Аудит не зашкодить: в Україні хочуть перевірити, як витрачалися гроші для переселенців
Громадські організації, які займаються проблемами переселенців в Україні, наполягають на проведенні аудиту міжнародних коштів, витрачених з 2014 року. Є підозри, що гроші, призначені на потреби внутрішньо переміщених осіб, "дерибанили".
Гроші для переселенців: хто і чому хоче провести аудит
Про те, що попередня влада не змогла збудувати ефективну політику щодо внутрішньо переміщених осіб, непідконтрольних територій та реінтеграції Донбасу, громадські та правозахисні організації говорили давно.
У 2018 році лідер громадської організації "Мой.Дом.UA" Юлія Дубина-Ілляшенко зазначала, що за два роки своєї "роботи" Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і ВПЛ фактично саботувало розроблені за підтримки Ради Європи законопроекти, спрямовані на підтримку переселенців. В інфографіці, яку тоді презентували громадські діячі, зазначалося, що МінТОТ на той момент не реалізувало жодного міжнародного проекту і не подало до парламенту жодного законопроекту.
На адресу центральних та місцевих влад висловлювалися претензії щодо розподілу коштів, виділених для вирішення проблеми ВПЛ (насамперед – житлових, оскільки відсутність даху над головою – головна біда переселенців) в якості грантів, донорської допомоги, кредитів, тощо. Писалися заяви в поліцію, але жодного гучного розслідування так і не було. Хоч розтрати і розкрадання, за словами громадських діячів, були.
"За п'ять років Україна отримала дуже великі суми на вирішення житлових питань і відновлення Донбасу. Але житло, якщо і відбудовано або побудовано, то неякісно, хаотично", – вважає голова громадської організації "Сильніше разом", голова організації "Ти потрібен Україні" Лілія Верьовкіна. Наприкінці травня вона ініціювала подачу петиції щодо проведення аудиту витрачених з 2014 року міжнародних і державних коштів на житлові питання ВПЛ і відновлення Донбасу.
"Ми вимагаємо, щоб аудит проводили незалежні міжнародні експерти із залученням громадських організацій ВПЛ як наглядового органу", – зазначає Верьовкіна, підкреслюючи, що результат аудиту повинен бути офіційно оприлюднений.
За словами громадського діяча, це потрібно не тільки переселенцям, на яких списують ці кошти (хоча реально їх ВПЛ не бачать), це питання загальнодержавного характеру, в тому числі, нашого іміджу перед міжнародним співтовариством, яке надає кошти і не бачить результатів.
"Більшість міжнародних коштів, наданих на вирішення проблем ВПЛ і Донбасу, є кредитними, їх треба повертати з відсотками, – нагадує Верьовкіна. – Корупційні схеми треба руйнувати, і притягати винних осіб до відповідальності".
Гроші для переселенців: приклади дивних витрат і пропаж
Лілія Верьовкіна наводить конкретні приклади неоднозначного застосування засобів, що виділяються на ВПЛ.
Так, у Кропивницького (колишній Кіровоград) відремонтували гуртожиток, де зараз переселенці практично не живуть, тому що воно знаходиться далеко від міста при поганому транспортному повідомленні. А в місці його розташування відсутня можливість знайти роботу.
У 2016 році "кудись зникли" 300 млн дол., надійшли від німецького уряду, посольства Німеччини, через бюджет України по областях. За словами Верьовкіної, тоді чиновники пояснили ситуацію так: "Кошти надійшли з державного бюджету по областях, але вже до кінця року, в листопаді-грудні, тому їх не встигли використати і навіть не зробили проект, програму, кошторис використання". При цьому кошти повернулися в бюджет України, де вони... змінили цільове призначення і були направлені на рахунок Пенсійного фонду України – "латати дірки". "А як було насправді – без аудиту ніхто не скаже", – впевнена представниця.
Керівник Всеукраїнської асоціації переселенців Руслан Калінін також наводить ще приклади "засвоєння-присвоєння" коштів, що виділяються на ВПЛ.
"Начальник Служби у справах дітей та сім'ї Київської обласної державної адміністрації по своєму розумінню "освоїв" грант Європейського Союзу в Україні на суму понад 1,85 млн євро. За ці кошти Служба у справах дітей і сім'ї повинна була облаштувати соціальне житло для сімей-переселенців з дітьми в Київській області. Звичайно, ніякі переселенці житло не отримали, – зазначає він. – Ще приклад. У 2015 році Євросоюз виділив гроші на відновлення та реконструкцію гуртожитків для переселенців у Краматорську і Слов'янську на підконтрольній частині Донецької області. Гроші були виділені на ремонт п'яти будівель. Вже через рік люди повинні були туди заселитися. Але все, що було готове до цього терміну – це встановлення нових вікон і зняття старого даху. Євросоюз чекав три роки, але наші чиновники під тим або іншим приводом переносили і відтягували терміни".
Дійшло до того, що ці гроші почали вимагати назад. Лише після цього "будівництво століття" вдалося завершити.
"Для того, щоб отримати реальну допомогу від міжнародних партнерів, ми повинні повернути їх довіру. Коли гроші крадуться або використовуються не ефективно, нерозумно думати, що нам взагалі хтось буде їх давати. Завдання президента і нового керівництва країни провести прозорий міжнародний аудит і показово покарати винних", – підкреслює Калінін, підтримуючи ідею Верьовкіної.
Крутять і бюджетні кошти. У травні поточного року Рахункова палата встановила неефективність управління держкоштами, спрямованими на надання щомісячної адресної допомоги ВПЛ для покриття витрат на проживання (йдеться про 610 млн грн.).
Гроші для переселенців: думка експертів про аудит
На прохання видання "Коментарі" ініціативу про аудит "переселенських" коштів прокоментували експерти.
Голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко:
- За минулої влади діяв безпринципний принцип – у кабінети можновладців повинні були надходити "відкати" і "замети" практично з усіх грантів та інших засобів, що заходять в Україну. Якщо чиновник з цим не справлявся, його звільняли. У схемах були "замазані" багато людей: влада різних рівнів, депутати, прокуратура, суди. А тому подібного роду аудит провести не дадуть. Прокуратура буде виносити протести, суди – забороняти видавати первинні документи. Аудит можна почати, але не можна закінчити. У сенсі – довести до логічного завершення (з посадками). Навіть при зміні центральної влади середня ланка, як правило, не змінюється. А там вистачає "брали на лапу" і бажають продовжувати в тому ж дусі.
Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов:
- Кошти, які виділяють закордонні партнери, вони самі часто серйозно контролюють. Не думаю, що з цим грошима щось трапиться. Якщо десь тягнуть, то по лінії держбюджету. Коли існують додаткові ризики, навряд чи ризикнуть "дерибанити". Аудит – як засіб контролю і можливість продемонструвати західним партнерам наше бажання, щоб все було чесно і прозоро, – непогана ідея. Але якщо його спробують використати у політичних розборках, це може вдарити по виділенню коштів на відбудову Донбасу і на тих самих переселенців в майбутньому.
Аналітик Олександр Кочетков:
- Професійний аудит здатний пошкодити тільки корупціонерам і шахраям. Регулярний аудит – обов'язкова практика при виділенні будь-яких західних коштів.
Але окремо аудит коштів, виділених на переселенців – цього недостатньо. Ефективним буде загальний аудит фінансово-господарської діяльності країни за останні 10-15 років, а також аналіз державних рішень, пов'язаних з перерозподілом власності. А виділення західних засобів – як його складова частина.
Обов'язковою умовою успішного аудиту є термінове проведення загальнонаціонального перепису населення – адже ми зараз толком не знаємо навіть цього. Одне, скільки у нас вимушених переселенців, чим вони займаються, як заробляють, чого гостро потребують.
Як тільки в цій сфері з'явиться елементарна прозорість, західні організації почнуть охоче надавати нам значні кошти, так як там всі ці механізми давно відпрацьовані.
В ідеалі треба пов'язувати допомогу вимушеним переселенцям, в тому числі, надання житла, з темою реабілітації військовослужбовців, які брали участь у бойових діях на Донбасі – адже все це наслідки розв'язаної проти нас агресії. Більш того, ці теми мають стати пріоритетними національними програмами, без цього жителів Донбасу в Україну не повернути.