проектам – благодійним і політичним. Проте, міністр визнав, що дійсно вів переговори з деякими політичними силами, проте "команду однодумців" так і не знайшов.

Як показує досвід найближчих сусідів України, термін від підписання Угоди про асоціацію до повноцінного членства зайняв в середньому 8-12 років:

- Польща – асоціація з 1994 року, постійне членство – з 2004 року;
- Хорватія – 2005 і 2013 рр..;
- Румунія – 1995 і 2007 рр.;
- Угорщина – 1994 і 2004 рр.