Оксана Забужко про Добкіна: "Його слова треба коментувати психіатрам"

В Харкові розгорівся скандал навколо встановлення меморіальної дошки видатному українському філологу Юрію Шевельову. Діючий губернатор Харківщини висловився проти увічнення пам’яті науковця, якого назвав "зрадником, дезертиром та прихільником фашистів", а самих активістів "фашистською наволоччю".

"Коментарі" поговорили з відомою українською письменницею та літературознавцем Оксаною Забужко про цей конфлікт.

Як ви прокоментуєте такі висловлювання губернатора Харківщини? Чи вважаєте ви Михайла Шевельова  та перелічених Добкіним людей "посібниками фашистів"?

Вибачте, але це не заява губернатора країни "з європейським вектором розвитку", а якийсь"монолог скаженого Шарікова" — Булґаков із Зощенком відпочивають…Посмішку, звичайно, викликає, однак всерйоз це коментувати, гадаю, слід психіатрам, а не гуманітаріям.

Чому, на Вашу думку, в Харкові нема потужної реакції спротиву? Адже, Харків – не Донецьк, і там вистачає інтелігентних людей, які мали би стати на захист Шевельова?

Щоб відповісти на це питання, треба знати історію Харкова — правдиву, а не ту її радянську версію, яка досі в ужитку. Тож починаймо з читання Шевельова: саме його спогади про довоєнний і воєнний Харків ("Я — мене — мені...", том 1), торік перевидані харківським "Фоліо", дають найкращий ключ до розуміння понад 80-літньої трагедії цього міста, в якій нинішня "влада наперсточників" є тільки фінальним актом. А от скільки цьому акту ще тягтися — це вже залежить від самих харків´ян: як було сказано дві тисячі років тому, "пізнайте правду, і правда визволить вас". читать далее

Олександр Пономарів: Азарова неможливо навчити української мови

"Коментарі" вирішили дізнатись в українського філолога, професора кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександра Пономаріва, як формувалась мовна ситуація в Україні впродовж останніх років і що саме вплинуло на ставлення українців до своєї мови.

Микола Железняк: Українську енциклопедію слід писати, поки є кому

У 2013-й рік Україна увійшла, можна сказати, під прапором науки та енциклопедичних знань. І все завдяки президенту. А точніше, його першому указу, підписаному в новому році, яким голова держави наказав підтримати пропозицію Національної академії наук України і протягом 2013 — 2020 років видати Велику українську енциклопедію.

Проте, у науковців "новорічний подарунок" Януковича викликає цілком позитивні емоції і великі надії. Оскільки своя універсальна енциклопедія, переконані вони, країні потрібна. Щоправда, мало хто готовий говорити, що ж це буде за видання. Що й не дивно: наразі нема ні редколегії, ні навіть концепції майбутнього проекту. Втім, дещо прояснити картину в розмові з "Коментарями" зміг директор Інституту енциклопедичних досліджень Микола Железняк. Він також зауважив, що поки що не може говорити про щось напевно – надто вже багато невідомих в цій енциклопедчиній задачці. Але принаймні розповів про історію питання та назвав можливі терміни виходу в світ першого тому Енциклопедії.

Миколо Григоровичу, створення такої енциклопедії – це якась нова інінціатива, чи робота над нею велася і раніше?

Національна академія наук працювала над питанням створення такої енциклопедії близько двох років. Назва змінювалася: була Універсальна енциклопедія, Національна, тепер вже Велика українська. Підготовча робота проводилася в рамках нашого Інституту. Групу, котра працювала над концепцєю проекту очолював Іван Дзюба (академік НАНУ, літературознавець, співголова Головної редакційної колегії "Енциклопедії сучасної України" –"Коментарі"). Але зараз важко сказати, чи візьмуть за основу ці напрацювання, чи будуть якісь інші розробки.

Чи здатна Україна "осилити" цей проект зараз?

Якщо мобілізувати ресурси, то це реально зробити. Тим більше, що Україна поки що має потенціал, тобто наукові сили, для створення такого продукту. Пізніше – Бог знає. Зараз багато кажуть, що існує чимало проблем в науковому і освітньому середовищі, і це з часом може призвести до того, що для підготовки деяких статей у нас просто не буде своїх фахівців. читать далее