Міжнародний спецфонд для відновлення Донбасу: наскільки доречна ця ідея

Леонід Кравчук розповів, що повинен зробити Володимир Зеленський для відновлення Донбасу

Екс-президент України Леонід Кравчук вважає, що нинішній глава держави Володимир Зеленський повинен вимагати створення міжнародного спецфонду для відновлення Донбасу. Чому це потрібно зробити, розбиралися "Коментарі".

Відновлення Донбасу: у чому суть ідеї Кравчука

Міфи про те, що Донбас годував Україну, в якійсь мірі можна порівняти з міфічними цифрами того, скільки Україна втратила після окупації частини Донецької і Луганської областей. Озвучувалися різні підрахунки, зроблені за різними методиками, з кардинально різними даними.

Представники Німецького інституту економічних досліджень DIW Berlin нещодавно озвучили такі цифри:

- у результаті конфлікту на Донбасі валовий регіональний продукт (ВРП) у розрахунку на душу населення Донецької області впав у 2013-2016 рр. в середньому на 43% (по відношенню до базового року), в Луганській – на 52%;
- для жителів Донецької області ВРП на душу населення скоротився на 4 630 дол. для населення Луганської області – на 3 326 дол.;
- в результаті війни на Сході, Україна позбулася в середньому 15,1% ВВП на душу населення з 2013 по 2017 роки.

Нездатність Заходу зупинити винищення українців Росією і розграбування наших територій країною-агресором періодично виливається в гучні заяви і звинувачення. Чергові нещодавно висловив перший президент України Леонід Кравчук. На його думку, новому главі держави Володимиру Зеленському потрібно поставити перед світом питання створення фонду по відновленню Донбасу, спираючись на Будапештський меморандум.

Нагадаємо, що Будапештський меморандум (Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї) – це міждержавний документ, який гарантує дотримання положень Заключного акта НБСЄ, Статуту ООН і ДНЯЗ щодо України, яка не володіє ядерною зброєю держави-учасника договору. Він був підписаний 5 грудня 1994 лідерами України, США, Росії та Великобританії. Франція і Китай – два інших учасника ДНЯЗ, що володіли на момент підписання Будапештського меморандуму ядерною зброєю, надали аналогічні гарантії, зробивши відповідні заяви, але не поставили свої підписи під цим документом.

Наша країна тоді відмовилася від ядерної зброї під гарантії недоторканності наших кордонів і підтримки нашого суверенітету з боку підписантів Будапештського меморандуму. У 2014 році Росія "вогнем і мечем" пройшлася по цьому меморандуму. Та й не тільки по ньому.

"Треба сказати всім: вони повинні, згідно з документом, допомагати Україні", – підкреслив Кравчук. Він нагадав: "Бойові ракети, які стояли у нас, обходилися нам в 1 млрд дол. кожна. Їх було 175. Це 175 млрд дол., не сьогоднішніх – тих, а це в два рази більше, ніж сьогодні. Коли Україна здала ядерну зброю, вона розраховувала на підтримку країн, які підписали Будапештський меморандум, а вони відмовилися від цього".

Саме тому, вважає Кравчук, Зеленський повинен заявити на міжнародному рівні "про створення спеціального фонду України, хоча б для відновлення Донбасу, і для відновлення того, що вже зруйновано в Україні, і війною, і не тільки війною".

Відновлення Донбасу: "поїзд Будапештського меморандуму пішов"

Фінансовий експерт Олексій Кущ, коментуючи виданню "Коментарі" заяви Кравчука про міжнародний спецфонд і Будапештський меморандум, зазначив: "Потрібно розуміти, що Будапештський меморандум – це, за великим рахунком, опція безпеки, яка не була активована Україною. Щоб активувати її як інструмент забезпечення міжнародних зобов'язань щодо недоторканності українських кордонів, треба було всього лише, як в анекдоті, "просто купити лотерейний квиток".

Мова про те, пояснює експерт, що потрібно було діяти по процедурам, які чітко прописані в Будапештському меморандумі. А привід запустити їх був уже в 2013 році, коли РФ почала економічну блокаду нашої країни, блокуючи підписання Україною Угоди про зону вільної торгівлі та Асоціацію з ЄС.

"У Будапештському меморандумі прописані елементи захисту не тільки від військової, а й від економічної агресії. І дуже дивно, що навіть в 2014 році, коли почалася анексія Криму і окупація Донбасу, керівні органи нашої країни не запустили відповідні регламенти з Будапештського меморандуму, – продовжує Кущ. – Потрібно було скликати спецзасідання під представництвом країн-гарантів (США, Великобританія, Росія). Але, наскільки мені відомо, на українськ сторону тоді вчинявся колосальний тиск по неофіційних каналах – перш за все, з боку американської адміністрації. Адже у разі такого засідання США довелося б втратити особу, фактично підтвердивши, що Штати не змогли виконати своїх гарантій по Україні. Але це була б вже проблема США. У підсумку під вираження загальної стурбованості все стало проблемою тільки України, яка побоялася натиснути "чарівну кнопку", не купила "лотерейний квиток", не наполягла на зустрічі саме у форматі гарантів Будапештського меморандуму".

Тепер же, на думку експерта, будь-які апеляції до цих країн-гарантів виглядають як неспроможні.

"Це як з "заграним" порушенням під час футбольного матчу, яке було 15 хвилин тому. Поїзд пішов, – вважає Кущ. – Буде виглядати дуже дивно, якщо в 2019 році ми вирішимо скликати країни-гаранти Будапештського меморандуму на підставі того, що на нас напали п'ять років тому. Простими словами – наші політеліти продали право первородства за сочевичну юшку. І відмовилися від реального захисту Заходу (США і Великобританії, зрозуміло, що РФ в цьому не брала б участі), втративши реальні важелі впливу на ситуацію, яка з кожним роком лише посилюється. Фактично, своєю бездіяльністю офіційний Київ у 2014 році помножив на нуль ті позитивні моменти, які можна було витягти з Будапештського меморандуму".

Відновлення Донбасу: плюси і мінуси пропозиції екс-президента

Інші експерти закликають не ховати ідею Леоніда Кравчука. Тим більше, що подібні озвучувалися і раніше. І навіть спрацьовували в інших країнах.

"Такі пропозиції входять в логіку всього миротворчого процесу, який йде після врегулювання конфлікту, – пояснює експерт з питань сектора оборони і безпеки, полковник СБУ у відставці Олег Стариков. – Як правило, створюється подібний спецфонд, заходять донори, починається відновлення. Якщо простою мовою – міжнародне співтовариство купує ватажків бандформувань. Але якщо ті не виконують свою частину угоди, їх прибирають. В тому числі фізично".

Економіст, політексперт Тарас Загородній також називає пропозицію Кравчука здоровою і такою, яку реально втілити в життя.

"Це може дати старт реальній схемі деокупації, – вважає Загородній. – Росія зацікавлена в тому, щоб позбутися санкцій (втрати там серйозні) і Донбасу (на окуповані території вона витрачає, за різними даними, 3 млрд дол. на рік), але хоче вийти з ситуації з якимось збереженням особи. Європі теж цікаво зняти санкції з РФ (за деякими даними, європейські бізнесмени втрачають на цьому десятки мільярдів), що своїми діями все більш явно доводять політики ЄС. Ми говоримо: "Давайте починати цю розмову. Але з підходом, який влаштував би всіх". Це – класика погашення будь-яких конфліктів. Щоб почати переговори повинні піти ті, хто є символом війни. У "ДНР" і "ЛНР" минулих ватажків вже прибрали, нинішніх при бажанні приберуть також легко. У нас теж відбулася зміна влади. Можна починати з "чистого аркуша". Де-факто, ми з РФ вже підписали угоду про перемир'я – той самий "Мінськ-2". Тепер пора піднімати питання саме мирного договору. І фонд може дати старт відходу РФ з Донбасу зі збереженням особи. Фактично – відкупитися".

На думку аналітика Олександра Кочеткова, охочих взяти участь у відновленні Донбасу вистачить і з українського боку.

"Кому відновлювати – не питання, їх цілий пул чекає відмашки, – зазначає Кочетков виданню "Коментарі". – Рінат Ахметов і його структури завжди готові. В оточенні Петра Порошенка ще в 2016 році кучкувалися люди, готові "освоїти відновлювальні бюджетів". Прем'єр Володимир Гройсман відчайдушно боровся за призначення в уряд своїх людей, міністра з окупованим територіям, зокрема, щоб активно взяти участь у відновленні. Західні, німецькі і пов'язані з ними турецькі фірми готові освоїти німецькі ж гроші, які можуть бути виділені на відбудову Донбасу. Є повна впевненість, що кошти на це будуть – із Заходу давно звучить готовність виділити гроші і нарешті забути про проблеми Донбасу, тобто, тривіально від нас відкупитися".

Але, підкреслює аналітик, є дві принципові проблеми.

"Перша: ніхто толком не знає, що потрібно, а що не потрібно відновлювати, – пояснює Кочетков. – Багато об'єктів інфраструктури там померли остаточно. Реанімувати застарілі ще при союзі шахти і підприємства – наскільки це доцільно? Може, є сенс повністю перепрофілювати регіон, давши його жителям нові робочі місця і частково змінивши їх менталітет? Тобто необхідний не тільки економічний план відновлення Донбасу, а й соціальний. А таких досі немає. Друга проблема – ніяке відновлення неможливе, поки там знаходять російсько-терористичні війська. А вони забиратися звідти не збираються. Так що не варто ділити шкуру невбитого ведмедя, на полювання за яким ніхто поки навіть не вийшов".

Віце-президент Світового юридичного альянсу, старший партнер Адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець налаштований скептично: "Ми можемо отримати фінансову допомогу від різних державних і приватних інститутів. Але, як показує практика, крім України подібне відновлення нікому не потрібно. І чекати допомоги " з-за кордону"особливо не варто".

Як пояснює Кравець, щоб ефективно зайнятися відновленням Донбасу, потрібні податкові пільги та пільгові кредити для тих, хто займеться відродженням регіону, включаючи створення нових робочих місць.

"При цьому, я не бачу, яким чином в найближчі роки, навіть десятиліття, можна вирішити питання з деокупацією тимчасово непідконтрольної частини Донбасу і її поверненням в Україну, якщо все буде залишатися на колишньому рівні, – зазначає експерт. – Виникає багато запитань до тих осіб, які підтримали окупаційну "владу", працювали на неї, а то й стали її частиною. Не кажучи вже про тих, хто прикладав масу зусиль для від'єднання цих територій від України. Всі поки замовчують, яким чином будемо вирішувати це питання, в тому числі з тими, хто вбивав наших громадян, з державними зрадниками. Не уявляю, коли судова система України готова до того, щоб впоратися з такою кількістю кримінальних справ. Так що відновити спочатку потрібно підконтрольну частину (в політичному, юридичному, економічному та інших сенсах), відновити мир. А вже потім замислюватися про відновлення непідконтрольних на даний момент територій".