Декомунізація "по-новому": політологи оцінили ініціативи провідних політсил

Свою думку щодо цих пропозицій виданню "Коментарі" висловили аналітик Олександра Решмедилова і виконавчий директор в Центрі прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.

"Обидві політсили, які висловилися з приводу перегибів з декомунізацією – і "Слуга народу", і "Опозиційна платформа – За життя!" — є лідерами електоральних переваг (згідно з соціологічними дослідженнями), так що вони будуть задавати тренд. Зараз вони намагаються дистанціюватися від політики, яку проводили минулі сили влади – БПП і "Народний фронт". У тому числі, від декомунізації, яка не була однозначно позитивно сприйнята в суспільстві, — зазначає Олександра Решмедилова. – Логічно зараз йти в іншому векторі, демонструючи більш зважену політику, пояснюючи, чому саме так".

До того ж, підкреслює аналітик, за допомогою риторики "ми прийдемо – і повернемо старі назви" можна додати рейтингових балів.

"Як поведуть себе політсили, які обіцяють зараз часткову де-декомунізацію, редекоммунизацию, — питання інше. Але поки вони цією темою користуються, — продовжує Решмедилова. – Ми бачимо, що вже є певні рішення по Києву, Харкову. Десь-в судовій площині, десь- з допомогою місцевої влади".

Аналітик підкреслює, що як декомунізація була дорогим задоволенням, так і зворотний процес буде чимало коштувати.

"Якщо це планомірна робота, то де брати гроші? І не буде чи умовна редекоммунизация такий же ширмою, як власне декомунізація – і для відводу очей від більш важливих тем, і для вирішення певних грошових питань? – задається питаннями Решмедилова. — Такі чутливі моменти як та ж спроба перейменувати Дніпропетровську область у Сичеславську, що було негативно сприйнято суспільством, цілком можуть стати фішкою виборів. Зокрема – місцевих".

Виконавчий директор у Центрі прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов до спроб відкату декомунізації ставиться негативно.

"Україна – унітарна держава. І у нас є чинний закон про декомунізацію. І статті Кримінального кодексу, де передбачена відповідальність за недотримання цього закону, — нагадує експерт. – Представники певних політичних сил вільно чи мимоволі говорять про федералізації України, кажучи, що місцеві влади можуть скасовувати або ігнорувати єдині закони, прийняті на центральному рівні".

Леонов підкреслює, що закон про декомунізацію з'явився як відповідь на російську агресію.

"Україна після набуття незалежності продовжувала жити зі старим радянським минулим. І здавалося, нічого не віщує біди. Але вона прийшла. І комуністична ідеологія, і архетипи радянської держави стали багато в чому тригерами т. н. "російської весни" — саме тому від них намагаються позбутися, — зазначає експерт. — Так що прихований заклик до федералізації України в дещо разі не можна підтримувати".

Як повідомляли "Коментарі", зтало відомо, у скільки обходиться столиці виконання закону про декомунізацію.