Юрій Бойко: Україна має важелі для переговорів і з Євросоюзом, і з Росією

— Національна комісія регулювання електроенергетики перенесла рішення про підвищення газових тарифів для населення і підприємств теплокомуненерго. Це сталося через неузгодженість із профспілками? Чи припускаєте ви, що профспілки й надалі чинитимуть опір? Чим це може закінчитися для "Нафтогазу", який за підсумками 2010 року мав великі збитки?

— Зростання тарифів — це об’єктивна необхідність. Україна — енергозалежна країна, і за останні декілька років наша залежність від імпортного газу лише зросла. І це стало головною причиною того, що МВФ нам докоряв: ви не розвиваєте власний видобуток (газу), виходячи з того, що низька ціна. Я хочу нагадати, що у нас середня ціна реалізації газу власного видобутку по країні була 580 гривень за 1000 кубів. При цьому росіяни, добуваючи 600 мільярдів кубометрів газу, а не 20 мільярдів, як ми, продавали своєму споживачеві, своєму населенню в Білгородській області (це поряд із нами) газ по 870 гривень за тисячу кубометрів.

Дуже важливо, що додаткові кошти від підвищення тарифів на газ для населення підуть на збільшення видобутку газу в нашій країні. Приблизно 1,2 мільярда гривень вже цього року будуть направлені на освоєння ліцензій, що належать державі, — в Азовському та Чорному морях. Це Суботинське, Штормове, Одеське, — всі родовища, які, на нашу думку, за умови вкладення грошей дадуть додаткову кількість газу і дозволять забезпечити нашого споживача своїм газом, а не переплачувати за імпортний.

Сьогодні НАК "Нафтогаз України" придбав найсучаснішу бурову платформу в Сінгапурі. Восени вона буде доставлена на Суботинське родовище в Чорному морі. Я переконаний, що завдання, яке поставив нам Президент, — за п’ять років максимально зменшити закупівлю імпортних енергоносіїв, ми виконаємо, причому в зазначений термін. Я бачу перспективу у вирішенні цього питання.

Готуючись до підвищення тарифів на газ для населення, ми розробили чітку та ефективну систему захисту громадян, які не можуть оплачувати збільшені суми. Аналіз ситуації показав, що через бюрократизм у системі оформлення дотацій, багато людей, які мали на них право, просто не зверталися за ними у відповідні організації. Тому істотно спрощено механізм отримання дотації. Для цього введено так зване єдине вікно. І я впевнений, ця система захистить людей.

— Продовжуючи цю тему, хочу запитати про намір вивести "Нафтогаз" на IPO і отримати таким чином понад 5 мільярдів дол. Про це говорили і ви, і Президент. Але чи є вже щодо цього згода кредиторів "Нафтогазу"? Чи буде перед виходом на IPO скасовано закон, який забороняє в будь-якій формі відчуження майна цієї компанії, а також проведено реструктуризацію НАК, як того вимагає Європейська енергетична хартія, підписана Україною, та інші документи ЄС? Чи означає це, що ідеї створення міжнародного консорціуму і об’єднання "Нафтогазу" та "Газпрому" під час українсько-російських переговорів остаточно поховані? Або ж акціонування та IPO — це просто їх полегшений варіант?

— Питання виведення НАК "Нафтогаз України" на світовий фондовий ринок досить непросте. Воно вимагає дуже зваженого підходу.

Вихід на IPO це, швидше, не мета, а засіб, стимул-реакція для вирішення тих проблем, які накопичилися як у компанії, так і в галузі загалом.

На сьогоднішній день з метою максимального підвищення ефективності функціонування "Нафтогазу" розробляються й аналізуються різні варіанти його реструктуризації, зокрема створення спільних підприємств, укладення договорів про спільну діяльність, обмін активами і залучення коштів шляхом виходу на IPO тощо. Після проведення всіх необхідних розрахунків із залученням провідних міжнародних експертів відповідні висновки буде представлено Кабінету Міністрів України.

Аналіз можливостей виходу компанії на IPO — це тривалий процес, і освітлення його деталей на даний момент є передчасним. Але, як ви розумієте, продаж на фондовому ринку не може передбачати якогось одного покупця. Я сподіваюся, у нас буде багато інвесторів, які хочуть придбати ці акції й готові платити гроші.

— Ви домоглися певних середньострокових гарантій Москви на стабільне прокачування газу по українській ГТС. Але цього, звичайно, буде недостатньо, якщо Росії все-таки вдасться розпочати будівництво Південного потоку (до речі, терміни цих гарантій, якщо я не помиляюся, саме тоді й закінчуються, коли цей обхідний шлях може розпочати роботу). Чи не вважаєте ви, що Росія просто блефує, вичавлюючи з України на переговорах усі можливі поступки й чекаючи, коли вона зламається, оскільки розуміє, що український варіант транспортування газу до Європи, навіть із урахуванням витрат на модернізацію нашої ГТС, набагато дешевший, ніж будівництво Південного потоку?

— Наша позиція в цьому питанні залишається незмінною: український маршрут транзиту газу й економічно, й історично, якщо хочете, більш вигідний для Росії, ніж будівництво будь-якого альтернативного газопроводу.

Українська ГТС є однією з найбільших у світі і може перекачувати навіть при незначних вкладеннях у модернізацію до 200 мільярдів кубометрів газу на рік. Але ж Україна поки щорічно прокачує лише 100 млрд. кубометрів російського газу (це 80% від загального обсягу його поставок в ЄС).

Ми хотіли б отримати від російських партнерів чіткі довгострокові гарантії обсягів транзиту російського газу територією України з урахуванням будівництва обхідних маршрутів. Оскільки невизначеність, яка існує на сьогодні, не дає Україні змоги сконцентрувати людські ресурси й промисловий потенціал, забезпечити й нашим компаніям, і нашим партнерам можливість упевнено дивитися в майбутнє і планувати свою діяльність.

Крім того, ми безпосередньо поставили питання нашим європейським колегам, що вигідніше для Євросоюзу: підтримка проекту Набукко чи Південного потоку, який є нашим прямим конкурентом. Насправді це аналогічні проекти, які входять на один і той же ринок Європи. І нам незрозуміло, чому наші європейські партнери підтримують обидва проекти, в усякому разі на рівні країн, які представляють Євросоюз.

— Глава "Газпрому" Міллер у кулуарах нещодавнього круглого столу в Москві говорив про те, що Росія ні за які українські пряники, тобто поступки, не відмовиться від Південного потоку. Таку можливість він допускав лише в тому випадку, якщо Україна прийме рішення про вступ до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Чи є ймовірність, що Україні доведеться погодитися на цей нав’язуваний нам варіант?

— Україна в питаннях транзиту газу має важелі для ведення переговорів і з Євросоюзом, і з Росією. Але в нашому суспільстві існує така неправильна думка, що лише Росія нас обходить. Насправді, Південний потік — це спільний проект Росії і Європи. І ми не можемо спокійно стояти обіч і спостерігати за тим, що відбувається на цьому напрямку, як це робило, на жаль, попереднє керівництво країни. Коли починалася реалізація обхідних проектів — вони спокійно на це дивилися. І "додивилися" до того, що ці проекти активно втілюються в життя. Повторюю, у нас є відповідні важелі для проведення переговорів і з Європейським Союзом, і з Росією. І ми використовуємо їх повною мірою.

— Події в Японії та реакція на них у багатьох країнах (у Німеччині, наприклад) поставили Україну, яка пережила Чорнобильську катастрофу, перед новими викликами. Чи не відмовимося ми від запланованого будівництва нових ядерних блоків? Є ще варіант відмови від продовження термінів експлуатації тих старих блоків, на яких не закінчено відповідну підготовку. До якого рішення схиляєтеся ви, як міністр?

— Розвиток атомної енергетики у світі неминучий. Але після трагедії в Чорнобилі цю тезу дуже багато хто активно оспорював. Але, на сьогодні більшість політиків усвідомило, що майбутнє без ядерної енергетики неможливе. Це дуже важливо для нас, оскільки наша країна є одним із основних гравців на цьому ринку.

З іншого боку, звичайно, є проблема безпечного використання енергоблоків. Для цього існує міжнародна організація, яка оцінює можливості продовження термінів служби реакторів і видає відповідні дозволи. Дозвіл видається лише на три роки, хоча потенційно термін служби може бути продовжено на 10—12 років. І кожні три роки ми зобов’язані повторювати процедуру й отримувати дозвіл на наступні три роки протягом усього терміну роботи реактора, якому продовжено термін експлуатації.

Одночасно ведеться робота з розвитку поновлюваних джерел енергетики. Ми повністю підтримуємо "Положення" Європейського союзу №2020 з розвитку альтернативної енергетики і є партнерами в декількох програмах.

— Цього року серйозно лихоманить український ринок нафтопродуктів. Ви заспокоювали, що ціни все ж таки знизяться. Вам, звичайно, видніше, але події на Близькому Сході і в Японії, як мені здається, подають зовсім інші сигнали. Ви наполягаєте на своїй обіцянці зменшити ціни на бензин? Як це може бути зроблено?

— Стабілізації ситуації на ринку нафтопродуктів може бути досягнуто лише шляхом створення рівних умов для всіх гравців. Попередній уряд упродовж декількох років створював преференції імпортерам, у результаті половина ринку виявилася заповненою імпортним паливом, ціна на яке повністю залежить від світової кон’юнктури. З іншого боку, вітчизняні НПЗ знизили обсяги переробки нафти, що призвело до того, що понад мільярд доларів додаткової вартості залишається за кордоном, підтримуючи зарубіжних виробників нафтопродуктів.

Всі інсинуації про те, що ціни на ринку нафтопродуктів відрегулює сам ринок — неправда. Враховуючи чутливість цін для всіх галузей, для всіх сторін життя людей, уряд і держава завжди жорстко стежитиме за цінами на нафтопродукти й коректуватиме їх у бік зменшення. І, незважаючи на всю вакханалію в пресі, яка стала реакцією на дії уряду зі зниження цін на нафтопродукти, ми продовжуватимемо цю політику, бо у нас перед очима дуже яскравий приклад наших сусідів у Туреччині, які, відпустивши ціни і понадіявшись на ринок, отримали сьогодні ціну два євро за літр 95-го бензину.

Із врахуванням нестабільної ситуації на світовому ринку нафти, ми відклали наразі питання запровадження мита і внесли пропозиції щодо зниження податкового навантаження на нафтотрейдерів. Окрім цього, для підтримки вітчизняних нафтопереробників ми ініціюємо скасування ПДВ на ввезення нафти до України.

Міністерство, спільно з гравцями ринку, визначило ціновий коридор на найбільш ходовий бензин А-95 розміром 9,75 грн. /л. Ми розраховуємо, що задіяний комплекс заходів у сукупності з низхідним ціновим трендом на нафту на світових біржах дозволить утримати ціни на ринку і в подальшій перспективі розпочати їх поступове зниження.

— А чи цього року Україна планує розпочати довгождану приватизацію електрогенерації? Чи впевнені ви в тому, що її кращі шматки не дістануться лідерові нашої приватної енергетики ДТЕКу?

— Цього року буде реалізовано пілотний проект із приватизації 5—6 компаній на ринку дистрибуції і два — на ринку генерації. Цей процес уже почався. Я сподіваюся, що до середини року ми оголосимо про проведення аукціону щодо перших компаній на ринку дистрибуції і першої компанії на ринку генерації.

Підсумки конкурсу складно спрогнозувати, але позиція Міністерства полягає ось у чому: ключовим питанням до інвестора, зацікавленого у придбанні компаній, буде сума, яку можуть направити на модернізацію, щоб реалізувати заходи в енергетиці, які Україна зобов’язалася виконати, вступаючи в Міжнародне енергетичне співтовариство.

— Що ви збираєтеся робити з підприємствами "Теплокомуненерго", які заборгували за газ астрономічні суми?

— Почнемо з формального боку питання. Згідно з положенням статті 13 Закону України "Про теплопостачання" відповідальність за теплопостачання покладена на органи місцевого самоврядування. А положеннями Закону України від 08.07.2010 р. № 2467-VI "Про основи функціонування ринку природного газу" і постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729 передбачено, що імпортований природний газ реалізується в Україні лише за умови стовідсоткової оплати споживачами використаного природного газу.

По суті, не дивлячись на заборгованість понад 8 млрд. грн. лише за цей опалювальний сезон, НАК "Нафтогаз України" продовжує постачання газу для ТКЕ для виробництва тепла й гарячої води. Якби цього не було, українські будинки вже давно нагадували б апокаліптичні картини з фільму "Післязавтра". І Міністерство, і "Нафтогаз України" неодноразово зверталися до Кабінету Міністрів і правоохоронних органів із проханнями та пропозиціями зі стабілізації ситуації і наведення фінансової дисципліни. На жаль, поки ми маємо лише наростання заборгованості, яка дорівнює місячному обсягу платежу України за російський газ.

Уряд планує низку заходів для реформування цього сектора вітчизняного ЖКХ. Найперше, це зниження втрат газу і вже виробленого тепла при його транспортуванні і, відповідно, зниження собівартості виробництва однієї гігакалорії тепла. І, звичайно, відновлення фінансової дисципліни, визначення алгоритму погашення заборгованості та підвищення рівня розрахунків тепловиків із НАК "Нафтогаз України".

— Не можу не запитати і про закриття нерентабельних безперспективних шахт і приватизації останніх. Якими будуть принципи і умови цих процесів? Чи не забудуть при цьому про людей, про соціальний і екологічний напрями? Чи будуть і приватні шахти, нарівні з державними, отримувати бюджетні кошти?

— З березня 2010 року Міністерство за підтримки уряду і Президента працює над вирішенням проблем вугільної галузі. Основне завдання для нас — вирішення як конкретних виробничих питань: технічного переоснащення, реконструкції вугільного господарства, збільшення продуктивності праці, так і соціальних. Сьогодні рівень зарплати шахтарів відстає від законодавчо закріпленого, шахти не в змозі утримувати свою соціальну сферу. Всі ці питання накопичувалися роками, і вирішувати їх було необхідно ще вчора.

Що вже вдалося зробити? Ми зупинили падіння видобутку. З травня минулого року йде його приріст (за підсумками минулого року — на 73,7 тис. тонн). Видобуток вугілля перевищив показник 2009 року. Понад мільярд гривень залучено в галузь у вигляді недержавних інвестицій, що дозволило почати технічне переоснащення шахт. Зараз реалізується понад 60 проектів реконструкції шахт і є домовленості з банками про одержання довгострокових кредитних ресурсів для їх реалізації. По кожному вугледобувному підприємству розроблені інвестиційні проекти (всього на 5,5 млрд. грн.). Ми відродили державну програму "Здоров’я шахтаря" й збільшили фонд заробітної плати на 20%. Причому зарплата виплачується своєчасно і повність. За результатами реалізації комплексу технічних й інвестиційних проектів у поточному році ми плануємо збільшити обсяги видобутку вугілля на мільйон тонн.

— Чи вірите ви в успіх двох потенційно перспективних українських проектів — розвідку й видобуток сланцевого газу і спорудження терміналу зрідженого газу? Чи дадуть нам росіяни ними займатися? Адже поки що посилено відговорюють, особливо щодо сланцю.

— Україна — незалежна держава і некоректно говорити про те, що певна країна може "відговорювати" нас від посилення своєї енергобезпеки. На сьогодні ми створили високу конкуренцію на ринку сланцевого газу і шахтного метану. Дивіться самі, "Газпром", ТНК-ВР, Шеврон і Шелл і багато інших не просто висловили свою готовність брати участь у розробці вітчизняних родовищ, а вже активно проводять підготовчі заходи. Як мінімум, це дасть Україні розуміння щодо обсягу видобутку запасів нетрадиційного газу. Але насправді ми орієнтуємося на максимум: Україна отримає високо конкурентний ринок видобутку газу на своїй території. Як відомо, чим вищий рівень конкуренції — тим більше дивідендів отримує національний споживач у вигляді збільшення обсягів власного видобутку газу і, відповідно, зниження ціни енергоносія.

Фото с сайта day.kiev.ua