Українські військові чекають на нові вітчизняні безпілотники

В Києві підбили підсумки конкурсу інженерно-наукових проектів "Безпілотна авіація". З майже 50-ти робіт українських вищів три проекти отримали призи та грошові нагороди на подальші розробки, повыдомляє Асоціація національної авіації та безпілотних систем.

Цей конкурс покликаний виділити найперспективніші національні проекти в сфері безпілотних систем та допомогти їхнім розробникам у реалізації – від безпосередньо завершення до взяття на озброєння українськими військовими. Таким чином, збройні сили отримають не лише вітчизняну, а й саме ту техніку, якої вони сьогодні потребують.

Загалом на розгляд журі були представлені близько півсотні проектів за напрямами "Планери та двигуни", а також "Авіоніка та радіоелектронне обладнання". За результатами оцінки експертної комісії до фіналу були відібрані 10 кращих інженерних розробок та моделей безпілотних систем, презентованих конкурсантами.

Більшість робіт створили студенти вищих навчальних закладів столиці, однак до роботи долучились й представники інших регіонів України. Так, Житомирський військовий інститут ім. Корольова представив одразу дві роботи, і обидві потрапили до фіналу. Два проекти презентував і Харківський національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського: один з них також був відібраний експертною комісією. Ще дві роботи запропонував Луцький Національний Технічний Університет, і одна з них так само потрапила у фінал.

У підсумку члени журі, до складу якого увійшли представники Ради національної безпеки та оборони України, Генерального штабу Збройних сил України, Державної прикордонної служби, військових частин, виробники, науковці тощо, обрали три найперспективніші проекти. Безумовним лідером конкурсу став проект модифікованого багатоцільового комплексу М-7Д "Небесний патруль" для виконання авіаційних робіт. Його розробники отримали грошову премію, яка допоможе у завершенні роботи, а представники Асоціації Національної авіації та безпілотних систем посприяють у налагодженні контакту з інвесторами та запуску у виробництво.

— Сьогодні ми активно співпрацюємо з вищими навчальними закладами, інвестиційними фондами, громадськими організаціями та органами влади, — розповідає президент Асоціації національної авіації та безпілотних систем Максим Глущенко. – І одне з ключових завдань НАБС — підтримувати перспективних розробників, допомагати вітчизняним виробникам. Потрібно налагодити співпрацю між вченими та бізнесом, залучити інвестиції, забезпечити зрозумілий механізм проходження процедур випробувань і прийняття на озброєння нашої армії саме українських безпілотних систем. Які при рівних із зарубіжними аналогами тактико-технічних характеристиках коштують на порядок дешевше.

Крім того, журі нагородили переможців відзнакою РНБО та дипломом-сертифікатом заводу цивільної авіації, відзначивши націленість проекту на практичне використання та його технологічну вирішеність для запуску у виробництво. Другу сходинку посіли творці малогабаритного безпілотника в захисній оболонці з оптикотехнічним зором з Харківського аерокосмічного університету. А третє місце присудили розробникам багатоцільового БПЛА із вітрогенератором. Автори цих проектів також отримали грошові сертифікати та можуть розраховувати на повну підтримку НАБС.

— За рік, коли створювалася Асоціація національної авіації та безпілотних систем вдалося зробити багато, — говорить заступник Секретаря Ради національної безпеки та оборони України Олег Гладковський. — Вже створені перші вітчизняні безпілотні системи, які вже знаходяться на озброєнні, допомагають нам підвищувати обороноздатність. Я впевнений, що ця робота буде продовжена, і ми будемо залучати багато молодих науковців, студентів, для того щоб підвищувати рівень боєздатності. Бо дійсно, дуже важливо проводити роботу саме в прикладному напрямку. Щоб ті винаходи, які створюються, мали практичне застосування. І таким чином збагачувалася наша країна з точки зору потенціалу промислового виробництва.

Ще два роки тому українські військові були фактично "сліпими" на полі бою. Дещо виправити ситуацію тоді вдалося лише волонтерам, які пристосовували для потреб армії побутові дрони, отримавши в результаті недосконалі, але ефективні безпілотними. Та навіть сьогодні військові за найоптимістичнішими прогнозами забезпечені авіаційними комплексами лише на 5 відсотків.

Розвитку цього напряму заважає ціла низка проблем, головна з яких – комплектуючі. Більшість з них іноземного виробництва, що позначається і на швидкості виготовлення, і на сервісному обслуговуванні. Крім того, найчастіше українським виробникам недоступні комплектуючі класу "мілітарі", які іноземні компанії нам практично не продають. Є питання і щодо сертифікації літальних апаратів, і щодо підготовки обслуговуючого персоналу.

Але зараз починається принципово новий етап – з багатьох розробок українських фахівців вже виросли перспективні проекти, які можуть допомогти військовим. Першою "ластівкою" став створений студентами та підтриманий приватним інвестором "Spectator", на черзі – розроблені в Національному авіаційному університеті апарати UA Technology. А згодом цей перелік поповниться і роботами переможців конкурсу "Безпілотна авіація".