Гаряче літо 2019: що буде відбуватися в Україні напередодні парламентських виборів

Період між президентськими виборами і позачерговими парламентськими в Україні обіцяє бути спекотним. Одні експерти прогнозують "важкі часи" для вітчизняного політикуму, інші вважають, що все буде плисти за течією.

Вибори-2019: депутатський саботаж

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що відмовивши у відставці Володимира Гройсмана, парламентарії чітко показали президенту свій саботаж.

"Зараз і Гройсман буде шкодити президенту і робити все, щоб він не міг знайти однодумців серед депутатів Верховної Ради. Тут Зеленський беззастережно програв: відмова відправити у відставку прем'єра – це свідчення того, що ця Верховна Рада ним не контролюється, і вона збирається надавати йому серйозний опір", – упевнений Охріменко.

Член президентської команди Дмитро Разумков, який нещодавно став головою партії "Слуга народу", підкреслив, що після таких дій парламентаріїв, вони усвідомили, що може відбуватися далі, і тому влаштовувати інші "додаткові шоу, пов'язані з відставками,  буде неправильно". Нагадаємо, що крім відмови відправити прем'єра у відставку, нардепи не підтримали також перші два законопроекти, внесені президентом у Раду, у тому числі про реформу виборчої системи (переходу до пропорційної системи, закритими виборчими списками та зниження прохідного бар'єру до 3%).

Публіцист та блогер Аркадій Паровозов вважає, що яскравий старт нового президента очікувано перетворився в серію конфузів. "Нічого поганого не сталося, проте пану Зе бракує того, що демонстрував на початку свого президентства Дональд Трамп (а саме його копіює новий український президент). Я кажу про рішучі дії хоча б в одному із озвучених у передвиборній програмі напрямів. Трампу вдавалося робити кроки відразу по 5-6 пунктах, поки він плутав супротивників і суспільство своєю показною непослідовністю. Але для Зеленського з його командою це недосяжний рівень. Тим не менш, хоча б десь він повинен проявити свою волю. Якщо перевести це на мову української дійсності, то Зе повинен когось посадити або хоча б заарештувати. І цей хтось повинен бути міністром, заступником або високопоставленим силовиком. Тоді рівень саботажу з боку парламенту і чиновників знизиться до прийнятного. Якщо ж просто продовжувати стрясати повітря суперечливими заявами, можна начисто програти парламентські вибори і втратити левову частку свого рейтингу", – зазначає Паровозов.

Верховна Рада наочно демонструє, що її правильно розпустили, бо вона недоговороздатна, вважає політтехнолог Василь Стоякін. "Це як би логічно. Швидше за все, у напрямку законодавчого органу буде тривати затики (в сенсі, будь-які пропозиції президента не будуть проходити). Саме по собі це відмінний мобілізуючий фактор для прихильників Зеленського, і шанси "Слуги народу" на формування однопартійної коаліції зростають", – каже Стоякін.

Вибори-2019: піти від відповідальності

Аналітик Олена Маркосян вважає, що міністри роблять вигляд, що хочуть піти, а депутати їм допомагають.

"Насправді, єдине, чого по-справжньому хоче ще чинна виконавча і законодавча влада – це піти від відповідальності за ту ситуацію, яка склалася в Україні. Всі розуміють, що з кожним днем економічна ситуація буде погіршуватися, а в політичній буде зростати напруженість, незалежно від того, що буде робити Зеленський. Відставки можуть сформувати ілюзію, що це погіршення спровоковано саме ним. Звичайно, інерція падіння якийсь час буде зберігатися, але чим швидше відбудеться зміна у структурах виконавчої влади, тим вище шанси, що у президента виникне реальна потреба виробити стратегію взаємодії з тими політичними силами, у яких високі шанси пройти в Раду. Зараз він робить основну ставку на те, що в парламенті з'явиться його політична сила і стане основою коаліції більшості. Це помилковий підхід – нові форми комунікації між структурами виконавчої і законодавчої влади з президентом необхідно вибудовувати вже сьогодні і розуміти, чим саме і як повинен займатися президент, не претендує на абсолютну владу. А поки Зеленський в цьому питанні не визначився, чиновники і депутати будуть "водити його за салом" і займатися політичним пінг-понгом. Благо, часу до виборів ще є, хоч і небагато", – говорить Маркосян.

Небажання Ради відправляти кабінет Гройсмана у відставку, на думку політика та екс-нардепа Олександра Голуба, це не просто фронда політичних сил, з тріском програли президентську кампанію.

"Згадаймо, як формувався Кабмін: міністри представляли і продовжують представляти інтереси певних фінансово-політичних груп. Їх відставка – прямі фінансові втрати як самих депутатів, так і ділків, які стоять за спинами. Крім того, посади в Кабміні під час виборчої кампанії можуть стати додатковим бонусом як для мажоритарників, так і для окремих політичних груп. Підкуп виборців ніхто ще не відміняв, а у міністрів в руках ресурси і можливості. Таким чином, ми маємо наочний злиття політичних і фінансових інтересів – два в одному", – зазначає Голуб.

Театр правового абсурду продовжується, вважає політолог Володимир Воля. "Рада не змогла відправити у відставку уряд Гройсмана. Після видання полузаконного указу про розпуск Ради президент Зеленський просить парламент проголосувати за відставку міністрів, які самі заявили про відхід у відставку. І ось ще один акт цього правого абсурду, якщо Рада не підтримає відставку цих трьох. Але що однозначно – Зеленський сам вляпався у цей театр абсурду, хоча міг би і потерпіти", – зазначає Воля.

Вибори-2019: хто заважає працювати

Публіцист Дмитро Скворцов вважає, що з точки зору передвиборчої кампанії Зеленського цілком влаштовує така ситуація.

"Він скаржиться, що, мовляв, не дають працювати. Це дозволить йому в рамках тієї ж передвиборної кампанії висувати масу популістських ініціатив та заяв, які будуть блокуватися підконтрольною Порошенко Радою і саботуватиметься кадрами, поставленими ним же. Отже, і запитати із Зеленського за 100 днів президентства буде нічого. Хоча, насправді ми бачимо, що шостий президент поки не поспішає навіть заяви робити щодо хвилюючих суспільство питань – таких, як обмін полонених на політв'язнів. А з питання шляхів досягнення миру він взагалі не збирається дослухатися до думки більшості громадян України, які виступають за прямі переговори з самопроголошеними республіками. Тому напевно набереться багато чого, за що можна спитати з нього за перші 100 днів президентства", – говорить Скворцов.

Експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Данило Богатирьов заявляє, що парламент не звільнить Павла Клімкіна, Степана Полторака і Василя Грицака точно так само, як не звільнив і Володимира Гройсмана.

"Те, що Зеленський подав на розгляд Верховної Ради постанову про їхню відставку, стало наслідком двох процесів. По-перше, вони самі просили про відставку і, задовольнивши їх прохання, президент зобов'язаний був винести питання про відставку на розгляд Ради. По-друге, в умовах протистояння з парламентом Зеленському вигідно показувати те, що депутати саботують його конструктивні ініціативи (у тому числі, і по звільненню одіозних чиновників). Таким чином президент заробляє рейтинг для своєї партії "Слуга народу", – вважає Богатирьов.

Політолог Наталія Білоус вважає, що Володимир Гройсман буде прем'єр-міністром до осені 2019 року.

"Він показує, що людина справи, що для нього Україна – понад усе, і він не може кинути країну у важкий момент. Гройсман намагається протиставити себе президенту як господарник і солідний чоловік, а Зеленського показує в ролі недосвідченого і слабкого політика. Не виключено, що Зеленський проведе якісь кадрові перестановки у сфері оборони, зовнішньої політики, але не варто чекати від цього швидких і якісних результатів. Нинішні події в країні будуть відбуватися в стилі шоу, боротьби рейтингів і капіталів за відсутності реформ, а в суспільстві будуть рости розкол і обурення. Ті ж парламентські вибори – це боротьба кланів і за самоствердження на найближчі 5 років при відсутності глобальних планів по цивілізаційному розвитку України", – резюмує Білоус.