«Соціальний ліфт» Зеленського: кого і куди він повезе

Команда нового українського президента оголосила про старт проекту "Соціальний ліфт", який, на їх думку, допоможе знайти професіоналів та волонтерів, які будуть займатися реформуванням країни.

"Абсолютно кожен може приєднатися до проекту. Ми об'єднали кращі рекрутингові компанії і фахівців, які будуть ретельно стежити за процесом відбору", – обіцяють претендентам державних посад.

Вони також підкреслюють, що LIFT змінить країну і дасть можливість умовним слюсарям і кухаркам з народу розповісти про своїх уявленнях та ідеї того, як облаштувати Україну і спробувати вирішити злободенні проблеми.

"Соціальний ліфт" Зеленського: рекрутинг чи профанація

Всі пропозиції новообраного президента поки другорядні і не стосуються головних проблем, вважає політолог Олександр Дудчак. "Він продовжує вектор Петра Порошенка і в зовнішній, і у внутрішній політиці. Майбутнє української економіки вельми сумне, робочі місця продовжують скорочуватися, талановиті кадри, які мають можливість, виїжджають з країни. Ідея з "ліфтом" – повна профанація, яка залишиться на сторінках соціальних мереж. Зобразили "рівні можливості" – і добре, на цьому закінчиться. Адже ще стільки друзів по "Кварталу" не працевлаштовані, до того ж такий відомий "реформатор" грузинського розливу без діла марудиться – які можуть бути "ліфти" у такій важкій кадрової обстановці?", – заявляє Дудчак.

Аналітик Андрій Мартинюк звертає увагу на те, що нібито будуть створені для всіх рівні умови відбору серед бажаючих попрацювати на благо Батьківщини, і відбуватися це буде "чесно і прозоро, без корупційної і бюрократичної складових".

"Чи ці заяви є популізмом чи реально хочуть знайти співробітників з народу, бажаючих і, головне, здатних проводити реформи – покаже час. Хоча незрозуміло, як можна змінювати те, про що ти не маєш поняття – адже ніяких професійних вимог до кандидатів не було пред'явлено, як і критеріїв відбору. Було б, мабуть, правильніше і логічніше запрошувати до співпраці лише досвідчених фахівців в якій-небудь конкретній області. Можливо, тим самим Зеленський просто хоче прикрити свою кадрову порожнечу. Інакше він, наприклад, не призначив би відповідальним за національну безпеку колишнього фінансиста, а на відповідальні пости – близьких друзів, без відповідного досвіду", – каже Мартинюк.

Аналітик Олексій Кущ вважає, що "Соціальний ліфт" Зеленського – це, швидше за все, скажений ліфт з другорозрядною американського фільму жахів: більше схоже на створення замкнутої корпорації "монстрів", ніж на пошук "нових осіб".

"Серйозні фахівці не будуть заповнювати анкети і чекати, коли розглянуть їх резюме. Це, по суті, пошук нових осіб серед безробітних або тих, кому нема чим більше зайнятися. На заході хендхантери (круті кадровики, які переманюють висококваліфікованих фахівців – ред.) шукають для своїх політичних сил співзвучних їх ідеям економістів і юристів, які мають певний професійний та інтелектуальний послужний список, який можна оцінити і проаналізувати. Класичний соціальний ліфт працює в контексті поступального руху вгору: з місцевих рівнів управління до центральних. За пару місяців якісно обробити сотні тисяч анкет неможливо, так що відсіювання зерен і полови буде відбуватися кулуарно, точніше, воно вже відбулося: прохідний список партії "Слуга народу" сформований, залишилося для формалізації процесу "подати" анкети. У підсумку маємо чергове дерево із золотими монетами, посаджене на електоральному полі", – говорить Кущ.

"Соціальний ліфт" Зеленського: вибори у вигляді шоу

В українській політиці до теми соціальних ліфтів вдаються при наближенні виборів, зазначає політолог Наталія Білоус.

"Ініціатива команди Зе спрямована на підняття рейтингу "Слуги народу", підвищення рівня солідності. Володимир Зеленський на президентських виборах уособлював образ позасистемного кандидата і модернового політика, ось і тепер намагається далі грати цю роль. Він націлений на використання шоу та інтернет-маркетингу. Тому не варто від нього чекати якихось стратегічних цивілізованих планів по розвитку України, швидше за все, справа обмежиться заграванням з електоратом з використанням прикольного і зрозумілого контенту. Зеленський – актор від природи, тому його професія завжди буде залишати відбиток на політиці. У нього зовсім інше мислення: він не дипломат, не стратег, не військовий. Це очевидний факт і з цим треба змиритися. Щоб приховати такі його недоліки, і далі будуть реалізовані різного роду проекти по прикладу цього соціального ліфта. Можливо, що деякі особи, які повірили і відправили свої резюме або проекти, які в майбутньому отримають якусь державну посаду або стануть членами партії "Слуга народу". З одного боку Зеленський показує, що він за нові, не корумповані обличчя в політиці, а з іншого боку він розуміє, що бюрократичну систему не так легко подолати. Побудова "держави в смартфоні" займе досить багато часу і потребує великих коштів, а заради процвітаючої країни доведеться жертвувати зручним оточенням", – вважає Білоус.

На розгляд більш ніж 35 тис. заявок, поданих кандидатами на мажоритарні округи, було відведено дуже мало часу, відзначає аналітик Олександр Гаврутенко.

"Кілька днів для їх обробки, трьох- або чотирьох рівневої перевірки, співбесід, цілковитої при цьому тиші та відсутності будь-якої інформації з цього процесу – це поганий сигнал, який дійсно ставить під сумнів реалістичність заявлених намірів. Впевнений, навіть найвища якість запропонованих людей, висунутих в обхід заявленої процедури відбору, може істотно підірвати то нереально високу довіру, яку авансом сьогодні має партія президента", – говорить Гаврутенко.

"Соціальний ліфт" Зеленського: корупційна складова

За неофіційною інформацією місця в партії "Слуга народу" активно розпродавали, зазначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

"Зрозуміло, що це все робиться неофіційно і керівництво партії ніколи це не підтвердить. Але пройде трохи часу, і коли ці люди стануть депутатами, скандалів тоді не уникнути. У 2014 році дуже модно було говорити про те, що в Раді не буде старих корупціонерів, а будуть лише молоді патріоти. Але практика показала інше: Зеленський обіцяв взяти на роботу прес-секретаря за конкурсом, а в дійсності взяв по блату. Тому цей "ліфт" – профанація", – вважає Охріменко.

Політтехнолог Василь Стоякін зазначає, що до кінця не зрозуміло, в чому полягає сутність цього "ліфта".

"Взагалі відібрати людей, що володіють відповідними перевагами з точки зору Зеленського (відсутність зв'язків зі старою політичною елітою, не корумпованість тощо) не так вже важко – адже це просто перелік об'єктивних характеристик. Але з партійною організацією це ніяк не пов'язано – адже у них повинна бути ще якась загальна ідеологія і дисципліна. Набрати людей по оголошенню можна, однак відбір повинен бути дуже ретельний. Адже приблизно 10% виявляться "міськими божевільними" начебто профспілкового ватажка двірників Дніпропетровська Заура Аббасова або професійного афериста Костянтина Гришина. Те, що Зеленський вирішив вдатися до такої схеми підбору кадрів, означає його презирство до парламентаризму. Не секрет, що він авторитарний керівник, і в даному випадку це проявляється не стільки як особливість характеру, а більше як відображення ситуації, в якій нині опинився. Головна особливість політика авторитарного типу – прагнення звертатися до народу через голови політичних еліт. Відповідно, з'являються ідеї начебто прийняття найважливіших рішень на референдумі та підбору кандидатів у депутати по оголошенню", – резюмує Стоякін.

Експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Данило Богатирьов зазначає, що ідея проектів, подібних до "соціального ліфту", не нова в українській політиці.

"Подібні ініціативи щодо "вливання свіжої крові" в українські еліти не раз спонсорував олігарх Віктор Пінчук і його колеги по цеху. Втім, жодна з них не мала своєю метою оновлення еліт – основним завданням подібних проектів завжди була додаткова розкрутка політсил, куди в підсумку вступали "юні дарування". Думаю, подібне має місце і у випадку з "ліфтом" Зеленського. Однак, навіть якщо припустити, що на відміну від усіх попередніх аналогічних ініціатив, дана має світлі цілі, знайти "самородків", готових послужити країні і мають відповідні знання, здійснити її в сьогоднішній Україні вкрай складно. Всі ці кадри або давно роз'їхалися по закордонах у пошуках кращого застосування своїх талантів, або непогано влаштовані в місцевих комерційних фірмах, аналітичних центрах, тощо", – заявляє Богатирьов.