Головна Статті Політика Економічні заяви Зеленського в Брюсселі: наскільки вони виправдані
commentss НОВИНИ Всі новини

Економічні заяви Зеленського в Брюсселі: наскільки вони виправдані

Під час свого першого міжнародного візиту в Брюссель, президент України Володимир Зеленський зробив ряд економічних заяв. На думку експертів, обійшлося без сюрпризів.

6 червня 2019, 17:01
Поділіться публікацією:
Економічні заяви Зеленського в Брюсселі: наскільки вони виправдані

Економічні заяви Зеленського: МВФ, дефолт, ГТС

У процесі спілкування з президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером президент України Володимир Зеленський підкреслив незмінність закріплених у Конституції пріоритетів, включаючи курс на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО.

Під час зустрічі з віце-президентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом Володимир Зеленський запевнив, що наша країна буде дотримуватися міжнародних зобов'язань, включаючи відносини з фінансовими інститутами.


Зеленський повідомив віце-президента ЄК про результати своєї зустрічі з представниками МВФ, "під час якої було досягнуто розуміння щодо подальших кроків у співпраці з фондом". Також прокоментував розмови про нібито запланований економічний дефолт (їх активно продукує олігарх Ігор Коломойський). "Що стосується дефолту – це чутки. Це продумані акції, які не мають нічого спільного з моєю офіційною позицією", – заявив Зеленський.

Домбровскіс, у свою чергу, зазначив, що ЄС завершить розгляд питання про надання Україні коштів другого траншу в розмірі 500 млн євро в рамках четвертої програми макрофінансової допомоги лише після виконання вимог МВФ українською стороною.

Під час зустрічі Володимира Зеленського з президентом Польщі Анджеєм Дудою було піднято інше важливе економічне питання – щодо української газо-транспортної системи. Підкреслювалася важливість енергетичної безпеки, збереження стратегічної ролі української ГТС і протидії "Північному потоку-2", який будує Росія.

Економічні заяви Зеленського: фактор "Приватбанку"

Було порушено під час брюссельського візиту Зеленського і питання "Привтабанку". Нагадаємо, що банк активно намагається повернути собі (в тому числі через українські суди) колишній власник Ігор Коломойський. А якщо не його, то 2 млрд доларів "компенсації".

Зеленський на зустрічі з Домбровскісом з цього приводу заявив: "Що стосується "Приватбанку", я буду захищати тільки державу, тільки громадян. Мене ці ігри колишніх власників в судах не цікавлять. Я не збираюся бути на їхньому боці".

Більшість українських експертів позитивно сприйняли такі слова президента.

"Це дуже позитивна заява. Можливо, це вказує на те, що тепер є тверда політична воля зупинити Коломойського в суді. А це означає, що співпраця з МВФ захищена – і ризик дефолту йде", – відзначає фінансовий аналітик Сергій Фурса.


Міністр фінансів України у 2005-2006 і 2007-2009 роках Віктор Пинзеник зізнався, що перша публічна заява президента Зеленського щодо ситуації навколо "Приватбанку" його не розчарувало. "Всі зусилля влада повинна бути спрямована на стягнення з колишніх власників втрат, які зазнали громадяни України в результаті вже спрямованих на порятунок банку більше 5 млрд дол.", – вважає він.


Голова Національної Ради економічного розвитку та Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко для видання "Коментарі" назвав зрозумілою стурбованість європейців.

"Раніше звучали заяви Коломойського про свої права на частку або сто відсотків цього банку, на компенсацію. Пізніше він же заявляв про необхідність розриву відносин з МВФ і оголошення дефолту. Важливо було почути, що скаже з цього приводу президент Зеленський. Почувши. І тепер в подальшому, коли будуть проходити переговори нашими міжнародними партнерами, там будуть спиратися саме на висловлену ним позицію, що він має намір захищати тільки держава, і громадян, а ігри колишніх власників банку в судах його не цікавлять. І якщо він почне змінювати позицію-це буде важко бити і по ньому" і по нас", – упевнений Дорошенко.

"Зрозуміло, що платити Коломойському за "Приватбанк" Зеленський не стане. І грошей на це в бюджеті немає, і себе так підставляти він не може – зазначає виданню "Коментарі" керівник Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Домовленостей у них з Коломойським, думаю, ніяких не було. Хіба що в приватній бесіді олігарх міг поскаржитися артисту, що у нього "віджали" банк. А Зеленський міг погодитися з цим і поспівчувати. А ось те, що Коломойський хоче змусити Зеленського танцювати під його дудку, впливати на нього – проглядається. Тими ж заявами про необхідність дефолту Коломойський спеціально підставляє Зеленського. Політика. Йому важливо, щоб президент відчував слабкість, а у Коломойського була можливість впливати на нього. Але дефолту точно не буде. До того ж, Зеленський спиратиметься на всіх олігархів. Він і зараз веде з ними активні переговори – непублічні".

Тим часом аналітичний центр Atlantic Council повідомив, що "Приватбанк", націоналізований в кінці 2016 року, підозрює колишніх власників (Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова) у відмиванні 470 млрд дол. через кіпрські компанії. Про це нібито йдеться в позові, поданому 21 травня до американського суду.


Економічні заяви Зеленського: знайомі меседжі і пробний камінь

Олексій Дорошенко вважає економічні заяви Володимира Зеленського в Брюсселі традиційними для взаємин української влади і наших міжнародних партнерів.

"Точно так говорила і минула влада. Причому зрушень за озвученими економічними моментами не було. Чи потрібно продовжувати співпрацю з МВФ? Так, треба. Про це говорили і раніше. Але при цьому, я впевнений, не варто забувати про національні інтереси, які часом розходяться з прописаної для України програмою Фонду. Нам не вигідно штучне обмеження зростання економіки, що випливає їх необхідності жорстко фіксувати дефіцит бюджету", – підкреслив Дорошенко. – Занепокоєність кредиторів зрозуміла: у нас прийнято влазити в дефіцит заради фінансування соціальних програм. Але ж можна збільшити підтримку бізнесу – малого, середнього, великого, підтримку промисловості. Це теж буде йти врозріз з домовленостями МВФ щодо певного дефіциту бюджету. Але нам вкрай важливе кредитування вітчизняної економіки, яке стимулює її зростання. Інакше ми і далі будемо падати".

Олександр Охріменко також вважає, що Зеленський в будь-якому випадку повинен був сказати про співпрацю з МВФ.

"Правда, можна говорити про співпрацю, але не співпрацювати, – зазначив він. – Як це було під час президентства Януковича. Тоді як би ніхто з МВФ не сварився, але поради не слухали. І траншів не отримували. Можна діяти, як Порошенко: брати гроші, виконувати не відповідні з нашими реаліями вимоги – і далі вбивати економіку України. Подивимося, як буде викручуватися Зеленський. Мені здається, логічним було б розмістити держоблігації у валюті для населення. Якщо зробити нормальну ставку – близько 5% в доларах США на рік, то багато понесуть свої "підматрацні" заощадження в банки".

Не стала одкровенням і тема ГТС, яка є головним болем України і повільно, але вірно перетворюється в металобрухт.

"Що стосується ГТС, то споживачем, по факту, є країни ЄС. Тому і важливо залучити європейців в якості партнерів для реконструкції та експлуатації ГТС. А ще залучити їх до переговорів щодо умов, на яких буде перекачуватися російський газ через нашу ГТС в Європу", – вважає Дорошенко,

На думку Охріменка, вирішити питання заповнюваності ГТС можна було б, призначивши після виборів прем'єром або віце-прем'єром з ПЕК людини з оточення "Опозиційної платформи – За життя".

"Тоді реально знайти спільну мову з РФ по ГТС, а також вирішити проблему транзиту і покупки газу, – вважає експерт. – У всіх інших випадках буде проблема – з 2020 наша ГТС може зупинитися. Потрібно не тиснути, а намагатися домовитися з РФ. Європейці нам не допомагатимуть. Досить подивитися, як вони "стурбовано" допомагають обходити нас російськими потоками. ЄС явно хоче миру з Путіним".

Дорошенко підкреслює, що цей візит став своєрідним пробним каменем і набагато важливіше, які за заявами підуть дії.

"Ми підписали Угоду про Асоціацію з ЄС. Саме Євросоюз є нашим стратегічним партнером. США – теж, але вони далекі, хоч щільніше європейців беруть участь у нашій внутрішній політиці. Швидше за все, подальші візити Зеленського будуть в країни ЄС, а також в США, – вважає Дорошенко. – Поки ж він озвучив певні меседжі, які показали, що державна політика України після зміни влади не змінюється. І ще важливий момент – поки ми чули лише загальні заяви в стилі президентської передвиборної кампанії. Їх можна розшифровувати як завгодно. Кожен буде шукати в них свою правду. Після формування нових парламенту і уряду прийде час вже не заяв, а дій. Хотілося б, щоб рівень підтримки президента і його команди трансформувався в ті самі дії, на які розраховують українці – припинення конфлікту на Донбасі, зростання економіки, притягнення корупціонерів до реальної відповідальності".

Економічні заяви Зеленського: чого не сталося, а могло б

Фінансовий експерт Олексій Кущ коментуючи для видання "Коментарі" економічні заяви Володимира Зеленського в Брюсселі, зазначив, що запропонована ним повістка складалася з двох основних частин. І не порадувала новизною і креативом, які очікувалися.

"Перша частина – дезавуювання чуток, які поширювалися, завдяки скандальним заявам Коломойського (відмова від співпраці з МВФ, необхідність дефолту, спроба повернути "Приватбанк" або вибити "відкупні"). Велика частина меседжів стосувалася того, що Зеленський це все в тій чи іншій мірі спростовував, – говорить Кущ. – Друга частина складалася з повторення риторики попереднього президента. Зеленський вирішив зіграти роль "маленького Порошенка", повторюючи схожі тези (а, як з'ясувалося, навіть ті ж самі, тому що мало місце нібито провокаційне "списування" попередніх промов Порошенко). Зрозуміло, що Зеленський повинен був рухатися в рамках раніше закладених і підтриманих українцями напрямків. Так що його заяви про продовження інтеграції в ЄС і НАТО були очікувані і виправдані. Ніхто не чекав, що він заявить про необхідність йти в Митний союз з РФ".

Проблема ж у тому, вважає експерт, що Володимир Зеленський повинен був приїхати до Брюсселя з новим яскравим порядком денним. І надати свій погляд на усталену систему координат. Надати нашим відносинам із Заходом нове, свіже дихання.

"Можна було запропонувати поліпшити формат інтеграції України в ЄС. Зокрема, внести зміни до базових умов Угоди про зону вільної торгівлі – у бік посилення захисту прав українських виробників, – каже Кущ. – У цьому сенсі показовий приклад Туреччини, яка постійно шукає альтернативні – вищі! – щаблі співпраці з Євросоюзом. Вона стоїть біля дверей ЄС, але не безініціативно, в очікуванні, коли їх зволять відкрити. Туреччина постійно намагається спонукати ЄС до додаткових форматів співпраці. Собі на користь. Наприклад, у Туреччини і ЄС є єдиний митний союз. І Зеленський міг підняти таке питання. Цю ідею, до речі, минулого року, під час Ялтинської конференції з безпеки (після анексії Криму вона проходить в Києві), озвучував колишній британський прем'єр тонні Блер".

Вже було б дві цікаві дебютні ідеї: Митний союз з ЄС і зміни формату договору про ЗТС, який би посилив захист української економіки.

"Міг би президент застосувати ще одну дебютну ідею, – продовжує Кущ. – На найменш розвинені країни, які співпрацюють з ЄС, поширюється програма "усе, крім зброї". Її суть в тому, що ЄС розкриває свій ринок для цих країн, щоб зупинити потік незаконної міграції з їх боку. Європейці дозволяють продавати у себе все, крім зброї. У міру посилення цих країн, вводяться додаткові митні бар'єри, що виключають ті чи інші товарні позиції".

Включення в таку програму, запевняє експерт, дає імпульс для інвестицій. Наприклад, у Бангладеш, де, на відміну від України, ніхто не прописує в Конституції норми про вступ в ЄС, експорт до Євросоюзу становить близько 15 млрд дол. У нас – близько 20 млрд дол. Камбоджа, також включена в програму ВКО, експортує в ЄС продукцію на 5 млрд дол. У цих країнах інвестори вкладають серйозні кошти в виробництво одягу, взуття.

"Україна з її вкрай низьким нинішнім рівнем ВПП (трохи більше 3 тис. дол. на людину в рік) за світовою класифікацією є однією з найбідніших у світі. І найбіднішою в Європі, – нагадує Олексій Кущ. – Можна було запропонувати лідерам ЄС хоча б на найближчі п'ять років зробити Україну учасником даної програми. Враховуючи наші, м'яко кажучи, непрості умови. Це було б революційним кроком. Ми б могли залучати колосальні іноземні інвестиції, якби ЄС повноцінно розкрив нам свій ринок".



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Комментарии
comments

Новини партнерів


Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!