Главная Новости Досуг 5 лучших интервью об Украине и украинцах
commentss НОВОСТИ Все новости

5 лучших интервью об Украине и украинцах

«Комментарии» предлагают пятерку своих лучших интервью за 2013 год 

1 января 2014, 00:05
Поделитесь публикацией:
5 лучших интервью об Украине и украинцах

Оксана Забужко про Добкіна: "Його слова треба коментувати психіатрам"

В Харкові розгорівся скандал навколо встановлення меморіальної дошки видатному українському філологу Юрію Шевельову. Діючий губернатор Харківщини висловився проти увічнення пам’яті науковця, якого назвав "зрадником, дезертиром та прихільником фашистів", а самих активістів "фашистською наволоччю".

"Коментарі" поговорили з відомою українською письменницею та літературознавцем Оксаною Забужко про цей конфлікт.

Як ви прокоментуєте такі висловлювання губернатора Харківщини? Чи вважаєте ви Михайла Шевельова  та перелічених Добкіним людей "посібниками фашистів"?

Вибачте, але це не заява губернатора країни "з європейським вектором розвитку", а якийсь"монолог скаженого Шарікова" — Булґаков із Зощенком відпочивають…Посмішку, звичайно, викликає, однак всерйоз це коментувати, гадаю, слід психіатрам, а не гуманітаріям.

Чому, на Вашу думку, в Харкові нема потужної реакції спротиву? Адже, Харків – не Донецьк, і там вистачає інтелігентних людей, які мали би стати на захист Шевельова?

Щоб відповісти на це питання, треба знати історію Харкова — правдиву, а не ту її радянську версію, яка досі в ужитку. Тож починаймо з читання Шевельова: саме його спогади про довоєнний і воєнний Харків ("Я — мене — мені...", том 1), торік перевидані харківським "Фоліо", дають найкращий ключ до розуміння понад 80-літньої трагедії цього міста, в якій нинішня "влада наперсточників" є тільки фінальним актом. А от скільки цьому акту ще тягтися — це вже залежить від самих харків´ян: як було сказано дві тисячі років тому, "пізнайте правду, і правда визволить вас". читать далее

Олександр Пономарів: Азарова неможливо навчити української мови

"Коментарі" вирішили дізнатись в українського філолога, професора кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександра Пономаріва, як формувалась мовна ситуація в Україні впродовж останніх років і що саме вплинуло на ставлення українців до своєї мови.

Поборники всього українського часом висловлюються доволі категорично щодо мовного питання в Україні. Чи можуть такі радикально налаштовані політики, як-от Ірина Фаріон, бути прикладом для наслідування?
 
- Я дуже добре ставлюся до Ірини Фаріон. Можливо, українцям варто вже стати агресивнішими у відстоюванні своїх прав. Вона не проти російської мови, а лише за те, щоб українська переважала у вжитку. Зокрема, була єдиною державною мовою.

Дмитро Табачник і Микола Азаров також викликають двояку реакцію в суспільстві. Як ви оцінюєте їхнє мовлення?
 
- Табачник прекрасно володіє українською мовою, він ще студентом працював помічником редактора студентської газети. Він просто антиукраїнський тип. Азаров - це взагалі клінічний випадок. Я більше таких не знаю. Його навчити неможливо. читать далее

Іван Андрусяк: Авторка "Гаррі Поттера" в Україні заробила б не більше 5 тис. грн.

У Міжнародний день дитячої книги один із найуспішніших дитячих письменників України розповів "Коментарям" про особливості цієї професії  

- Батьки скаржаться, що діти зараз узагалі перестали читати — надають перевагу комп’ютеру, а не книжці. Як, на вашу думку, переламати цю сумну тенденцію?

- Якщо всерйоз – то потрібні системні зусилля всього суспільства і відповідальна гуманітарна політика держави. Одне слово, маємо робити те, що робиться в усьому цивілізованому світі. Бо наша система шкільної освіти ще з радянських часів спрямована на те, щоб відбити в дитини охоту брати до рук книжку, а табачниківські "реформи" це лише поглиблюють, маючи на меті сформувати не самостійно мислячу особистість, а ідеального раба для заводів якого-небудь Ахметова чи іншого олігарха. читать далее

Українське суспільство ризикує перетворитися на "Бригаду"

Напередодні Всесвітнього дня дитини, що відзначається 20 листопала, "Коментарі" поспілкувалися з виконуючою обов’язки заступника лабораторії психології соціально дезадаптованих неповнолітніх Інституту психології ім. Костюка НАПНУ Наталією Максимовою. І дізналися, наскільки актуальною є проблема підліткової агресії в українському суспільстві, а також спробували розібратися в причинах її виникнення та наслідках, до яких можуть призвести прогалини у вихованні батьками власних дітей.

Нещодавно український інформаційний простір облетіло повідомлення про побиття кримською школяркою вчительки англійської мови. Такі випадки виплеску дитячої агресії в сучасному українському суспільстві – це закономірність чи виключення?

Нажаль, це питання в нашому суспільстві дуже актуальне. Такі випадки вже не поодинокі, і з кожним роком, я вважаю, їх кількість буде збільшуватись. При цьому назовні потрапляють лише окремі випадки, а більшість замовчуються, щоб не привертати увагу.

Кілька десятиліть тому такі прояви підліткової агресії навряд чи можна було уявити. А зараз вони трапляються дедалі частіше. В чому причина змін поведінки школярів?

Якщо проаналізувати суспільство 20-25 років тому, тобто попереднє покоління, то у нього були зовсім інші життєві принципи, зовсім інші цінності. Тоді дітей виховували так, щоб вони були доброзичливими, поступливими, зважали на інших людей і думали про те, що буде відчувати людина, коли вони себе так чи інакше поводять. Тобто в дітях культивувалося добро, лагідність, чуйність – це було найважливішим. А що ми маємо зараз? Наведу один красномовний приклад: одне з ТВ-шоу називається "Битва хорів". Я коли це прочитала, то подумала, що то будуть битись гризуни, а виявилося, що то конкурс хорового співу! Це ж треба було так назвати! От так у нас і є: всюди суцільна битва. Сучасні суспільні умови життя жорсткі, і саме вони насамперед спонукають до накопичення і виплеску агресії. Зараз в дитині і в дорослій людини культивується успіх – треба всіх розштовхати ліктями і битись зі всіма і з кожним окремо за своє, аби довести, що ти – найкращий, унікальний, обраний. Ось ми і пожинаємо плоди такого культивування, і нічого дивного в цьому нема. читать далее

Микола Железняк: Українську енциклопедію слід писати, поки є кому

У 2013-й рік Україна увійшла, можна сказати, під прапором науки та енциклопедичних знань. І все завдяки президенту. А точніше, його першому указу, підписаному в новому році, яким голова держави наказав підтримати пропозицію Національної академії наук України і протягом 2013 — 2020 років видати Велику українську енциклопедію.

Проте, у науковців "новорічний подарунок" Януковича викликає цілком позитивні емоції і великі надії. Оскільки своя універсальна енциклопедія, переконані вони, країні потрібна. Щоправда, мало хто готовий говорити, що ж це буде за видання. Що й не дивно: наразі нема ні редколегії, ні навіть концепції майбутнього проекту. Втім, дещо прояснити картину в розмові з "Коментарями" зміг директор Інституту енциклопедичних досліджень Микола Железняк. Він також зауважив, що поки що не може говорити про щось напевно – надто вже багато невідомих в цій енциклопедчиній задачці. Але принаймні розповів про історію питання та назвав можливі терміни виходу в світ першого тому Енциклопедії.

Миколо Григоровичу, створення такої енциклопедії – це якась нова інінціатива, чи робота над нею велася і раніше?

Національна академія наук працювала над питанням створення такої енциклопедії близько двох років. Назва змінювалася: була Універсальна енциклопедія, Національна, тепер вже Велика українська. Підготовча робота проводилася в рамках нашого Інституту. Групу, котра працювала над концепцєю проекту очолював Іван Дзюба (академік НАНУ, літературознавець, співголова Головної редакційної колегії "Енциклопедії сучасної України" –"Коментарі"). Але зараз важко сказати, чи візьмуть за основу ці напрацювання, чи будуть якісь інші розробки.

Чи здатна Україна "осилити" цей проект зараз?

Якщо мобілізувати ресурси, то це реально зробити. Тим більше, що Україна поки що має потенціал, тобто наукові сили, для створення такого продукту. Пізніше – Бог знає. Зараз багато кажуть, що існує чимало проблем в науковому і освітньому середовищі, і це з часом може призвести до того, що для підготовки деяких статей у нас просто не буде своїх фахівців. читать далее

 

 



Читайте Comments.ua в Google News
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
Источник: Комментарии
comments

Обсуждения

comments

Новости партнеров


Новости

?>
Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!