Капітуляція або мир: плюси і мінуси нових переговорів по Донбасу

Досягнуті 5 червня в Мінську попередні домовленості щодо врегулювання конфлікту на Донбасі викликали обурення чималої частини українського суспільства. Особливо критикують можливе зняття економічної блокади з непідконтрольних територій, а також потенційний наказ українським військовим не відповідати на обстріли противника.

Нові переговори по Донбасу: "дорожня карта" з "білими плямами"

Нагадаємо, 5 червня в Мінську "висадився" оновлений "десант" українських парламентарів на чолі з другим президентом нашої країни Леонідом Кучмою. Тим самим, який з 2014 по 2018 рік був керівником українського представництва в Тристоронньої контактної групи, а після деякої паузи знову повернувся в стрій.

Після переговорів в рамках ТКГ (Україна, Росія, ОБСЄ) і підгруп, в які входять представники створених РФ квазіутворень "ДНР" і "ЛНР", Кучма порадів, що вперше за довгий час вони пройшли конструктивно. І дав зрозуміти, що причина тому – "дорожня карта" від нового президента України Володимира Зеленського, яка була запропонована для обговорення.

Були досягнуті домовленості про те, що на наступній зустрічі (19 червня) можуть повідомити про новий "режим тиші" на Донбасі (з чітко прописаними механізмами його введення), а також обговорити зняття економічної блокади з окупованих територій Донецької та Луганської областей. Також зазначалося, що 10 червня може початися розведення сил і засобів в районі Станиці Луганської.

Піднімалося і питання щодо обміну полоненими. Представник України в гуманітарній підгрупі ТКГ, екс-омбудсмен Валерія Лутковська зазначила, що з'явилися "маленькі надії на позитивний рух вперед". І додала, що інших коментарів поки не буде: "Переговори вимагають тиші. Особливо коли мова йде про долі людей".

Нові переговори по Донбасу: про "блокаду" і "припинити стріляти"

Шквал критики обрушився на пропозиції в стилі "припинити стріляти" і "зняти блокаду".

Нагадаємо, що представники минулої влади узаконили "блокаду торгівлі на крові", ініційовану нардепами від "Самодопомоги" Семеном Семенченко, Єгором Соболєвим, а також самовисуванцем Володимиром Парасюком за підтримки ветеранів "Донбасу" і ряду добровольчих підрозділів (і, за деякими даними, не без спонсорської допомоги від олігарха Ігоря Коломойського, який увійшов у конфлікт з президентом Петром Порошенком і близькими до нього олігархами). При цьому і Порошенко, і його оточення цю саму блокаду спочатку жорстко критикували. Тепер критика з їхнього боку обрушилася на нову владу, яка висловила наміри цю саму блокаду зняти.

Петро Порошенко нагадує, що РНБО 15 березня 2017 року прийняв рішення про припинення економічних стосунків з окупованими територіями у відповідь на захоплення українських державних і приватних підприємств, введення в ОРДЛО рублевої зони і російської податкової системи. "Що ж змінилося з тих пір? З боку окупанта – нічого. Виходить, українська сторона стає на коліна, про що вже говорив Зеленський?", – заявляє екс-президент.

Він підкреслює, що зняття економічної блокади без дій у відповідь з боку окупаційних адміністрацій ОРДЛО – це реалізація російського сценарію і зрада українських національних інтересів.

Критикував Порошенка і висловлену в Мінську ініціативу про заборону ЗСУ відкривати вогонь у відповідь на Донбасі, що позбавляє українських військових шансу на самозахист.

У цьому сенсі п'ятий президент згадував вислів директора Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича: "Не стріляють у відповідь ті, кого поставили до стінки".

На думку Порошенка, українська сторона в ТКГ озвучила тези з ознаками капітуляції.

В аналогічному ключі висловився спікер Верховної Ради Андрій Парубій, політичний оглядач Олексій Мінаков, координатор в "Стоп Терор" Семен Кабакаев, ветеран війни на Донбасі, волонтер Мирослав Гай, волонтер Роман Доник, офіцер ЗСУ Анатолій Штефан (Штірліц).

Генпрокурор Юрій Луценко зазначає: "Після того, як терористи "націоналізували" український державну і приватну власність на території ОРДЛО, ідея зняти економічну блокаду означає легалізацію виплати податків терористичним угрупованням та перекладання соціальних і комунальних витрат псевдореспублік на український бюджет. Така торгівля буде криміналом, що підпадає під статтю 258-5 КК про фінансування тероризму".

Плюси і мінуси в ситуації з блокадою розглядає аналітик Олександр Дмитрієв.

Нові переговори по Донбасу: вимушені пояснення

Глава Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу, головний редактор інтернет-видання "ОстріВ" Сергій Гармаш закликав не сіяти "зраду". І зазначив серед позитивних моментів те, що Україна, нарешті, стала продукувати події, на які змушена реагувати Москва.

"Раніше такого не було, раніше РФ діяла, а ми реагували. Але адміністрація Зеленського повторює ту ж помилку, що і Порошенко – він зробив мінський процес, що стосується всіх громадян України, – закритим. Нам не пояснюють, яка ціна того миру, який нам обіцяють і яким бачить закінчення цієї війни президент", – зазначав Гармаш.

6 червня прес-секретар глави держави Юлія Мендель і глава української делегації в ТКГ Леоніда Кучми спробували дати відповіді на питання, якими стурбоване суспільство. З того, що було озвучено, варто відзначити наступне:

1. Перед Україною стоять два найважливіші завдання: припинення вогню на Донбасі і повернення додому полонених українців.
2. Тимчасова заборона на торгівлю з окупованими територіями може бути скасована на засіданні РНБО. Але буде це покроково і лише після того, як захоплені в ОРДЛО підприємства повернутися в українське правове поле (буде скасовано псевдонаціоналиізація і рублева зона). "Наріжним каменем для української делегації є національні інтереси нашої держави, її територіальна цілісність і суверенітет. Принципова позиція – всі дії із врегулювання повинні бути взаємними, двосторонніми, в повній відповідності з українським законодавством", – підкреслює Мендель.
3. Українська сторона не відповідатиме на провокаційні обстріли, що виходять з боку цивільних об'єктів з непідконтрольної території. Кучма нагадав, що бойовики систематично ведуть провокаційні обстріли позицій ВСУ з житлових районів, дитячих садків і шкіл. До 19 червня група з безпеки повинна підготувати документ із захисними механізмами – що робити, щоб режим припинення вогню почав реально діяти. Мендель підкреслила, що Кучма ніколи не говорив, що українським військовим не можна відкривати вогонь. "Фраза, яка розійшлася у ЗМІ, вирвана з контексту, – запевняє вона. – У контексті йшлося про те, що це взаємне зобов'язання. У всіх Мінських угодах прописана зупинка вогню. Українська сторона повинна це зробити зі свого боку, але і росіяни обов'язково повинні зупинити вогонь зі своєю. І заклик припинити вогонь, а не стріляти, стосувався, перш за все, протилежної сторони. Це шлях з двостороннім рухом".

При цьому Юлія Мендель заявила, що "дорожню карту" президента Володимира Зеленського щодо мінських переговорів не збираються робити публічною. Принаймні, до 19 червня. За її словами, в Україні вже були прецеденти, коли ініціативи блокували, знаючи їх наперед. Так що оприлюднення карти занадто рано – небезпечно. До того ж, її ще потрібно узгодити з європейськими партнерами в рамках "нормандського формату".

Навіть ці вимушені пояснення залишили більше запитань, ніж відповідей.

"Досить тривожно, що саму " дорожню карту" не хочуть розголошувати до остаточно рішення. Адже навіть те, що стало відомо, викликає серйозні побоювання, – зазначає для видання "Коментарі" виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов. – Наказ не стріляти у відповідь буде важко виконати. Окупанти можуть спеціально тепер стріляти з житлових кварталів, з великого калібру. Це буде така собі "чарівна зброя", з якої можна бити, не боячись "відповіді". Будь-який наказ у стилі " не стріляти у відповідь" викликає однозначно негативну реакцію. І ми це вже бачимо по масі обурень. Поки в соцмережах, але вже йдуть розмови і про вуличні акції. Важливо, які запропонують заходи контролю за дотриманням вогню. Механізм повинен бути обопільним і дієвим. Якщо з українського боку розташовані військові формування, які діють в правовому полі і підпорядковуються наказу, то з боку ОРДЛО росіяни влаштувалися дуже зручно. Адже вони запевняють, що не мають впливу на бойовиків. Мовляв, ті самі стріляють, ми тут до чого? Ідіть і домовляйтеся безпосередньо. Все абсолютно укладає в логіку Кремля щодо "ихтамнет". Незрозуміло, про що домовлятимуться, як це прийме українське суспільство. Більша частина може і позитивно, а активна менша частина може почати протестувати".

Заклики до протесту вже щосили розганяють по соцмережам радник Петра Порошенко Юрій Бірюков, а також відомий блогер, волонтер, військовий журналіст і письменник Олександр Карпюк (Серж Марко). Вони анонсували на 10 червня акцію "Зупини капітуляцію!" під стінами Адміністрації президента.

Нові переговори по Донбасу: гра Кремля

Показово, що того ж дня, коли парламентери з Донбасу в Мінську, здавалося, знайшли точки дотику, з'явилася заява голови політради партії "Опозиційна платформа – За життя" Віктора Медведчука, відомого своєю проросійською позицією, кума президента РФ Володимира Путіна. "Я буду вести переговори, щоб виправдати довіру наших громадян, які хочуть миру. Наша партія йде на вибори, щоб створити велику фракцію в парламенті й реалізувати Мінські угоди", – зазначив Медведчук, маючи на увазі переговори з РФ.

При цьому раніше Віктор Медведчук заявив, що не бачить сенсу представляти інтереси команди нового президента України на переговорах з Росією. Мовляв, його не влаштовує позиція Володимира Зеленського, який висловився проти амністії та особливого статусу для непідконтрольного Донбасу.

Зазначимо, що у самого Зеленського неодноразово підкреслювали, що не мають наміру надавати Медведчуку право на ведення подібних переговорів. І не бажають його бачити у складі української сторони на зустрічах у Мінську.

У Москві, навпаки, "ставлять" на Медвечука і Ко. І саме з цим, схоже, пов'язані обстріли Донбасу, що посилилися останнім часом. Так, вночі 7 червня окупанти атакували підрозділи Об'єднаних сил в районі населеного пункту Новолуганське із застосуванням артилерії. Внаслідок ворожих обстрілів загинули двоє військовослужбовців ОС, вісім – отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Подібний примус до миру і переговорів виключно на умовах Кремля – в стилі країни-агресора.

"Кричуще порушення Мінських угод-застосування артилерії свідчить, щонайменше, про часткову втрату управління і контролю над найманцями. Ми сподіваємося, що російська сторона відновить контроль над цими підрозділами. Обстріл українських військових – очевидна спроба в чергове зірвати процес переговорів про припинення вогню. Хто б не віддав наказ – Збройні Сили України відповідатимуть жорстко і відповідно до ситуації. А на дипломатичному рівні наша позиція про необхідність припинення вогню і звільнення полонених залишиться твердою і незмінною", – відповів на провокації президент України Володимир Зеленський.