Британський експерт: Україна - найбільша помилка в кар’єрі Путіна

Польська газета  "Rzeczpospolita"  з´ясувала у експерта лондонського Chatham House Джона Лока чому Путін втратив Україну.

Усе вказує на те, що Україна вибрала інтеграцію з Європою, а не Росією. Чому Кремль не зміг цьому запобігти?

- Бо Путін зіграв так, як поводився по відношенню до України вже багато років: емоційно, без раціонального аналізу. Намагався залякати українців, змусити йти на поступки. І як виявилося, контрпродуктивно, подібно як в 2004 році, коли попри сфальсифіковані вибори підтримав Віктора Януковича, що призвело до Помаранчевої революції, або ж у 2009-му, коли намагався шантажувати Україну припиненням поставок газу.

Чому якраз із Україною у Путіна не складається?

- Тому що Україна надто близька Росії в культурному плані. І росіянам через те видається, що українці такі ж як вони, і що вони ідентично реагуватимуть. Натомість Україна відрізняється від Росії, і чим більше Москва натискатиме, тим більше поглиблюватимуться ці відмінності.

- Чим саме відрізняється Україна?

- Передовсім має набагато сильніше почуття власної ідентичності, ніж гадають росіяни. Є більш успішною в балансуванні між Європою та Росією. Янукович знається набагато краще, ніж думають росіяни, в чому саме полягають його інтереси. Окрім того, незалежно від свого походження він дійсно є українцем. Поділ на нібито проросійський Схід та проукраїнський Захід є насправді набагато менший, ніж прийнято вважати.

- Путін міг завадити рішенню Януковича щодо Умови про асоціацію з ЄС?

- Якби він не використовував такі методи тиску, вочевидь міг би чимало виграти у часі. З його перспективи краще було б, якби вказував на важкий шлях виконання Україною всіх вимог для підписання цієї Угоди, та наголошував, що Україна навряд чи колись зможе стати повноцінним членом Євросоюзу.

- Чи можна вважати, що ця помилка Путіна спричинить геостратегічні зміни у Східній Європі?

- Звісно, це одна із найбільших, а можливо й найбільша помилка у кар’єрі Путіна. Але які вона принесе наслідки, залежить зараз від України. Перш за все, від того, чи за деклараціями ми побачимо конкретні дії. Чи зможе Україна в дійсності запровадити в життя дуже технічні постулати Умови про асоціацію. Якщо їй це вдасться, геостратегічні зміни будуть справді неминучими.

- Про те, що ЄС готовий до підписання Угоди про асоціацію, насправді вирішила позиція однієї держави – Німеччини. Наскільки наростаючий авторитаризм Путіна схилив канцлер Меркель до такого кроку?

- Меркель не просто є одним із тих керівників Євросоюзу, хто найкраще знається на ситуації в Росії – будучи дочкою пастора, вона пов’язана із цінностями дотримання основних прав людини та засад демократії. Тому не дивлячись на дуже інтенсивні економічні зв’язки поміж Росією та Німеччиною, її уряд останнім часом налаштований щораз критичніше щодо кроків Кремля. Те, що змінилося безпосередньо в ближчій перспективі, — це власне німецька суспільна думка, оцінка ЗМІ путінської політики: вона набула надзвичайно критичних рис. І це українцям стало у нагоді. 

- А Янукович? Чому обрав Європу, а не Росію?

- В цьому випадку зіграло кілька чинників, але найважливішим був страх перед обіймами Великої Русі. Янукович бачить, що робиться з Вірменією, якого тиску зазнає Молдова. Пам’ятає війну в Грузії та президентську кампанію Путіна, під час якої той декларував прагнення побудови Євразійського союзу. Тож не хоче бути зведеним до ролі маріонетки при царському дворі. Коли б такої загрози не існувало, Україна ще довго балансувала б між Брюсселем і Москвою.