Рейтинг ефективності президентів: парадоксальні підсумки

"Коментарі" завершили всеукраїнське опитування, в якому користувачі зі всієї України могли вибрати найбільш ефективного президента в нашій новітній історії. Під "ефективним" ми розуміли того гаранта, який краще за інших реагував на негаразди, що випали на його каденцію, стимулював зростання економіки або стримував вплив криз.

В ході голосування лідери постійно змінювались, але, зрештою, прихильники одного з кандидатів проявили найбільшу активність, що і вплинуло на підсумок. Результати, з одного боку, були очікуваними, але з іншого – вийшли парадоксальними. Особливо, якщо зіставити кількість голосів. На репрезентативність опитування вплинуло також те, що голосувати могли тільки користувачі Facebook.

Рейтинг ефективності президентів: чому переміг Порошенко

Отже, статус найефективнішого президента в нашій історії, завдяки дуже активній групі підтримки в соцмережах, отримує Петро Порошенко, який зібрав 48,7% голосів.

Якщо вивчати його каденцію не упереджено, то виявиться, що на голову Петра Олексійовича дійсно випали найважчі випробування. Навіть якщо врахувати, що частину з них він спровокував сам. Втеча попередника, безвладдя, війна на Сході з розваленою армією, анексія Криму, економічний обвал, а також "панамагейт", невдала реформа поліції, мовна реформа, корупційні скандали, "Роттердам+", збереження активів у своїй власності, всупереч обіцянкам.

Тим не менш, головним досягненням політика можна вважати те, що Україна, всупереч всьому, збереглася як незалежна держава, і навіть отримала цілком боєздатну армію. Після 2016 року у нас навіть почалося економічне зростання, у що багато хто не вірив на тлі війни і жахливого розгулу корупції з беззаконням.

Саме корупція і нездатність навести в країні порядок не призвели до його переобрання. Війна почала затухати і для багатьох обивателів стала частиною повсякденності, з'явилося відчуття, що вона десь далеко і не у нас. В пріоритеті у більшості населення стали абсолютно цивільні речі, такі як боротьба з корупцією і зростання добробуту – тобто саме те, чим Петро Порошенко похвалитися не міг, роблячи ставку на військову риторику. У результаті він програв другому номеру нашого рейтингу – Володимиру Зеленському.

Рейтинг ефективності президентів: друге місце Зеленського авансом

Чинний гарант Володимир Зеленський отримав почесне "срібло" за ефективністю, хоча на посаді він усього рік. Ефективним вважають його 14,39% нашої аудиторії.

До обрання Зеленський був актором і політичним сатириком – повна протилежність шоколадному магнату і досвідченому політику Петру Порошенку. Якщо виходити з риторики обох кандидатів у 2019 році, то вибір для громадян стояв між "агресією" і "миролюбністю", і більше 70% українців проголосували за миролюбного харизматичного Зеленського. Це було продиктовано швидше надією на швидкі зміни в країні, ніж кваліфікацією кандидата.

Через рік ми бачимо, що доля не надто легко обійшлася з наймолодшим президентом у нашій історії: війна триває, кримська проблема не вирішена, загострюється економічна криза, падає промисловість, спостерігається найгостріша політична криза, конфлікт центру і регіонів, епідемію і карантин.

Також, як і попередник, багато проблем Зеленський створив собі сам – кадрова політика і невиконання обіцянок б'ють по його рейтингу, хоча, за даними соціологів, відсоток підтримки особисто президента все ще високий. При цьому невдачі все ж більше б'ють по партії "Слуга народу", ніж особисто по Володимиру Олександровичу. Але при продовженні кадрових проблем і відсутності реальних управлінських успіхів, спад довіри до гаранта стає лише питанням часу.

Кадрова проблема і управлінський хаос першого року, посилені кризами, не дали учасникам нашого опитування назвати його "найефективнішим президентом в історії", проте друге місце – це теж великий аванс, який треба буде підтверджувати протягом наступних чотирьох років на "троні". Подивимося, чи вийде Володимир Зеленський на перше місце, а бо все ж опуститься нижче.

Рейтинг ефективності президентів: суперечлива "бронза" Януковича

Дивно, але третім по ефективності наші громадяни назвали Віктора Януковича, який нині переховується в російському Ростові. Його вважають ефективним 13,78% виборців.

Очевидно, багато українців просто ностальгують за часами, коли при владі був Янукович, а Україна була цілою і мирною. За раннього Віктора Федоровича економіка дійсно зростала, а гривня зміцнювалася, було проведено "Євро-2012". Це все дуже контрастує з війною і заворушеннями наступних років, хоча, треба визнати, економіка почала падіння ще за "міцного господарника" в 2013 році.

Його правління прийшлось на проміжок між двома найбільшими політичними кризами в нашій історії. Причому обидві ці кризи він сам же й спровокував. Янукович майже став президентом в 2004 році, але в "третьому турі" програв Віктору Ющенку. Потім повернувся як прем'єр-міністр, хоча і ненадовго. Потім знову повернувся, але вже як президент.

Втім, досидіти свій президентський термін до кінця не зміг і посварився з усіма центрами впливу в Європі – як з лідерами ЄС та США, так і з Росією.

У результаті його режим стали підточувати з двох сторін – Захід підтримав Євромайдан, а РФ вторглася на територію України. Щоб надати цій агресії легітимності, Кремль навіть дав притулок втікача президентові. Верховна Рада визнала його втечу "самоусуненням" з поста президента, оголосила в розшук і призначила виконуючим обов'язки Олександра Турчинова. На позачергових президентських виборах переміг Петро Порошенко – міністр економічного розвитку і торгівлі в уряді Миколи Азарова.

Рейтинг ефективності президентів: двічі президент Леонід Кучма

У нашій новітній історії є лише один президент, що обирався двічі. Це Леонід Кучма, який отримав підтримку 12.42% аудиторії.

Багато в чому саме він заклав фундамент нинішньої України, з усіма її перевагами і недоліками, включаючи появу олігархату як правлячого класу. Саме при ньому сформувалися всі провідні фінансово-промислові угруповання, які виросли завдяки приватизації. Одним з впливових олігархів став Віктор Пінчук – зять Кучми.

А в 1994 році він виглядав як аутсайдер на тлі Леоніда Кравчука. Останній був одним з ініціаторів створення незалежної України, авторитетним політиком і відомим партійним функціонером. Перемога на виборах недорікуватого та малодосвідченого у великій політиці "червоного директора" Леоніда Кучми, який ледве міг зв'язати пару слів на своїх виступах і практично не володів українською мовою – була сенсацією. Тим більше дивно, що він зміг затриматися при владі на два терміни, в той час як інші президенти і один ледве досиджують до кінця.

Україна за Кучми – це все ще найбідніша країна Європи, але з досить високими темпами зростання ВВП. Запорукою цього зростання як раз були фінансово-промислові угруповання, які взяли під контроль сировинні галузі в період приватизації. Світова кон'юнктура тоді була сприятлива для металургів, і мільйонери швидко ставали мільярдерами.

Прем'єрами при Кучмі були Ющенко і Янукович – майбутні президенти. При ньому як великий капіталіст сформувався і Петро Порошенко, який встиг за Леоніда Даниловича побувати в політраді СДПУ (о).

Перший майдан був спрямований, в першу чергу, проти Кучми. Уникнути кровопролиття тоді вдалося тільки тому, що Кучма проявив гнучкість і вирішив піти з політики, відкриваючи нову "Вікторіанську" епоху в нашій політиці – період протистояння двох Вікторів – Януковича і Ющенка.

Рейтинг ефективності президентів: Ющенко – перший лідер "Вікторіанської епохи"

На п'ятому місці учасники нашого опитування розмістили Віктора Ющенка – його підтримали 6,95% респондентів. Це близько до показника 5,45%, який Віктор Андрійович отримав на виборах 2010 року.

Третій президент починав свій шлях в НБУ, запускав національну валюту гривню і закладав основи нинішньої фінансової системи. Робив це досить успішно, бо за заслуги Леонід Кучма призначив його прем'єр-міністром. Але через конфлікт з президентом Віктор Ющенко був відправлений у відставку, і саме це дало імпульс до його кар'єрі в опозиції. В результаті він очолив Помаранчеву революцію і став президентом.

Його управління країною співпало не тільки з гострим політичним протистоянням, але і з світовою фінансовою кризою, до якого Україна виявилася не готова. Оскільки офіційно главою країни був прем'єр-міністр – Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко міг впливати тільки на зовнішню політику та культуру.

У зовнішній політиці він ішов на поступки всім сусідам, крім РФ, з якою розв'язав конфлікт. Так, через "обмін територіями" з Молдовою, південно-західні сусіди отримали промисловий порт, а ми – путівець. Паралельно з цим Ющенко розірвав "нерівноцінні" газові контракти з РФ, де було зафіксовано знижку на газ для України, спровокувавши "газову війну". В цю ситуацію він потрапив разом з Юлією Тимошенко, яка згодом підписала відверто кабальні угоди з Газпромом.

Оцінюючи успіхи президента Ющенка, його п'ята позиція в рейтингу виглядає цілком заслуженою. Бо успіхів практично немає. Зате провалів – безліч, як у внутрішній, так і зовнішній політиці. Навіть з урахуванням того, що відповідальність правильніше ділити між Ющенком і Тимошенко. Все це, безсумнівно, вплинуло на думку наших респондентів.

Рейтинг ефективності президентів: засновник нації Кравчук – на передостанньому місці

На шостому місці, як не дивно, виявився Леонід Кравчук. Його персону підтримали лише 2,95% аудиторії.

Це той самий чоловік, якого можна назвати "батьком-засновником" України. Він активно проводив реформи (нехай і не завжди вдалі), прагнув згладжувати конфлікти в суспільстві і вести збалансовану політику, не сварячись ні з ким із сусідів і не поляризуючи суспільство.

Нинішня конституція теж багато в чому його заслуга, як і те, що лавіруючи між центрами сили всередині країни і за її межами, йому вдалося домогтися незалежності без кровопролиття, що мало кому вдавалося на початку 90-х. Недарма був популярний анекдот, де Леоніда Макаровича запитували: "На вулиці дощ – вам дати парасолю?", – "Не треба, я так, між крапельками".

І хоча зараз багато людей старшого покоління з ностальгією згадують радянське минуле, треба відзначити, що пізній Союз – це злиденна держава з економікою, що загрузла в кризі перевиробництва. Промисловість працювала на знос, але випускала на гора те, що ніхто не купував. Зате товари масового попиту були в дефіциті. У підсумку населення бідніло, а навіть якщо й отримувало якісь гроші, то товари змушене було не купувати, а "діставати". Все це стимулювало корупцію і безгосподарність.

Розрив радянських виробничих зв'язків став економічним шоком для країни і населення. Економіка просто "лягла", населення зубожіло ще більше. Україна випала з переліку найбільших економік світу. Ліберальні реформи, такі як приватизація, це зубожіння лише посилювали, стимулюючи кримінал і розруху.

Схоже, у нас в країні багато хто ще пам'ятає голодні 90-е і гіперінфляцію купоно-карбованця в 2000%. Звідси і невисока оцінка ефективності Леоніда Макаровича як президента. Саме через економічні провали він програв вибори "господарнику" Кучмі, який вважався найбільш ефективним в країні "червоним директором".

Рейтинг ефективності президентів: майже президент Турчинов

В нашій історії є й правлячий президент, який ніколи не обирався – це Олександр Турчинов, який набрав у нашому рейтингу скромні 0,81%. Він правив як "виконуючий обов'язки президента" після "самоусунення" Януковича і до обрання Порошенка на повноцінних виборах.

Незважаючи на свій статус, саме за його правління трапилася більшість  найдраматичніших подій – завершальна фаза "Євромайдану", крах системи управління, анексія Криму і початок війни на Донбасі, економічна криза і розруха, які можна порівняти хіба що з епохою Кравчука.

Наша аудиторія, очевидно, не змогла пробачити йому втрати територій, різкого зубожіння і максимальної поляризації суспільства. Що і вплинуло на його рейтинг ефективності як глави держави.

"Коментарі" також запрошують читачів взяти участь у нашому новому опитуванні "Захист українських медіа-2020: чи порушувалися твої права як журналіста?"