Політична криза в Молдові: двовладдя та його наслідки для України

Конституційний суд Молдови ухвалив відсторонити від влади президента Ігоря Додона, який відмовився розпустити парламент і оголосити про проведення дострокових парламентських виборів. Справа в тому, після парламентських виборів у лютому 2019 року політичні сили "Партія соціалістів республіки Молдова" Зінаїди Гречаний, ліберально-демократичний блок АКУМ Майї Санду і "Демпартія Молдови" олігарха Влада Плахотнюка не змогли домовитися про формування коаліції в належні терміни. Дедлайн на формування уряду закінчився 7 червня.

На засіданні парламенту 8 червня раніше опозиційні політичні сили "Партія соціалістів республіки Молдова" і АКУМ домовилися про коаліцію. Санду була призначена прем'єр-міністром, а Гречаний – головою парламенту. Однак, Конституційний суд призначив тимчасово виконуючим обов'язки президента попереднього прем'єр-міністра Павла Філіпа, який підписав указ про розпуск парламенту і дату проведення дострокових парламентських виборів 6 вересня. У свою чергу новий уряд Санду відмовився виконати цю вимогу. "Демпартія Молдови" відмовляється добровільно передати владу, незважаючи на поразку на парламентських виборах. Фактично в Молдові сформувалося двовладдя з двома президентами і урядами. Прихильники демократів влаштували акції протесту в Кишиневі, а представник АКУМ Андрій Настазе пригрозив вивести на вулиці своїх прихильників, якщо найближчим часом вони не передадуть владу.

Політична криза в Молдові: інтриги Плахотнюка

Варто відзначити, що незважаючи на постанову Конституційного суду Молдови, уряд Санду визнали ЄС, Росія, а США – підсумки парламентських виборів. Швидше за все, за цим стоїть лідер Демпартії Молдови" олігарх Влад Плахотнюк зі станом 2,5 млрд дол. Його партія програла останні парламентські вибори. За демократів проголосували 23,5% молдавських виборців. Частина електорату демократів перекочувала до блоку АКУМ Санду і Нестасе, які стоять на тих же позиціях, що і Плахотнюк: інтеграція в ЄС і НАТО, обережне ставлення до Росії.

Репутацію "Демпартії Молдови" дискредитував корупційний скандал. У 2014 році з рахунків у великих молдавських банках Unibank, Banca de Economii, Banca Socială зник мільярд доларів вкладів, що дорівнює 12% валового внутрішнього продукту республіки. До дев'яти років тюремного ув'язнення був засуджений екс-прем'єр-міністр Влад Філат, який був замішаний у крадіжці. Філат є представником "Ліберально-Демократичної партії", яка була партнером по коаліції "Демпартії Молдови". Однак, розслідування пограбування банків досі не завершено, що викликає невдоволення громадян.

Єврокомісія висловлювала нарікання з приводу дефіциту свободи слова в Молдові, обмеженої самостійності судової влади і повальної корупції в державних органах. Найбільш впливові телеканали і періодичні видання Молдови перебувають у власності олігарха Плахотнюка і подають інформацію у вигідному ракурсі для олігарха і "Демпартії Молдови".

Існує думка, що Плахотнюк має серйозний вплив на органи судової влади і правоохоронної системи, оскільки його наближені знаходяться на ключових постах. Глава Конституційного суду Молдови і колишній суддя Європейського суду з прав людини Михайло Поалелунжь є людиною молдавського олігарха і сприяв в реалізації корупційних схем за участю судової влади. Напередодні парламентських виборів у Молдові понад 40% молдовських виборців висловлювали стурбованість щодо проблеми корупції в їхній країні. У Молдові складно вирішити будь-яке питання на рівні органів влади без хабара.

Плахотнюк використовував лояльний Конституційний суд і ЗМІ для того, щоб утримати владу. Після того, як було видано постанову про відсторонення Додона з поста президента Молдови, місцеві газети заполонили новини про те, що 7 червня молдавський президент запропонував Плахотнюку підписати коаліційну угоду в присутності російського посла і дати згоду на федералізацію Молдови, в обмін на посаду прем'єр-міністра. Демократи відмовилися піти на угоду з Додоном, оскільки соціалісти в кінцевому рахунку домовилися про коаліцію з блоком АКУМ.

Напередодні, 3 червня, Кишинів відвідав віце-прем'єр Росії Дмитро Козак, який у 2003 році запропонував план трансформації Молдови у федеративну державу як варіант врегулювання замороженого конфлікту в Придністров'ї. На його думку, Молдова повинна розвиватися як позаблокова держава, а Росія отримати право військової присутності на території Придністров'я на двадцять років. На початку 90-х проросійські сепаратисти проголосили на території прикордонного з Україною регіону Придністровську Молдавську Республіку, яку на сьогоднішній день не визнала жодна держава.

Підтримку придністровським сепаратистам надала дислокована в регіоні 14-та армія Росії. Плахотнюк хотів виставити Додона і Санду як зрадників і маріонетки Кремля і розраховував на те, що Захід підтримає постанову Конституційного суду про його відсторонення.

Директор Інституту ефективної політики Віталій Андрієвський вважає, що блок АКУМ погодився йти в союз з "Партією соціалістів республіки Молдова", яка фінансується з-за кордону заради влади і задоволення своїх амбіцій, вислужуючись перед Росією.

Однак, Захід розчарувався в здатності "Демпартії Молдови" провести реформи і тому не надав підтримки демократам після поразки на виборах, не підтримав постанову Конституційного суду Молдови, незважаючи на те, що Плахотнюк підносить себе як чи не найдемократичнішого і найбільш орієнтованого на зближення з ЄС і НАТО молдавського політика. США і ЄС визнали результати парламентських виборів. Єврокомісар з питань політики сусідства ЄС Йоханнес Хан, як і російські чиновники, підтримав створення коаліції між Партією соціалістів республіки Молдова" і блоком АКУМ і підкреслив, що в разі проведення в Молдові дострокових парламентських виборів, ЄС і МВФ можуть припинити виділяти фінансову допомогу. Директор відділу Східної Європи Держдепу США Бредлі Фреден в ході візиту в Кишинів 3 червня закликав найбільш впливові політичні сили Молдови домовитися про створення коаліції в парламенті.

Політична криза в Молдові: ворог мого ворога – мій друг

У Молдові склалася ситуація, коли дві партії з діаметрально протилежними програмами домовилися про коаліцію, а Євросоюз і Росія, які конкурують за вплив у пострадянській республіці – підтримали цей альянс.

На думку політолога-міжнародника Георгія Кухалейшвілі, "Партія соціалістів республіки Молдова" і АКУМ діяли за принципом "ворог мого ворога – мій друг" і створили коаліцію для того, щоб перемогти спільного противника в особі Плахотнюка і скоротити вплив "Демпартії Молдови" на молдавську політику. Однак, поки рано говорити про те, що уряд Санду не будуть розривати внутрішні протиріччя між членами "Партії соціалістів республіки Молдова" і АКУМ.

Додон і соціалісти позиціонують як затяті прихильники зближення Молдови з Росією. За час перебування при владі з 2016 року Додон домігся скасування Росією раніше існуючих обмежень на експорт молдавських алкогольних напоїв, продуктів харчування і агропродукції. На думку молдавського президента, Молдова не готова до вступу в ЄС і потрібно обмежитися співпрацею в рамках існуючої угоди про асоціацію, яка дає право молдаванам їздити в ЄС без оформлення візи. Лідер "Партії соціалістів республіки Молдова" Зінаїда Гречаний впевнена в тому, що молдавани розчарувалися в ідеї євроінтеграції через неефективність "Демпартії Молдови". У період президентства Додона Молдова стала спостерігачем в Євразійському економічному союзі. Соціалісти виступають проти вступу країни в НАТО.

На відміну від соціалістів, молдавські ліберали, як Санду або Нестасе, виступають за європейське майбутнє своєї країни. Санду пішла в коаліцію з Додоном оскільки отримала можливість зайняти прем'єрський пост. Вона зацікавлена організувати боротьбу з корупцією і провести неоліберальні реформи. Санду навіть звернулася за сприянням до реформатора і борця з корупцією зі стажем Михайлу Саакашвілі, колишньому президенту Грузії, який нещодавно повернувся в Україну.

Варто відзначити, що на президентських виборах 2016 року Санду була основним противником Додона від проєвропейських політичних сил. Нестасе підтримує курс на вступ Молдови до ЄС і НАТО. Хіба що, в якійсь мірі схожі погляди Додона і Санду щодо Придністров'я. Додон підтримує ідею надання регіону особливого статусу у складі Молдови, а Санду – автономії.

Політична криза в Молдові: привид федералізації

У разі якщо Ігор Додон і Майя Санду дійсно проведуть федералізацію Молдови за тим сценарієм, який пропонує російський віце-прем'єр Дмитро Козак, то Україна може зіткнутися з негативними наслідками.

Політолог і засновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко вважає, що Росія може посилити свій вплив в Молдові і військову присутність в Придністров'ї у разі федералізації країни. На думку експерта, Молдова може розблокувати Росії доступ до її військових баз у Придністров'ї, у зв'язку з чим там збільшиться її військовий її контингент і під загрозою опиниться весь південь України. Російські військові можуть використовувати територію Придністров'я для військових провокацій в прикордонних районах Одеської області для того, щоб чинити тиск на Київ.

Федералізація Молдови може бути використана Росією як прецедент для нав'язування аналогічного сценарію розвитку Україні. Путін вже робив заяви щодо того, що для вирішення існуючих проблем в Україні нам, нібито треба відмовитися від інтеграції в НАТО і провести федералізацію. Російські дипломати можуть проштовхувати цей сценарій на зустрічах із західними державними діячами, посилаючись на приклад Молдови. Неоднозначна позиція нової правлячої коаліції в молдавському парламенті з питання агресії Росії в Україні. Прем'єр Майя Санду вважає Крим територією України, в той час як, на думку Ігоря Додона, де-факто півострів контролює Росія, а де-юре його статус не визначений.

Читайте Comments.ua в Google News