Лобізм в Україні: перспективи та шляхи розвитку

13 жовтня в приміщенні інформаційного агентства УНІАН відбулось обговорення сучасного стану та перспективи розвитку Government to Government lobbyism (G2G) в Україні. В обговоренні взяли участь народні депутати України, представники виконавчої влади, профільні експерти та представники державних підприємств. Дискусія виявилась дуже жвавою та конструктивною, кожен з учасників виражав свою позицію та дискутував з присутніми.

На сучасному етапі державотворення в Україні, деякі питання, що покликані забезпечувати ефективний розвиток держави, комунікацію між гілками влади та взаємодію між приватним та державним сектором лишаються поза публічним обговоренням і, як результат, поза правовим полем. Одним із таких питань є адвокація, або лобізм. Розвинені країни заходу вже давно на законодавчому рівні врегулювали це питання. Воно немає негативних конотацій, як це ще досі сприймається в Україні. Лобізм, як сфера, приносить чималі прибутки до бюджету, через податкові відрахування, знижує корупцію та легалізує форми комунікації та способи сприяння досягнення цілей.

В Україні лобізм, на жаль, носить в більшості випадків тіньовий характер. Проте є організації, які виступають за те, щоб даний вид комунікації з владою нарешті був узаконений і приносив прибуток державі. Тематика стосувалась саме форми Government to Government lobbyism (G2G), де учасниками є державні інституції, і опри те, що їх межі компетенції встановлюється законодавством, часто взаємодія між ними суттєво обмежена. Попри те, що в нашій країні з початку незалежності проходить приватизація державного майна, у нас досі існує кілька тисяч держпідприємств, ефективність роботи яких суттєво знижується в силу ряду причин, зокрема законодавства. Загальноприйнятою є думка, що держава є поганим власником, і це є слушною тезою в ринковій економіці, попри це, в Україні є доволі багато менеджерів державних компаній, які своєю ефективністю не поступаються приватним.

У рейтингу ТОП-100 найприбутковіших державних компаній за 2017 рік, що складений за даними Мінеконміки, першу п’ятірку посіли ПАТ "НАК Нафтогаз України", ДП "Адміністрація морських портів України", ПАТ "Центренерго, ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", ДП "Міжнародний аеропорт Бориспіль". З факторів, що зумовили успіх держкомпаній, безперечно, менеджмент є ключовим. 

Якщо зважати на рейтинги менеджменту, то керівники, які очолювали або продовжують очолювати державні підприємства, гідно конкурують з менеджерами приватних компаній, хоча останні мають набагато більше поле для управлінських маневрів. Наприклад, у Рейтинг "ТОП-100" кращих менеджерів України за 2016 р., незалежно від форми власності компаній, безумовно увійшов голова НАК "Нафтогаз-Україна", Андрія Коболєв. Серед його заслуг відзначається проведена реорганізація, що дозволило позбутись залежності від російського газу та низкою корупційних схем на мільярди гривень, які роками були пов’язані з політичним керівництвом. 

Екс-генеральний директор ДП Міжнародний аеропорт "Бориспіль", а наразі президент МАУ, Євгеній Дихне посів другу сходинку, обійшовши топ-менеджерів приватних компаній. Як відзначало тоді Міністерство Інфраструктури України, якому підпорядкований "Бориспіль", під керівництвом Дихне аеропорт завершив 2015 р. з рекордним прибутком, удвічі збільшив бюджетні відрахування, вчасно виконав всі кредитні зобов’язання, привів звітність до реального стану справ. 

Керівниця ще одного аеропорту ДП Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького Тетяна Романовська також увійшла у рейтинг 100 найкращих менеджерів країни. Очоливши львівський аеропорт у 2016 р, за рік зуміла збільшити пасажиропотік до 1,6 млн пасажирів.  Під управлінням Романовської львівський аеропорт заключив контракти з лідерами авіаперевезень МАУ, Wizz Air, Ryanair та іншими, що також підвищило престиж міжнародний аеропорту.

Разом з тим, є і приклади неефективних державних компаній, результативність яких лишає бажати кращого. Наприклад державний монополіст з виготовлення спирту "Укрспирт" у 2018 році показав прибуток в розмірі 21,6 млн грн, а державні витрати на компанію склали 228 млн грн. Крім цього, підприємство не сплатило податок на прибуток. До того ж, за попередні періоди, скажімо за 2016 рік фінансовий результат зменшився майже у 5 разів. Від приватизації компанії держава планує отримати близько 5 млрд.грн. 

Українська асоціація професіоналів у сфері GR і лобістів (UAGRPL), основною метою якої є підвищення професіоналізму, компетентності та високих етичних стандартів у сфері GR, лобізму та адвокації об'єднує корпоративних професіоналів та профільні організації, і займається комунікаціями на рівні Government Relations, Public Affairs, Public Advocacy. Саме вона і була ініціатором цього обговорення. 

Співзасновниця асоціації та модератор зустрічі Катерина Одарченко під час свого слова, сказала, що лобізм – явище, яке давно існує, і його ігнорування призводить до негативних наслідків як для тих, хто цим займається, так і для держави. Намагання ігнорувати це, і не встановлювати законодавче регулювання веде до тінізації інструменти, якого потребують як приватні, так і державні підприємства, а також самі законотворці використовують даний метод, щоб ефективно налагоджувати роботу.

Макаров Олег — член депутатської фракції "Голос" під час виступу заявив, що законодавці не можуть закривати очі на ті явища, які є в суспільстві. Зараз питання лобізму фактично заборонене, але це, за його словами, не правильно. Разом з цим, він додав, що зараз адвокаційний вплив здійснюється багатьма шляхами: через політичні партії, громадські організації та окремі структури. Щоб все було прозоро та відкрито, законодавство має чітко встановити форму, вид та методи такого впливу, щоб не виникало ніяких проблем для суспільства. За його словами, зараз лобізм між державними структурами часто відбувається шляхом корупційних методів, і саме закон про лобізм має це припинити та встановити цивілізовані правила для учасників такого ринку.

Валерія Коломієць – заступниця Міністра юстиції України з питань Європейської інтеграції погодилась з попередніми спікерами та додала, що державні інститути не можуть працювати в ізоляції один від одного, відтак лобізм допомагає налагодити ефективну взаємодію між ними. За її словами, багато хто зараз займається лобізмом і навіть не усвідомлює цього, і саме тому, до такого обговорення необхідно активно залучати суспільство. Одна із проблем, які стоять на шляху до реалізації дії закону, крім його ухвалення полягає у фінансуванні, адже покладання витрат на формування реєстрів та інших технічних аспектів потребує затрат, і необхідно чітко встановити, який орган має це робити, оскільки, за її словами, часто закон ухвалюється, а технічні норми його реалізації не передбачені, і він лишається недіючий, навіть після голосування в парламенті.

Георгій Зубко — заступник генерального директора з комерційної діяльності аеропорту "Бориспіль" на власному прикладі розказав, що підприємтсву для ефективності роботи постійно необхідно комунікувати з різними суб’єктами державної влади як в Україні, так і за її межами, і відсутність законодавчого регулювання адвокації суттєво знижує результат роботи.

Він додав, що від імені аеропорту доводиться постійно комунікувати з різними міністерствами, Фондом державного майна та іншими суб’єктами влади щодо потреб аеропорту. Георгій Зубко також зазначив, що базовим клієнтом аеропорту є авіакомпанії, і для задоволено їхніх потреб аеропорт повинен бути гнучким у питаннях розпорядження  своїми площами та заробленими фінансами. 

Юрій Гаврилечко – засновник аналітичного кластеру "Українська фабрика думки", аналітик, економічний експерт вказав, що кожен керівник держпідприємства, по суті, може вважатись лобістом компанії, на якій працює, відтак питання законодавчого забезпечення назріло вже давно. Він навів приклад, коли ми бачимо неефективну роботу підприємства, чи виявленні порушення, ми не знаємо, чи це дійсно результат роботи такий, чи це робота лобістів його конкурента. Гаврилечко навів приклад вище згадуваного колишнього керівника аеропорту "Бориспіль" Євгенія Дихне, який показав прекрасний результат на своїй посаді, а зараз має претензії від правоохоронців саме за період найефективнішої діяльності аеропорту під його керівництвом.

Сергій Власенко – народний депутат України, ПП "Батьківщина" сказав, що на його думку, лобізмом є лише взаємодія між різними гілками влади, взаємодія яких не узгоджена законодавством про їх повноваження. За його словами, діяльність підприємств в межах однієї гілки влади відрегульовано підпорядкуванням. Разом з тим, він зазначив, що держава має опікуватись соціальною функцією при виконанні своєї роботи, та додав, що якісного лобізму не може бути, допоки не існує якісного державного управління.

Тетяна Циба – народна депутатка України, ПП "Слуга народу" зауважила, що не зовсім погоджується зі своїм колегою Сергієм Власенком, адже потрібно розмежовувати лобізм від внутрішньо-корпоративних норм. За її словами, зараз існує доволі багато сфер і явищ, які потребують законодавства. Вона додала, що ухвалення закону про лобізм дозволить державним і приватним структурам бути на європейському рівні взаємодії.

Дмитро Марунич — відомий експерт в сфері економіки та державного управління, сказав, що врегулювання питань, пов’язаних із лобізмом, лежить у площині політичної волі, і якби чинна влада займалась легалізацією адвокації настільки ж інтенсивно, як, наприклад, заняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, це було б давно вирішено.

Дискусія тривала більше двох годин і кожен спікер активно долучався до розмови. В результаті, фактично усі зійшлись на думці, що законодавче регулювання лобізму та адвокації є необхідним етапом розвитку України.

Читайте Comments.ua в Google News