Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Обох підозрюваних затримали і заарештували на 60
днів, правда давати будь-які свідчення і навіть пройти тест на алкоголь вони
відмовилися, знаряддя злочину не знайдено.
Підозрюваних у вбивстві поліцейських Переяслав-Хмельницького районного відділення внутрішніх справ Івана Приходька та Володимира Петровця, як виявилося, взагалі не повинно було бути в лавах правоохоронців, про що пише народний депутат України Мустафа Найєм.
Іван Приходько, який служив у ДАІ в 2015 році став
командиром відділення взводу в 5-й роті київської поліції, але вже в 2016 році
був звільнений за службову невідповідність. Наступного дня поліцейський через
окружний адмінсуд Києва поновився на посаді і з 2018 року працював патрульним у
Київській області.
Також в ДАІ служив Володимир Петровець, а ряди
правоохоронців він покинув ще в 2015 році, будучи звільненим через те, що не
пройшов переатестацію. Незабаром він
відновився на службі і навіть став командиром відділення роти особливого
призначення №1 в Києві, а з весни минулого року служить у секторі водної
поліції Переяслав-Хмельницького.
Як уточнив член Громадської ради сумлінності Роман Маселко, Петровець також поновився через Окружний адміністративний суд Києва, хоча коп на переатестації не набрав навіть мінімуму балів – 44 замість необхідних 50 і проігнорував вимогу Громадської ради сумлінності.
Подібні обставини біографії обох поліцейських
викликали невдоволення суспільства щодо міністра внутрішніх справ України
Арсена Авакова, якого звинуватили в профанації реформи в МВС і замилюванні очей
створенням нової національної патрульної поліції України.
Все це вилилося в мітинги і акцію з вимогою
від Арсена Авакова піти у відставку, а під стінами
відділення поліції в Переяслав-Хмельницькому і зовсім відбулися сутички між
активістами та працівниками правоохоронних органів.
Однак, незважаючи на весь трагізм ситуації можна
констатувати, що нічого особливого, а вже тим більше нового, в історії
вітчизняних правоохоронних органів взагалі і Національної поліції зокрема, не
відбулося.
Створення 4 серпня 2015 року Національної поліції
України позиціонувалося як створення нового правоохоронного органу, який
повинен буде замінити дискредитовану в очах суспільства міліцію.
Початкове представлення особового складу патрульної
поліції в Києві пройшло формально блискуче – молоді, стрункі, усміхнені хлопці
та дівчата з задоволенням фотографувалися з киянами. Проблеми почалися пізніше.
Перші дні патрульних поліцейських, що заступили на
чергування, ознаменувалися аваріями з розбитими авто, чутками про втрату ними
пістолетів і відео феєричного шестихвилинного затримання озброєного ложкою
бездомного, якого скрутили шість патрульних.
Втім, все це можна було прийняти за звичайні
проблеми, що переслідують всіх у "дитячому віці", але далі – більше.
У 2016 році проблеми у реформованих правоохоронців
придбали куди більш скандальний і трагічний відтінок:
- у лютому під час переслідування "БМВ" патрульним
Сергієм Олійником був застрелений пасажир авто – 17-річний Михайло Медведєв.
Копа спочатку заарештували, потім відпустили під домашній арешт, ще пізніше
відсторонили, але він поновився. У даний момент суд
у справі триває;
— у серпні в селищі Криве Озеро помер чоловік – підозрюваними в його смерті
назвали поліцейських, які прибулих на сімейну сварку і які взялися бити
затриманого, після скандалу відділ поліції в селищі розформували, однак вироку
по справі з підозрюваними немає досі;
— грудень 2016 року в київському селищі Княжичі сталася перестрілка між двома
групами правоохоронцями, у ході якої загинуло п'ятеро поліцейських. Незважаючи
на наявність двох версій – трагедія в ході спроби затримання грабіжників
(офіційна) і спроба копів пограбувати багатий будинок під охороною ДСО
(неофіційна) – вироку у справі також досі немає, хоча ГПУ офіційно завершила
слідство ще в травні 2018 року.
За провали відповіла на той момент глава Нацполіції
Хатія Деканоїдзе, яка вже в листопаді пішла у відставку, формально – через
виконання основних завдань з реформування.
У 2017 році резонансних подій стало менше, проте рік
пройшов під знаком постійних скарг на хронічне недофінансування і як результат,
дефіцит кадрів в 15-20%, та й керівництво давало приводи затриманню і
звинуваченням у корупції.
Загалом до 2018 року Нацполіція підійшла з дуже
зіпсованою репутацією, за якою пройшлися всі, хто можна:
- спільне дослідження Євросоюзу і Ради Європи в рамках
проекту Partnership for Good Governance показало, що в Україні продовжують
процвітати тортури і порушення прав підозрюваних на слідстві;
— ЗМІ відзначали падіння довіри до Нацполіції у громадян за маси резонансних
злочинів, які так і не були розслідувані, а в побуті громадяни не бачили
різниці між роботою "старої" і "нової" поліції;
— експерти заявляли про провал реформи, екс-заступник міністра внутрішніх справ
України Геннадій Москаль, назвав реформу "профанацією", оскільки новий кадровий
склад не дозволяє розкривати серйозні злочини, а старі кадри з МВС пішли або їх
"попросили піти". Експерт Руслан Бортник назвав реформу "ребрендингом" коли в
результаті зміни назви негатив трохи знизився, але якісно краще нова структура
працювати не стала.
Традиційними маркерами для оцінки роботи
правоохоронців завжди залишалися математичні цифри – показники скоєних і
розкритих злочинів, а також довіра населення до МВС.
У 2016 році МВС і Національної поліції дісталося за
низькі показники розкриття злочинів, що склали менше 30% – 154,7 тис. з 562
тис. зареєстрованих. У 2017 році показники склали близько 194 тисяч розкритих
злочинів з 496 тисяч скоєних. За підсумками 2018 року в МВС відзвітували про
чергове зниження кількості вчинених злочинів – до 463,3 тис. У цілому в
Міністерстві внутрішніх справ заявляли, що з 2013 року злочинність впала на
10%, а відсоток розкриття тяжких злочинів перевищила 90%.
Втім, число скоєних злочинів завжди були ненадійним
аргументом – надто вже відрізнялися ці цифри у різних структур. Наприклад,
Генеральна прокуратура в 2017 році нарахувала 523,9 тис. злочинів проти 496
тис. у МВС, так і в 2018 році ГПУ нарахувала 487,1 тис. злочинів. Держстат в
2016 році і зовсім нарахував 592 тисячі проти 562 тис. у МВС. До того ж
Генеральний прокурор України Юрій Луценко не раз заявляв про претензії до
Нацполіції щодо ухилення від обліку та реєстрації повідомлень про злочини.
Не більше ясності і з питанням довіри до Нацполіції
і МВС у населення, цифри по якому також різні, але сходяться в одному – ця
довіра падає з 2015 року. Якщо на момент свого створення і в перші місяці
роботи Національна поліція могла похвалитися довірою понад 50%, то весняне
опитування Українського інституту соціальних досліджень ім. А. Яременко, Центру
"Соціальний моніторинг" та Інституту економіки та прогнозування НАНУ показало
30,6%. Це трохи більше рівня довіри до СБУ і в 2 рази нижче рівня довіри до
ЗСУ.
Однією із задач, яку ставили перед реформою поліції
– створення нової, чесної правоохоронної структури, яка не буде асоціюватися з
корупцією та порушеннями закону. Можна констатувати, що це завдання виконано не
було.
Правда, сам міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і
його прихильники зазвичай пов'язують це з тим, що повністю оновити склад МВС не
вдалося, і багато співробітників залишилося старих. До того ж в рядах поліції
залишилися близько 800 співробітників, раніше звільнених за невідповідність,
але поновилися через суди і саме ця "стара спадщина", на думку міністра, є
проблемою реформування його відомства.
Чи так це насправді, складно сказати, адже навіть
статистика скоєних у відомстві Арсена Авакова злочинів невідома. Так, ще в 2017
році голова Нацполіції Сергій Князєв в інтерв'ю одному з вітчизняних ЗМІ
повідомив, що за перше півріччя проти його підлеглих відкрили 597 кримінальних
проваджень. З тих пір свіжих даних немає.
Однак злочини співробітниками "старого-нового" МВС
продовжують скоюватися. Так, 4 червня на трасі Івано – Франківськ-Коломия в
селі Лісовий Хлібичин в ході ДТП за участю співробітника Нацполіції загинули
дві людини. У прес-службі ГУ Нацполіції області інформацію
підтвердили, проте уточнили, що їх співробітник в цей момент перебуває у
відпустці.
Новини партнерів
Новини