Дипломатична битва за Донбас: оновлений «мінський десант» може дати результат

Президент Володимир Зеленський оновив українське представництво в Тристоронній контактній групі. І хоч оновлення вийшло умовним, певні зрушення вже є.

Мінські переговори: новий старий Кучма

19 травня посаду представника України в Тристоронній контактній групі в Мінську із врегулювання ситуації на Донбасі (туди входять також представник РФ Борис Гризлов, і представник ОБСЄ Мартін Сайдік) покинув екс-прем'єр, колишній міністр оборони Євген Марчук.

А 3 червня стало відомо, що представляти Україну в ТКГ буде другий президент України Леонід Кучма, якого Євген Марчук і змінив. Кучма був у ТКГ спочатку, але вийшов звідти восени 2018 року. Послався на вік (80 років), зізнався, що зустрічі ці вимотують його. Особливо, якщо врахувати, що останні пару років зрушень фактично не було.

І все ж Леонід Кучма вирішив повернутися, що, на думку експертів, говорить про те, що він отримав певні гарантії від нової влади щодо "розморожування" ситуації. Сказане Кучмою на спільній із Зеленським прес-конференції, присвяченій поверненню екс-президента в ТКГ, давало певне підґрунтя для роздумів.

"Я не міг у такий час не погодитися на цю пропозицію, тому що Україна переживає не найкращі часи своєї історії. В період, коли в Україні війна, політичних протиріч стало набагато більше, ніж було, – підкреслив Кучма. – У своєму житті я звик приймати рішення, виконувати їх і відповідати за них. Сьогоднішня зустріч у президента країни показує, що у мене є така можливість, і в групі, яка створена у "Нормандському форматі", зробити свій внесок. Якщо ми приймаємо там якісь рішення, узгоджені, то вони і в Україні повинні виконуватися".

На думку політолога Кирила Молчанова, Леонід Кучма повернувся, відчувши вітер змін (якого не було за минулої влади щодо втілення в життя раніше досягнутих угод) і вікно можливостей від Зеленського на імплементацію "Мінська-2".

Нагадаємо, що Україну в Мінських угодах дуже не влаштовувала політична частина, згідно з якою тимчасово непідконтрольні території отримують "особливий статус", амністію, власні правоохоронні органи. При цьому Київ і Москва "буцалися" з приводу черговості виконання пунктів угоди: до або після передачі кордону під контроль України проводити в ОРДЛО вибори.

Тим часом, перший пункт угод – повне припинення вогню, не виконувала жодна зі сторін.

Зеленський, коментуючи повернення Кучми в переговорний процес, наголошує: "У нас є спільна позиція – відновлення переговорів по Донбасу у "нормандському форматі" (туди, нагадаємо, входять Україна, Росія, Німеччина і Франція – прим. ред.) і розблокування Мінського процесу. У нас немає багато років на припинення війни. І є конкретні пропозиції і нові рішення. Хочу, щоб всі пропозиції були об'єднані зі зрозумілими термінами виконання того чи іншого пункту. Ніхто не збирається торгувати територією, суверенітетом України".

Мінські переговори: реакція на повернення Кучми

Деякі експерти, коментуючи повернення Леоніда Кучми в ТКГ, підкреслювали, що воно ні на що не впливає.

"Ці переговори – марна трата часу. Тому що позиція Росії незмінна – "на Україні громадянська війна", "Росія – не сторона конфлікту". І плювати з високої дзвіниці Кремлю на те, хто там в тій тристоронній групі", – підкреслював політичний оглядач Олексій Мінаков.

Військовий оглядач Денис Попович також зазначає, що вирішення проблеми Донбасу цілком і повністю залежить від бажання Путіна, а не від кадрових перестановок в переговорному процесі.

Багато хто відзначав, що повернення Кучми, з яким рахується багато людей, – це хороший знак. "Зараз Кучма повертається в найскладніший момент, коли працювати з Путіним майже неможливо ні нашим, ні європейцям, – підкреслював Тарас Березовець. – Кучма особисто знайомий з Путіним ще під час перебування його главою ФСБ і потім прем'єром і це той самий випадок, коли стара школа – найкраща школа. Кучма за попередні роки роботи в Тристоронній групі показав зуби росіянам. І на його відхід і сепаратисти, і росіяни відреагували з полегшенням".

Політолог Руслан Бортник зазначає, що Кучма точно не "весільний генерал" і просто так не буде повертатися в ТГК за черговою порцією критики і "тупиком". Він також нагадував про приїзд минулого тижня міністрів закордонних справ Німеччини та Франції в Україну. Саме тоді, на думку Бортника, намітилися перспективи реалізації Мінських або інших угод. Він також підкреслював, що маркером в переговорному процесі стане не стільки зустріч у Мінську 5 червня, скільки наступна зустріч в "нормандському форматі".

Мінські переговори по Донбасу оновили: хто ще прийшов

Ще одна важлива зміна – Валерія Лутковська (обіймала посаду уповноваженого Верховної Ради з прав людини з 24 квітня 2012 року по 28 квітня 2017 року, зараз працює в Українському інституті з прав людини) займе місце першого віце-спікера парламенту Ірини Геращенко в гуманітарній підгрупі ТКГ.

Сама Геращенко, яка йде на парламентські вибори в складі політсили Петра Порошенко "Європейська солідарність", вітала призначення Лутковської. За її словами, раніше як омбудсмен та вже залучалася в якості експерта в групу. "Ми разом працювали над верифікацією ув'язнених і готували останні звільнення. Вона професіонал і я щиро бажаю мінській групі і їй особисто удачі. Особливо в питаннях безпеки та розблокування питання звільнення заручників", – зазначила Геращенко.

Анонсувалася також участь у переговорах начальника Генерального штабу, головнокомандувача ЗСУ генерал-лейтенанта Руслана Хомчака. Але 5 червня, в день зустрічі, все переграли. В Адміністрації президента повідомили, що після додаткових консультацій Зеленський прийняв рішення, що поки не час представнику такого рівня вирушати в Мінськ. Так що Генштаб ЗСУ в підгрупі з безпеки представляв замкомандувача ООС генерал-майор Богдан Бондар.

Мінські переговори: Росія гне свою лінію

Напередодні зустрічі в Мінську відзначався Міжнародний день невинних дітей – жертв агресії. І Зеленський закликав Росію припинити війну заради збереження дитячих життів. Він нагадав, що за даними моніторингової місії ООН, на 1 червня цього року на Донбасі загинуло 98 хлопчиків, 49 дівчаток, поранено 363 дитини, близько 200 тисяч дітей є внутрішньо переміщеними особами.

"Вірю, що разом ми знайдемо рішення. Нехай не сьогодні, але обов'язково знайдемо. Зобов'язані знайти – заради дітей", – зазначив президент України, який прибув того дня в Брюссель для зустрічей із західними партнерами.

Зустрічі пройшли в позитивному ключі. Зеленський підтвердив пріоритет України в русі до НАТО.

І підкреслив, що запит суспільства – поліпшення життя українців, викорінення корупції та модернізація держави – можна втілити в життя лише забезпечивши національну безпеку. "Ми готові до переговорів з Росією, ми готові виконувати Мінські угоди, але ми повинні, в першу чергу бути здатними захистити себе, стати сильнішими економічно, політично і у військовому сенсі", – підкреслює глава держави.

Під час зустрічі з президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером було зроблено іншу важливу заяву. "Наша мета залишається незмінною – звільнення Донбасу виключно політико-дипломатичними засобами", – заявив Зеленський.

Він також наголосив на важливості продовження та посилення санкційної політики Євросоюзу щодо РФ. Заклик до подальшої консолідації міжнародних зусиль і посилення санкційного тиску на РФ з тим, щоб повернути мир в Україну, пролунав з вуст президента України і 5 червня, під час зустрічі з президентом Євроради Дональдом Туском.

А ще 5 червня Зеленський звернувся до керівництва РФ і командування її окупаційних сил на Донбасі. Приводом стало страшне зведення з Донбаського фронту за 4 червня: в результаті обстрілів три захисники України загинули, ще троє були поранені.

"Загострення конфлікту – не найкращий фон для відновлення переговорів у Мінську. Нам не потрібно зайвий раз нагадувати про можливість ескалації вашої агресії. Сьогодні ми обговоримо з європейськими колегами її відкриту демонстрацію, а українська делегація в Мінську нагадає про неприпустимість спроб діалогу з нами з позиції сили", – заявив президент.

Водночас Росія продовжує дотримуватися своєї позиції щодо того, що відбувається на Донбасі.

"Найголовніше питання майбутньої зустрічі: наскільки Київ готовий до прямого діалогу з Донецьком і Луганськом. Цілком очевидно, що Україна може вийти з кризи тільки в режимі політичного діалогу між Києвом і Донбасом", – зазначив представник РФ в ТКГ.

Коментуючи такий "підхід", заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука підкреслює, що Кремль наполегливо продовжує підштовхувати Україну в пастку під назвою "прямі переговори".

"Мета Росії проста – змусити владу України почати прямі переговори з ватажками "молодих республік". Підкреслюю: саме "почати"! Про результат мови не йде! Як тільки Київ вплутається в цей безперспективний діалог (перспективи немає ніякої, бо і Пушилін, і Пасічник без команди з Ростова навіть парад почати не сміють на 9-те травня), того ж дня Росія заявить: "Ось, бачите! Ми вітаємо початок мирного процесу в Україні! Сторони конфлікту почали діалог! Ми ж з перших днів говорили: Росія не є стороною конфлікту! В Україні йде громадянська війна" з цього моменту Росія займе позицію "спостерігача-миротворця" і зажадає скасування будь-яких санкцій", – застерігає Тука.

Мінські переговори: нова надія

Незважаючи на певні побоювання, зустріч в Мінську в середу завершилася на оптимістичній ноті. За словами Леоніда Кучми, вперше всі засідання робочих груп пройшли в такому конструктивному руслі.

"Фактично ми приїхали з "дорожньою картою" від президента України. Були такі сигнали: президент дійсно хоче, щоб був мир у цьому регіоні. З відповідними наказами я сюди і приїхав", – повідомив представник України в ТКГ.

З прийнятих рішень:

1. Заплановано, що 10 червня має розпочатися розведення сил в районі Станиці Луганської (Луганська область). Ще 21 вересня 2016 року на засіданні ТКГ було підписано рамкове рішення про початок розведення сил і засобів на Донбасі на трьох ділянках. Це вже сталося в Петровському Донецької області (1 жовтня 2016 року) і Золотому в Луганській області (7 жовтня 2016 року). Щоправда, останнім часом обстріли там поновилися. Спроби відвести сили і озброєння в районі Станиці Луганської робилися більше двох з половиною років і виявлялися безрезультатними. Сторони звинувачували одна одну в обстрілах, що зривали розведення сил.
2. На наступній зустрічі в Мінську, 19 червня, сторони можуть підписати документ про нову угоду про припинення вогню. Що важливо – з додатковими, реально дієвими, заходами контролю за дотриманням перемир'я. "Це принципово. Оскільки жодна сторона не хотіла ставити себе в незручне становище, щоб потім відповідати за це, – пояснив Кучма. – А сьогодні ми перед усім світом повинні показати, що хочемо цього "режиму тиші". Має бути записано, щоб не стріляти у відповідь, а також введено заборону на обстріл цивільних об'єктів – шкіл, дитячих садків".

3. Економічній підгрупі доручили обговорити відновлення економічних зв'язків у разі прийняття Києвом рішення про зняття економічної блокади Донбасу (Гризлов знову заявив про важливість прямого діалогу Києва з Донецьком і Луганськом). Коментуючи можливе зняття економічної блокади, спецпредставник ОБСЄ в ТКГ Мартін Сайдік пояснив: "Пропозиція виходила від пана Кучми, і була підтримана учасниками з ОРЛО і ОРДО. Це буде на розгляді в економічній підгрупі наступного разу". Сайдик підкреслив, що зняття блокади могло б стати "великим проривом". За його словами, введення Києвом цього заходу по відношенню до непідконтрольної частини Донбасу навесні 2017 року сприяло "розриву сторін".
4. Є перспективи в питаннях обміну військовополоненими і незаконно утримуваними. "Я не можу сказати, що завтра ці питання принципово зважаться. Але чітко знаю, що вони почнуть вирішуватися. Також піднімалося питання наших моряків. Я також переконаний, що рух буде в цьому напрямку", – підкреслив Кучма.
5. Група з гуманітарних питань обговорювала питання водопостачання окупованого Донбасу. За словами Кучми, вже сьогодні (6 червня) має відбутися нарада у віце-прем'єра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубко, де розглянуть відповідні економічні проблеми.