Міст Кличко: бюджет, скандали, думки

Новий пішохідно-велосипедний міст між Аркою дружби народів і Хрещатим парком відкрили в Києві 26 травня. У народі він отримав назву "міст Кличка". Активне будівництво тривало 5 місяців, а над його зведенням працювали близько тисячі будівельників та фахівців, які виготовляли необхідні матеріали.

Ще до відкриття навколо мосту почали згущуватися хмари: спочатку швейцарські архітектори заявили про незаконне використання їх проекту, а потім вартість його будівництва стала активно рости.

Не пройшло й доби після відкриття, як на мосту почали з'являтися одна за одною тріщини. А в суспільстві з'явилися здивування, чому туристичний об'єкт, в який вклали 420 млн грн., виявився таким "крихким".

Міст Кличко: ЮНЕСКО нам не указ

Ідея з'єднання арки Дружби народів, в Маріїнському парку з Володимирською гіркою виникла дуже давно. У 2013 році столична мерія провела конкурс на проект мосту. Перемогли пропозиції зі Швейцарії, Великобританії та Іспанії. У підсумку було прийнято рішення: об'єднати проекти. І вже в лютому 2017 року київський мер Віталій Кличко підписав розпорядження про будівництво мосту. Його довжина повинна була скласти 206 м, ширина – 6-14 м, висота – 20-32 м.

У лютому 2019 року деякі видання писали про те, що ЮНЕСКО звернула увагу на київське будівництво і навіть зажадала припинити його. Про це йшлося в листі від 11 лютого Міністерства культури, адресованому КМДА. В ньому, зокрема, говорилося про те, що за законом "Про охорону культурної спадщини" до початку будівельних робіт поблизу об'єкта всесвітньої спадщини необхідно інформувати Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, так як Володимирські пагорби знаходяться під їх охороною. У листі висловлювалася стурбованість можливими наслідками будівельних робіт для збереження цінності об'єкта світового значення.

Однак Віталій Кличко заявив, що нічого подібного не отримував: "У деяких ЗМІ з'явилася інформація, що ЮНЕСКО виступає проти будівництва пішохідно-велосипедного моста, який повинен стати туристичною перлиною Києва. Я хочу вас запевнити: будівельні роботи по зведенню цього мосту через Володимирський узвіз повністю відповідають чинному законодавству. Зараз роботи тривають і жодних вимог від ЮНЕСКО про припинення робіт міська адміністрація не отримувала".

Міст Кличко: роздутий бюджет

Експерт Центру аналізу економічної політики Юрій Гаврилечко заявляє, що на міст вже витратили навіть більше, ніж 420 млн грн., і ще 130 млн найближчим часом "освоять", перекинувши їх з ремонту київського зоопарку.

"І це ще не остаточні витрати, так як ситуація з укріпленням схилів пагорбів незрозуміла. Так що очікує нас практично мільярдний піар-проект, який буде ремонтуватися з року в рік. Тобто команда мера не просто зжерла більше півмільярда з міського бюджету, але й організувала годівницю для ремонтників на довгі роки вперед. Скла, поставлені на заміну треснувшим, також розбилися. Ця музика буде вічною", – говорить Гаврилечко.

Директор департаменту економічної політики ФПУ Сергій Салівон також звертає увагу на бюджет цього будівництва.

"У переведення в гривні один метр двох Кримських мостів (автомобільного 20 метрів шириною та залізничного на 2 колії) через серйозний протоку коштує близько 5 млн грн. Один метр пішохідного мосту Кличко – 2 млн грн. Цю інформацію брав з відкритих джерел (420 мільйонів зараз, майже 500 за підсумком). У Анатолія Шарія було розслідування, що підрядником будівництва була фірма з мізерним статутним капіталом. А в цілому: а) ціна занадто висока для такої споруди; б) в умовах розвалу інфраструктури міст – бенкет під час чуми. Ну і плюс до всьому треба мати на увазі: вкрали не тільки на його будівництві. Вкрадуть і землю під мостом, яку вже зачистили від дерев", – вважає Салівон.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко зазначає, що відкати за подібним тендерам становлять 60-70% від суми будівництва. "Це пов'язано з тією обставиною, що дуже багато доводиться "ділитися": близько 10% за допуск до тендеру, і не менше 20% за "перемогу" в ньому. А решта грошей для перевіряючих органів, і в зокрема, структурам, які "борються" з корупцією – вони традиційно беруть 10% від суми тендеру. Так що треба говорити спасибі, коли такі об'єкти не ламаються і не падають", – говорить Охріменко.

В Україні сталося виродження незалежної експертизи, яка на практиці стала лише інструментом обґрунтування закладених на будівництво кошторисів, вважає економіст Олексій Кущ.

"Мостові вишукування гарні в тих європейських столицях, де вирішені базові питання інженерної та соціальної інфраструктури. У Києві ж з нового пішохідного мосту можна буде "милуватися" іржавими кістяками недобудованого мосту на Троєщину. За 400 млн грн. можна було побудувати три дитячих садка або дві школи, не кажучи вже про модернізацію лікарень. Швидкість будівництва мосту і певна складність з організацією будівельного майданчика неминуче вплинула на загальний кошторис будівництва і аж ніяк не у бік зменшення. Не було цього конкурсу ідей – як побудувати те ж саме, але дешевше, без непотрібної в даному випадку монументальності. Це ще раз говорить про підміну самоврядування звичайним самоуправством, про заміну ефективності на ефектність", – говорить Кущ.

Міст Кличко: винні вандали

Автор проекту мосту архітектор Андрій Миргородський дуже схвильовано прокоментував у Facebook скандальну ситуацію з регулярно трескающимися склом.

"Інтерес до проекту перевершив всі очікування. Ми дійсно хотіли зробити киянам подарунок до свята, але не врахували деякі моменти. Це дійсно наша помилка. Ми поспішали. По-хорошому треба було почекати ще кілька днів. Поки застигне повністю асфальт, поки забереться крихта з покриття, поки підніметься трава. Це називається передпусковий період. І в світі він триває тижнями. Але День Києва в році тільки один раз. Це для нашої команди було принципово – зробити подарунок городянам до цього дня", – написав архітектор.

Разом з тим, Андрій Миргородський, начисто заперечуючи причетність проектувальників і будівельників до виявились дефектів, тут же знайшов винних. "Всім, кому подобається наша робота – величезне спасибі, наша праця для вас! Але ми помилилися – не врахували, що поряд з нормальними людьми по мосту пройдуть виродки! У нормах це не враховують і ми якось не підготувалися. Наша команда не очікувала, що серед нормальних людей прийдуть нелюди з цеглою і будуть нею перевіряти міцність покривного скла (яке, до речі, тимчасове через крихту від асфальту), будуть стріляти в нього з пневматики. Ми не врахували людей, які будуть з поручнів стрибати на тимчасове скло. Ми не врахували, що в Україні ще є люди, які вночі малюють фарбою на склі негожі слова, які у них в головах. Ми не врахували вандалів. Ми просто хотіли зробити подарунок, показати, що ми готові називатися цивілізацією! А що, рано?", – зазначає Миргородський.

Аналітик Андрій Мартинюк підкреслює, що у всьому світі при будівництві подібних споруд, призначених для масового відвідування людей, завжди враховують "ефект дурня" і можливих вандалів.

"Миргородський обурюється, що відвідувачі стрибали по склу і нібито тим самим пошкодили його (слава Богу, обійшлося без постраждалих). Але брати Клички удвох таким чином тестували покриття – і нічого, так що справа зовсім не в цьому. До речі, версія київського мера, що стріляли по мосту знизу, не підтвердилася. І розчулює дитяча безпосередність щодо написів – так ними практично списані всі міські стіни та паркани, а активісти після Майдану розфарбували в столиці майже все, що можна було. А вже називати співгромадян "виродками" і "нелюдами" і зовсім не комільфо. Жодним чином не виправдовуючи "витівки" киян або приїжджих, підкреслю: не варто перекладати свою відповідальність на прогулюються", – заявляє Мартинюк.

Відповіли Миргородському і користувачі Facebook.

"Мене просто вивів з себе коментар, який дозволив собі архітектор мосту. Зверніть, будь ласка, свою увагу на словах архітектора "жителі не доросли" та "високі технології". У Києві побудували непотрібне споруда. Метою даної ... є дика спрага одного діючого мера зберегти свої позиції ще разок. Хтось дуже розумний запропонував накинути "вуаль" на всі проблеми міста, яких до фіга і більше, побудувавши міст, як спосіб відволікти громадян і подарувати їм емоції. Абсолютно нікого не парить, що міст з'єднує Маріїнку, де немає навіть працюючого туалету, щоб гуляють справили малу нужду, і Володимирську гірку, де пам'ятник самому Хрестителю Русі непогано було пофарбувати. Горезвісні скла, які були архітектурною родзинкою в проекті даного мосту і повинні були змусити ссаться окропом від захвату, що стояли на них, виявилися якорем рейтингу мера. Виконання цих самих ілюмінаторів настільки убоге, що навіть фахівці не можуть розгледіти "високу технологію". З десяток стекол, які, до речі, все огороджено стрічкою, пустили під себе воду і бруд. Щілини між мостом і склопакетом іноді в 5-7 див. В деяких місцях ця срань замазана герметиком, як попало. І все це, мабуть, з вини вандалів-киян, а не рукожопых будівельників. У підсумку, ця піар компанія коштувала скарбниці 16 млн дол., за які вас відгородили від невдало виконаних стекол, ще і обізвали "недорослями", які ні чорта не розуміють у "високих технологіях" архітектора. Одним словом, ні посторожить, ні вкрасти!", – написав журналіст Василь Апасов.