Алексей Буряченко: Батальйони просять вогню. Де ділась наша зброя?

Цю статтю примусили мене писати самі обставини того, що зараз відбувається на полі бою. Я, звичайно, не військовий експерт і в номенклатурі озброєння сперечатись не буду, але мій аналітичний досвід свідчить, що обіцяна західна зброя до нас так в необхідній кількості і не дійшла, а ворог сильно активізувався та надихнувся з цього приводу.

І, так, я усвідомлюю те, що зараз гаряче буде всюди і в інформаційному просторі, і політично, і економічно, і, перш за все, на полі бою, оскільки ворог хоче отримати значимі результати ще до Саміту Миру в Швейцарії, який запланований на середину червня. Або, як мінімум, покращити свої позиції на полі бою допоки Україна продовжує очікувати допомогу...

Що тут скажеш... Усі ми думали, що озброєння із США прийде одразу після прийняття відповідного рекордного макрофіну у $61 млрд. і, направду, так частково і сталося, але не в тих обсягах і далеко не в тій номенклатурі, як ми всі очікували.

Наші захисники пів року тримали фронт і робили це надзвичайно успішно, перш за все, за рахунок волі до Перемоги та бажання захистити свою землю і людей за будь-яку ціну... Але сили і запаси озброєння не безкінечні, а наші партнери, іноді складається таке враження, думають, що це якась комп’ютерна гра де не гинуть живі люди в мирних містах. І я зараз не хочу в чомусь звинувачувати наших західних партнерів, розуміючи, що якби не їх допомога, Україна би так довго ніколи не протрималась, але і грати на гітарі в нічному барі тоді коли відбуваються активні бойові дії на північному (Харків, Суми) напрямку, це, м’яко кажучи, незрозуміло...

Доречі, враховуючи поточні загрози, навіть Президент України Володимир Зеленський відклав свої візити до Іспанії та Португалії — це однозначно свідчить, що ситуація не фронті не проста і потребує його присутності в країні. До слова, сторони уже фіналізували положення “безпекових договорів” між нашими країнами і Іспанія навіть погодилась нам передати ще один Петріот, для захисту неба.

Як наголосив Володимир Зеленський декількома днями раніше: "цей час визначає весь рік - і в боях, і в тренуванні, і в забезпеченні". "Будь-яка затримка зараз щодо зброї, чи щодо снарядів, чи щодо комплектування наших бригад коштуватиме надто дорого для всіх у світі, хто справді хоче захисту від Росії", - резюмував він. (https://interfax.com.ua/news/general/985265.html )

Зброя — це слово, яке зараз найбільше зустрічається у наших пабліках! Через усі можливі джерела комунікації ми маємо зараз доносити до наших партнерів, що це по суті питання життя та смерті не тільки наших військових, а і цивільних, які постійно гинуть у мирних містах під ворожими обстрілами!

Також, нагадаю, що саме зараз в розпалі ворожа інформаційна спецоперація “Майдан-3”, яка впливає на свідомість не тільки наших громадян, але через цілий ряд гібридних інструментів і на наших західних партнерів, а це в свою чергу виливається в затримках давно проголосованого та обіцяного озброєння.

Як підтвердження складності ситуації можна сприймати і вчорашню заяву Керівника ОПУ Андрія Єрмака, яку він озвучив на “Саміті демократій” у Копенгагені: «Я приїхав з України і хочу сказати, що ми зберігаємо цю позицію, ми продовжуємо боротися… Але знову ж таки, ми просимо одне: нам потрібна достатня кількість зброї. Наші люди не втомилися. Наш народ сильний. Наші герої продовжують боротьбу. Ми просимо більше протиповітряної оборони, артилерії, ракет великої дальності та можливість використовувати це для відповіді. Тому що іноді одна проблема, яка у нас є, полягає в тому, що нашому солдату не вистачає ні амуніції, ні зброї» (https://www.radiosvoboda.org/a/news-yermak-zbroya-mobilizatsiya/32947040.html)

Як бачимо, військово-політичне керівництво нашої країни в один голос, буквально кричить, що нам не вистачає зброї і просить/вимагає від наших партнерів прискорити уже давно обіцяні пакети допомоги!

Скажіть, а що їм ще залишається робити? Якщо вітчизняний ВПК за роки незалежності по-суті знищений, не без російської агентури. А озброєння, колись найбільшої армії в Європі, зараз є де завгодно, окрім самої України, де воно зараз критично необхідне. Про це я писав у одній із своїх останніх статей, тому повторюватись не буду. Кому цікаво, дуже рекомендую ознайомитись більш детально за посиланням (https://comments.ua/ua/blog/bmp-za-10-000-hto-rozprodav-nashu-armiyu-2843.html ).

Тільки вдумайтесь, колись у України на озброєнні стояло 350 суден, а на верфі в Миколаєві з готовністю в 80% добудовувався найсучасніший авіаносець... Коли на 1991 рік ми мали офіційно 18 125 одиниць озброєння, а на 2014 рік тільки 3 667... А про історію з департаментом “надлишкового майна” при міністрі Гриценко і взагалі згадувати не хочеться...

Вас не вкурвлює це все? Мене шалено!

Адже, по суті, наше поточне положення на полі бою прямо залежало від тієї зброї, яку наші можновладці з 1991 року “розпилювали” та продавали по всьому світі, як “надлишкову” і якби цього “тотального дерибану” вдалося б уникнути, то у мене є великі сумніви, що росія б наважилась на напад і максимам, що б зробила, це поскреготала зубами, як у конфлікті за Тузлу.

Але тригером для написання цієї статті стало навіть не це, а вчорашня новина на “ЕП” під назвою: “Злочевський, Богуслаєв та інші: "Схеми" знайшли майно родин експосадовців в Дубаї на $30 мільйонів” (https://www.epravda.com.ua/news/2024/05/14/713675). В якій журналісти-розслідувачі знайшли  частину майна посадовців-корупціонерів в ОЕМ, в тому числі зрадника Богуслаєва з корпорації “МОТОР СІЧ”.

І тут я задався питанням, а чому ми не звернемося до колишніх високопосадовців за часів яких була знищена обороноздатність нашої держави (через продаж військової техніки), про допомогу Україні? До когось звернимось толерантно та лагідно, а до когось жорстко та “з пристрастю”. Вони мало ... з цього тотального багатомільярдного розпродажу майна українського народу???

Глибоко переконаний, що ці люди мають дати відповіді на усі запитання, які до них накопичились у суспільства за багато років і, бажано, в межах кримінальних проваджень, не залежності від чину, звання чи соціального статусу.

Не розумію, чому за халатність/корупцію минулих років мають зараз платити наші хлопці на передовій, а наше військово-політичне керівництво, яке не має жодного відношення до того “дерибану”, має вимолювати зброю у партнерів? Це чесно? А може справедливо?

А ті хто привів Україну до такого стану, сидять десь далеко за кордоном і продовжують концентрувати активи в своїх руках, ставши новими “олігархами на крові”... На ці запитання хочу отримати відповідь не тільки я, а мільйони українців і ми ці відповіді отримаємо, війна і час усе не спише.

СЛАВА УКРАЇНІ! МИ ВИСТОЇМО, АЛЕ НІЧОГО НЕ ПРОБАЧИМО!