Розпуск Верховної Ради: Конституційний суд України приймає рішення про законність рішення Зеленського

Вчора, 12 червня, Конституційний суд України почав розгляд звернення нардепів щодо указу президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради. Частина парламентаріїв вважає це таким, що суперечить Основному закону. У представників нової влади – свої аргументи.

Конституційний суд України та указ президента: історія питання

Припускаючи, що після набуття повноцінних президентських повноважень, Володимир Зеленський може достроково розпустити ВР, фракція "Народний фронт" 17 травня заявила про вихід з коаліції. Суть ідеї була в наступному:

- коаліція депутатських фракцій "Європейська Україна", яка була створена 27 листопада 2014 року (тоді в неї при мінімально необхідних 266 нардепів увійшли 302 – фракції Блоку Петра Порошенка, "Народного фронту", "Самопомочі", Радикальної партії і "Батьківщини"), фактично перестала існувати в 2016 році, коли її залишили представники "Самодопомочі", РП та "Батьківщини";
— вилучення із закону про регламент Верховної Ради норм про правила формування коаліції дозволяло грати з термінами (коли сформована, коли розформована – ніхто толком сказати не може);
— за законом, розпуск парламенту менш ніж за шість місяців до чергових виборів (були заплановані в 2019 році на 27 жовтня) неможливий;
— за законом же, після офіційного визнання "смерті" коаліції, парламент має право протягом місяця сформувати нову;
— тобто, після виходу НФ з більшості 17 травня, ВР мала право протягом місяця сформувати нову.

При такому розкладі новий президент Володимир Зеленський, інавгурацію якого нардепи затягували майже місяць, здавалося б, не мав шансів влаштувати дострокові вибори ВР. Але він влаштував. 20 травня, ледь прийнявши присягу, Зеленський заявив, що відправляє парламент "у відставку".

Наступного дня зробив це офіційно-відповідним указом, призначивши дострокові вибори на 21 липня. Аргументував втратою довіри нардепами з боку народу (нібито підтримка ВР складає всього 4%), а також – відсутністю коаліції.

23 травня указ Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання і призначення позачергових парламентських виборів набрав чинності. З 24 травня в Україні розпочався виборчий процес, який, за словами голови Центральної виборчої комісії Тетяни Сліпачук, зупинити вже неможливо. Нардеп від "Опозиційної платформи – За життя", екс-суддя Конституційного суду України Василь Німченко запевняв, що КСУ не має повноважень для призупинення указу президента про розпуск Верховної Ради або паузи у виборчій кампанії.

Однак у групи нардепів з фракції "Народний фронт" (у цієї партії немає шансів потрапити до парламенту наступного скликання, так що "нарфронтовики" розсіялися по іншим політсилам або пробують пробитися по мажоритарці) була своя думка. 62 парламентарі подали до КСУ подання, в якому просили визнати указ президента про дострокові вибори таким, що не відповідає Основному закону.

Велика палата КСУ визнала конституційне провадження цієї справи невідкладним. Відповідне засідання у відкритому режимі призначили на 11 червня. Зеленський напередодні анонсував свій візит в Констсуд. "Це буде вперше за 28 років історії незалежної України, коли президент прийде на засідання Конституційного суду. Саме так, а не навпаки, коли "хазяїн" викликає своїх "слуг", своїх суддів до себе в кабінет", – заявив глава держави, висловивши впевненість у правильності (в тому числи юридичної) рішення про розпуск ВР.

Конституційний суд України та указ президента: аргументи на користь Зеленського

Прийшовши, як і обіцяв, 10 червня на засідання КСУ, президент в чергове заявив, що його позиція про розпуск парламенту відповідає букві і духу закону.

"Наша юридична позиція незаперечна і бездоганна. Це доведе мій представник Федір Веніславський, я зараз передаю йому слово. А зараз, з вашого дозволу, я покидаю зал, щоб ніхто потім не сказав, що моя присутність мало вплив на суддів, і рішення було прийнято під тиском", – зауважив Зеленський. І пішов.

Наскільки було "не тиском" саме його появи, заклик до суддів прийняти справедливе рішення, за яке не буде соромно", а також заяву, що "народ України аплодує розпуску Верховної Ради" – це вже на розсуд кожного.

Федір Веніславський наводив ряд аргументів, доводячи конституційність указу і відсутність коаліції. Серед іншого, представник президента в КСУ підкреслював, що указ Зеленського ідентичний тому, за допомогою якого Порошенко достроково розпустив 2014 року Верховну Раду VII скликання. Тоді сумнівів у легітимності указу президента не було, "а зараз вони виникли, тому що деякі політичні сили залишаються за бортом історії", вважає Веніславський.

Нагадував він і про те, що за уряд Володимира Гройсмана навесні 2016 року змогли проголосувати лише за допомогою депутатів, які не входять до більшості. Тобто, як би коаліційний Кабмін в самій коаліції не знайшлося 226 мінімально потрібних голосів, що дивно, якщо вона була й зрозуміло, якщо її не було.

Не на користь тих, хто вважав указ неконституційним, було ігнорування головою ВР Андрієм Парубієм (представник "Народного фронту", який має намір йти на парламентські вибори у лавах "Європейської стратегії" Порошенко) прохання надати КСУ перелік депутатів по прізвизвищах (особовий склад коаліції) більшості та протоколи засідань зборів коаліції з 18 лютого 2016 року (після того, як її покинули три фракції).

Де-факто коаліції, дійсно, не було. Юрист Ганна Маляр зазначала, що право відправити ВР "у відставку" у президента було і підстави теж.

"У Конституції не вказано як повинен президент довести і чи повинен-юридичне існування коаліцій. А те, що де-факто її не було – для мене очевидний факт, – підкреслює Маляр. – Зате, я сумніваюся в дотриманні норми Конституції щодо терміну розпуску. Але це помилка авторів конституційної норми, які чітко не вказали, від якого дня вважати 6 останніх місяців, протягом яких не можна розпускати ВР".

Втім, істинний аргумент команди Зеленського – непідконтрольна ВР. Всі рішення президента, які він намагається провести через цей парламент, там благополучно ховають. Підтримка "Батьківщини" та низки позафракційних депутатів не рятує. До того ж, останні соцопитування показують, що за пропрезидентську партію "Слуга народу" готові проголосувати мало не половина виборців. Зараз, а що буде пізніше – сказати складно. Так що потрібно "брати бика за роги", поки є можливість. Що Зеленський і Ко, на думку експертів, і роблять.

"Уся ця метушня тільки заради того, щоб наблизити вибори на 3 місяці, – наголошує блогер, спеціаліст з питань розвитку сучасного медіа-ринку Роман Шрайк. – Такий поспіх потрібен новому президенту, щоб потрапити в період ейфорії від його обрання, в який мізки виборців працюють ще гірше. Нічого іншого за заміною жовтня на липень не стоїть".

Конституційний суд України та указ президента: аргументи проти Зеленського

Опоненти президента запевняли, що дострокових виборів не боятися. Але проводити їх треба за нормами закону, а не "за своїм бажанням" і "політичної доцільності".

"Указ про розпуск парламенту беззаконний і антиконституційний. І це більше нагадує узурпацію влади (заради подальших зловживань), ніж демократію, – підкреслював блогер Карл Волох. – Колись, у 2010, Конституційний суд вже підвів суспільство, допустивши узурпацію влади. Під час Майдану те ж саме зробила і вся судова система, відмовившись виконувати роль арбітра між державою і суспільством, що призвело до трагічних наслідків. Найближчим часом ми дізнаємося, чи витягли судді хоч якісь уроки з минулого".

Нардепи фракції "Народний фронт" Андрій Тетерук і Ігор Алексєєв (одні з тих, хто подав позов до КСУ), запевняли: у коаліції "Європейська Україна" з моменту формування у листопаді 2014 року, і з фактично припинення в травні 2019 року, ніколи не було менше 226 нардепів (парламентська більшість).

"Саме тому ми вважаємо, що указ президента про розпуск парламенту був прийнятий неконституційно, оскільки після оголошення про припинення існування коаліції за Конституцією є термін на формування нової коаліції", – підкреслював Тетерук, закликаючи Зеленського бути гарантом Конституції, на якій присягав перед народом.

Виступаючи на слуханнях в КСУ, Алексєєв наполягав, що Зеленський не мав права розпускати Верховну Раду до 17 червня, коли спливає місячний термін на формування парламентської коаліції (якщо дотримуватися логіки, що до 17 травня вона існувала). Він також стверджував, що жодних фактів, які підтверджували б припинення діяльності коаліції "Європейська Україна" до дати 17 травня 2019 року немає.

В КСУ зазначили, що в Основному законі чітко не визначено, коли з'являється коаліція, а коли вона зникає. Тому її відсутність необхідно доводити. Що і намагаються зробити представники глави держави.

Конституційний суд України та указ президента: що далі

"З точки зору практики КСУ, такого не було жодного разу, щоб в день відкриття засідання було рішення", – зазначав Веніславський. І виявився правий. Після відкритого розгляду КСУ перейшов до закритої частини, під час якої оцінить всі надані сторонами документи, а також, власне, прийме рішення. Його, за словами голови КСУ Наталії Шаптали, можна буде побачити на офіційному сайті суду.

Остаточний вердикт повинен бути оголошений до 29 червня. І незалежно від того, яким він буде, у вітчизняних політиків має вистачити мудрості прийняти результат як належний.

Політичний оглядач Олексій Мінаков вважає, що якщо указ визнають, що відповідає Конституції, то президент зможе розпускати ВР в будь-який час, навіть без відповідних юридичних підстав та обґрунтування.

"Юридичного факту відсутності коаліції не було, а все "де-факто" – це суб'єктивна лірика", – пояснює він. На думку Мінакова, тим самим буде створено небезпечний прецедент на майбутнє: президенти України зможуть розпускати парламент, керуючись власним бажанням і політичною доцільністю".

Якщо ж указ Зеленського визнають неконституційним, то виборчий процес треба буде зупинити. Це вже буде сферою відповідальності ЦВК. При цьому імпічменту за неконституційний указ не буде – процедура складно виконується. А по рейтингах це може вдарити.

Втім, президента може зіграти на цьому, в черговий раз розповідаючи про поганих "папєрєдніков", що залишили у спадок такі ВР і суди. Але при цьому рейтинг його буде неминуче танути як з об'єктивних, так і суб'єктивних причин (нездатність нормально керувати країною, так як не буде "своїх" уряду і парламенту; економічні та соціальні проблеми, які потребують якнайшвидшого вирішення, неможливо з причини внутрішньої політичної кризи; російський фактор, всіляко працює на дестабілізацію в Україні – у всіх аспектах).

Політолог Кирило Сазонов вважає, що в разі визнання указу неконституційним, його просто скасують. Разом з виборами. І від цього, на його думку, постраждають найбільше Зеленський (який тепер у відповіді за ситуацію в країні) і Порошенко (який багато в чому у відповіді за те, що подібна ситуація стала можлива). Рейтинги їх політсил будуть танути. Натомість партії, що раніше не дотягують до п'ятивідсоткового бар'єру, зможуть наростити масу", в тому числі критикуючи Зеленського і Порошенка.

Свої позиції в разі виборів у жовтні можуть підтягнути "Українська стратегія" Володимира Гройсмана, "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка, "Радикальна партія" Олега Ляшка, "Сила і честь" Ігор Смешко. Швидше за все, більше стане рейтинг у "Опозиційної платформи – За життя" і "Батьківщини". Ну і точно "наростить масу" партія Святослава Вакрачука "Голос".

"У КСУ є шанс стати тим, ким він повинен бути. Неупередженим арбітром. Як Верховний суд України, призначив у 2004 році третій тур виборів, показавши свою рівновіддаленість від учасників політичних процесів, – зазначає для видання "Коментарі" виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов. – Багато незалежних конституційних експертів, включно із екс-суддями КСУ, говорять про неконституційність Указу Зеленського. І головний аргумент для розпуску ВР – саме суспільний запит. Але йдучи таким шляхом, ми прийдемо до авторитаризму".

На думку експерта, якщо указ все ж визнають конституційним, вибори відбудуться 21 липня, як він передбачає. У разі ж визнання указу невідповідним Основному закону, можливі кілька варіантів.

"Перший-вибори відбудуться, як спочатку і планувалося, 27 жовтня. Другий – Зеленський видає новий указ, з урахуванням зауважень КСУ. Якщо трохи почекає, вже буде офіційний привід, оскільки НФ таки вийшов з коаліції. І нова навряд чи буде створена. Швидше за все, тоді вибори перенесуться на початку осені. Але є і екстремальний варіант, коли Зеленський відмовиться скасовувати указ. І це – найгірший варіант, оскільки створить правовий хаос і поставити величезний знак питання щодо легітимності виборів, – пояснює Олександр Леонов. – Втім, не виключений і варіант ні нашим, ні вашим. Окремі моменти указу будуть визнані неконституційними (юридично це викрутять по-іншому), але в цілому його назвуть відповідним Основному закону. Із застереженнями. Кампанія триватиме, але легітимність Указу буде все ж під сумнівом".

Аналітик Віталій Портников упевнений: якщо держава і суспільство гідно пройдуть випробування рішенням КСУ, значить, у країни є шанс. При іншому розкладі вже через кілька місяців Україна остаточно зануриться в політичний і економічний хаос.