Політологи розповіли, що обіцяє Україні новий Виборчий кодекс

Сьогодні, 11 липня, Верховна Рада прийняла новий Виборчий кодекс, який передбачає систему голосування за відкритими списками. Народні депутати підтримали документ лише з 18-го разу, а його вступ в силу намічено на 2023 рік, перед наступними президентськими і парламентськими виборами. Видання "Коментарі" звернулося до політичних експертів із проханням дати оцінку новим Виборчим кодексом.

Одіозним особам ускладнили життя

Так, на думку виконавчого директора Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександра Леонова, прийнятий парламентом кодекс — не привід впадати в ейфорію. Мовляв, ідеальних виборчих систем не існує, і в світі є приклади вдалого використання як мажоритарної, так і пропорціональної, а також змішаної систем.

"Україна вже спробувала різні види. Тепер спробуємо ще голосування за відкритими партійними списками. Я б не хотів, щоб ми впадали в ейфорію від прийняття нового Виборчого кодексу. Важливо, щоб ми не тільки змінювали правила гри на виборах, але і щоб відбувалося зростання самосвідомості українського виборця. Щоб за такі речі, як підкуп, використання адмінресурсу, у нас системно карали. Тоді Україна перейде до більш цивілізованих політичних форматів", — говорить Олександр Леонов.

Виділяючи плюси Виборчого кодексу, політолог зазначає, що тепер українці будуть голосувати не просто за партійні списки, а й за конкретних депутатів. Отже, проскочити одіозним персонам за списками буде складніше, ніж раніше.

"Але це не неможливо. Розпочнеться змагання не тільки між партіями, а й між кандидатами однієї партії. Не хотілося б, щоб почалися внутрішньопартійні, "внутрішньовидові" війни. Очевидно, що ті кандидати, які мають більш потужний організаційний ресурс, будуть у виграшній позиції. Нагадаю, що пропорціоналка у нас перетворилася на партійну корупцію, коли по списку за гроші заводили кого завгодно. А мажоритарка дискредитувала себе війнами в округах – з "посіванням" умовної гречкою, з "каруселями" та іншими складовими. І питання не стільки до системи голосування, скільки до методів, які застосовували (застосовують) кандидати. Хотілося б, щоб всі помилки були враховані, і нам не довелося шукати нову чарівну виборчу систему", — міркує експерт.

При цьому Леонов підкреслює, що Україна єдина з усіх пострадянських країн (не враховуючи країни Балтії, які завжди залишалися більше Європою, ніж СРСР) вийшла на реальний рівень конкурентних виборів, наблизившись до демократій західного типу.

Частина поправок до Кодексу досі невідома

Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін, аналізуючи для видання "Коментарі" прийняття парламентом Виборчого кодексу, в першу чергу висловив сумніви щодо правомірності голосування.

"Верховна Рада з весни розглядала поправки до ВК, яких набралося понад 4,5 тисячі. Фактично, Кодекс використовували як фіговий листок, щоб показати видимість роботи парламенту, тоді як більша частина депутатів займалася виборчою кампанією. БПП (тепер "Європейська Солідарність") і частина "Народного фронту", як мені здається, потрапили у власну пастку. Вони так багато говорили про необхідність прийняття ВК, при цьому гальмуючи цей процес, що коли справа дійшла до голосування, буквально змушені були давати голоси. Хоч реального бажання приймати Кодекс, який скасовує змішану систему і скасовує "мажоритарку", у них явно не було. Достатньо пригадати і перше голосування, коли підтримку надали депутати опозиційних фракцій, і сьогоднішнє шоу, коли Парубій 17 разів намагався "продавити" цю тему", — акцентує увагу Якубін.

За словами політолога, формально Україна переходить до пропорційної системи з відкритими (регіональними) списками. При цьому депутати проштовхнули поправку, згідно з якою ВК вступить в силу лише в грудні 2023 року. Були й інші правки, частина яких досі невідома.

"Цікавий нюанс: всі правки спершу були відхилені, а потім їх взяли пакетом. Так що остаточно варіанту ВК ми досі не знаємо. Правки вносилися буквально в останній момент. Депутати нашпигували туди нюанси, пов'язані з компромісами між "мажоритарниками" і "списочниками". Все говорить про те, що Кодекс ухвалювали з порушенням регламенту. І це ставить під питання його підписання президентом", — сказав експерт.

Складна ситуація для Зеленського

Олексій Якубін нагадав, що Зеленський раніше обіцяв, що не буде підписувати документи, прийняті парламентом з порушеннями. Тепер же він опинився у складній ситуації: або порушувати своє слово і підписувати ВК (голосування за який проходило на межі, якщо не за межею регламенту), або не підписувати – і потрапляти під шквал критики.

На думку експерта, відкритим залишається питання і щодо технічної реалізації системи з регіональними списками.

"Вона більш складна у використанні, ніж ті, до яких ми звикли. Треба буде навчати навіть членів виборчкомів. В цілому ключове питання — як відреагує Офіс президента не просто на сам ВК, а на те, як той був прийнятий", — резюмував Якубін.

Раніше видання "Коментарі" повідомляло, що Верховна Рада підтримала за основу і в цілому законопроект про ратифікацію угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем. Після декількох невдалих спроб, 230 депутатів віддали голоси за законопроект.