Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
З перших днів свого президентства новий глава
держави Володимир Зеленський активно зайнявся кадровою політикою. Багато
призначень президента викликали неоднозначну реакцію суспільства.
Безсумнівно, самим потужним силовим ресурсом в
правоохоронній системі володіє міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков,
позиція якого, на думку експертів, багато в чому допомогла уникнути порушень на
виборах президента.
Хоча напередодні виборів, за даними ЗМІ, міністр
внутрішніх справ орієнтувався скоріше на лідера "Батьківщини" Юлію Тимошенко,
її поразка в першому турі змусила главу МВС змінити пріоритети.
Як би там не було, вже на початку травня в ході
своїх інтерв'ю ЗМІ олігарх Ігор Коломойський, якого пов'язують з новообраним
президентом, називав Арсена Авакова людиною, з якою він разом "вболівав" за
перемогу Володимира Зеленського. Згодом Коломойський ще більш утішно висловився
про керывника
МВС, назвавши його "самим професійним міністром за всі 5 років" і навіть заявив
про можливість призначення Арсена Авакова прем'єр-міністром.
Втім, смерть 5-річного Кирила Тлявова з
Переяслава-Хмельницького, який помер через 3 дні після поранення в голову,
отриманого в результаті стрілянини п'яних поліцейських, принесе чимало
неприємних хвилин міністру внутрішніх справ. Ще 2 червня на сайті президента
України з'явилася петиція про
відсторонення Арсена Авакова від обов'язків глави
МВС, а 4 червня того ж вимагали учасники мітингу під будівлею Міністерства
внутрішніх справ.
Однак, в цілому немає підстав очікувати відставки Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ, тим більше, він вже заявив про відсутність власних політичних амбіцій на майбутніх парламентських виборах і небажання балотуватися в народні депутати.
Складніша ситуація з Генеральним прокурором України
Юрієм Луценком. Хоча ще на початку травня той же Ігор Коломойський радив
президенту не звільняти Генпрокурора, сам Володимир Зеленський не раз публічно
заявляв про намір зробити це ще до офіційного вступу на посаду.
Свій намір Володимир Зеленський підтвердив вже в
ході інавгурації 20 травня, попросивши Верховну Раду звільнити з займаних посад
міністра оборони, главу СБУ і генерального прокурора України.
Правда, ще 6 травня, сам Юрій Луценко заявив, що "не
бачить ні моральних, ні юридичних підстав для своєї відставки" і нагадав, що
остання ідея зняти його з поста зібрала всього 19 підписів замість необхідних
як мінімум 150.
Впевненості Генпрокурору додає той факт, що хоча
посада глави ГПУ і відноситься до президентської квоти, затверджувати
призначення і відставку глави відомства має Верховна Рада більшістю в 226
голосів.
Експерт групи з реформування органів правопорядку
РПР Євген Крапівін заявив, що зняти Юрія Луценка з посади можна з допомогою
подання президента, заснованого на висновку Кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії прокурорів або Вищої ради правосуддя про те, що генпрокурор зробив
якесь правопорушення. Правда експерт висловив також припущення, що Верховна
Рада його навряд чи підтримає.
29 травня в ефірі каналу "112 Україна" лідер
президентської партії "Слуга народу" Дмитро Разумков зазначив, що подання на
зняття Генпрокурора не буде через сумнівів у підтримці його парламентом.
Проте вже 30 травня прес-служба президента направила
до ВР подання
про звільнення від займаних посад двох міністрів
– закордонних справ і оборони, а також керівника Служби безпеки України. Крім
того, було заявлено, що аналогічне подання готується на Юрія Луценка.
Вже 31 травня Юрія Луценка не запросили на засідання РНБО. Таке рішення прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган офіційно назвала "помилкою недосвідченого секретаря РНБО".
У менш вигідній ситуації опинився заступник
Генерального прокурора України, головний Військовий прокурор Анатолій Матіос
Сам Анатолій Матіос ще в травні заявив, що добре
знає Володимира Зеленського, правда особисто з ним не зустрічався. Власне,
подібна заява вже виглядала як побоювання за свою долю.
2 червня Анатолій Матіос на своїй сторінці в
Facebook повідомив, що ініціює нараду з керівництвом МЗС, СБУ, Служби
зовнішньої розвідки, ГУР Міноборони і Генерального штабу. Причиною стало "вірусне
відео на YouTube, на якому заявляється про нібито плани Румунії окупувати
Буковину в 2022 році, хоча сам автор ролика заявив, що це частина його книги
про альтернативну історію, яку він пише.
Також головний військовий прокурор активно рекламує своє інтерв'ю, в якому підтримує розпуск ВР Володимиром Зеленським і називає нардепів клоунами. Нарешті, в ефірі одного з каналів 1 червня він заявив, що буде працювати до жовтня, поки не закінчиться термін контракту.
Водночас явних приводів для звільнення Матіоса поки
немає.
Антикорупційні органи за час свого існування
перетворилися на суцільне розчарування. Із 35% рейтингу довіри НАБУ в 2017
році, показник впав до 15,3% в травні 2019 року. За даними моніторингового
опитування проведеного Українським інститутом соціальних досліджень ім. А.
Яременко, Центром "Соціальний моніторинг" та Інститутом економіки та
прогнозування НАНУ, навіть у органів прокуратури рейтинг довіри виявився вище –
18,4%.
Одним з факторів, що сприяли цьому стали результати
роботи і скандали, в тому числі протистояння самих антикорупціонерів між собою.
У 2018 році, наприклад, це був конфлікт глави НАБУ Артема Ситника і глави САП
Назара Холодницького, а в 2019 році вступили в сутичку НАБУ та ДБР.
У квітні НАБУ відкрило кримінальне провадження проти
голови ДБР Романа Труби, щоправда, не за своєю ініціативою, а за рішенням
Солом'янського райсуду столиці. Продовження ситуація отримала в квітні і таким
собі "спусковим гачком" конфлікту став екс-президент Петро Порошенко.
Спочатку 21 травня сайт ДБР повідомив про відкриття досудового
слідства щодо Петра Порошенка за підозрою в
держзраді, а 3 червня голова Бюро Роман Труба заявив, що в цьому розслідуванні
є "судова перспектива".
Того ж дня, 3 червня, Генеральна прокуратура
відкрила кримінальне провадження щодо Романа Труби за заявою голови Ради
громадського контролю при ДБР Максима Болдіна та секретаря цієї Ради Надії
Корінний. Своєю постановою від 19 квітня той самий Солом'янський суд зобов'язав
ГПУ розпочати розслідування.
У перерві між цими двома подіями ДБР відкрило
кримінальне провадження ще й щодо директора НАБУ Артема Ситника за підозрою у
незаконному збагаченні: голова антикорупційного органу регулярно відпочивав за
рахунок друзів у мисливському угідді "Поліське-Сарни" Рівненської області.
На думку політолога Руслана Бізяєва, президент
Володимир Зеленський справить перезапуск антикорупційних органів, звільнивши
Артема Ситника з посади директора НАБУ, але залишить главу САП Назара Холодницького.
За словами політичного експерта Руслана Бортника,
зараз у правоохоронній сфері триває протистояння між командами "старого" і "нового"
президентів.
"Під контролем "старої" команди залишається
Генеральна прокуратура України, у нових – контроль над МВС і СБУ. В даний
момент йде боротьба за вплив на антикорупційні органи: варто було очільнику ДБР Роману Трубі побачити
перспективу у розгляді справ проти Петра Порошенка – ГПУ тут же відкриває на
Трубу кримінальне провадження", – оцінює поточний стан у правоохоронній сфері
України експерт для видання "Коментарі".
Втім, як вважає Бортник, якихось глобальних змін і
кадрових призначень до правоохоронних та антикорупційних органів, чекати до
виборів у Верховну Раду все ж не варто.
Як повідомила прес-служба глави держави, 31 травня Володимир Зеленський зустрівся з керівниками НАБУ і САП пообіцявши гарантувати незалежність і захист антикорупційних органів від втручань. Зі свого ж боку гарант Конституції чекає від антикорупційних органів "відчутних результатів у розслідуванні резонансних корупційних злочинів протягом трьох місяців".
Новини партнерів
Новини