Алексей Буряченко: Україна входить у новий політичний цикл. Що насправді показує нове опитування КМІС?

Видання Українська правда повідомила про дослідження КМІС в яких стверджується, що, за даними опитування, довіра до президента Володимира Зеленського серед українців на початок серпня, порівняно з квітнем, знизилась з 58% до 55%. 

Додам ще трішки цифр і зроблю власні висновки. 

Так, соціологи зазначають, що, відповідно до отриманих результатів 55% зараз довіряють Зеленському, не довіряють – 40% (баланс довіри-недовіри – +15%). "Тобто порівняно із квітнем ми також фіксуємо зниження довіри В. Зеленському. Проте ми принаймні наразі не спостерігаємо саме обвалу довіри через резонансні кадрові рішення, що могли очікувати деякі політики, експерти та оглядачі", - кажуть у КМІС. Також, соціологи кажуть, що треба врахувати, що серед 54%, які довіряють Зеленському, 20% "повністю" довіряють, а решта 34% довіряють "скоріше". "При цьому для балансу важливо розуміти, що серед тих, хто не довіряє йому, є поділ – 19% "зовсім" не довіряють, а 20% не довіряють "скоріше", - зазначили у КМС.

Пряма мова виконавчого директора КМІС Антона Грушецького: "Попри значне суспільне невдоволення кадровими рішеннями президента В. Зеленського, він усе одно зберігає доволі високі показники довіри. І хоча й стало дещо більше тих, хто підтримує вибори найближчим часом або хоча б після перемир'я, але все одно більшість проти цього".

Що в сухому залишку? Які висновки можна зробити:

1. У Зеленського зберігається так-званий "ядерний" електорат на рівні 20%, що не мало.

2. Можна обгрунтовано припустити, що ті 55%, які довіряють Зеленському представляєть здебільшого консервативний електорат.

3. Падіння з 58% до 55%, у порівнянні з квітнем, є не суттєвим і по-суті на рівні статистичної похибки. І тут можна погодитись з думкою КМІС, що "обвалу довіри", не зважаючи на нагнітання в соц.мережах та більшості ЗМІ, не сталося.

Разом з тим, як на мене, все ж вартує відзначити, що БУДЬ-ЯКІ соціологічні дослідження під час війни справа дуже не вдячна і проходять вони на фоні повної невизначеності навколо перспектив політичного процесу. Більше того, виходячи з коментарів Грушецького, можна зробити висновок, що суспільство чітко усвідомлює, що політичне "розхитування" та розмови про вибори, наразі, скоріше, не толеруються. Принцип "не на часі" залишається в силі.

Рейтинг довіри навіть в 55% при 100% впізнаваності залишає Зеленського в "політичному сідлі" і досить міцно. Ну принаймні, допоки гаряча стадія війни.

Але, насправді, це опитування, як я зазначав, демонструє ще одну цікаву річ - суспільство остаточно поляризується! І мені видається, що структурно після війни голоси сильно перерозподіляться між наявними політичними гравцями, але з принциповим водорозділом - "грантові ліберали" проти, умовних, "суверенів". Тобто, будуть ті хто продовжуватиме продавати людям мрію про світле майбутнє в ЄС і НАТО, та з "демократичними цінностями", і ті хто будуть дивитись на речі максимально прагматично та холоднокровно, називаючи їх своїми справжніми іменами. І цей водорозділ, наступного політичного сезону, уже не про Зеленського, чи Залужного, чи будь-кого іншого, а про принципове визначення подальшого шляху для України - в казковий ілюзорний світ "рожевих єдинорогів", чи визнання реальності і того що після "крові" буде тільки "піт", і нічого більше.

Суспільство дорослішає. Під час війни завжди швидко дорослішаєш.