Oleg Posternak: Бізнес - середній освіті: патронаж та підтримка

Новий шлях розвитку нашої держави пов’язаний з розвитком економіки знань, ефективним використанням інтелектуальних ресурсів, формування інноваційного середовища. Перехід економіки на постіндустріальний рівень в ситуації соціальної та демографічної кризи загострює проблему якості трудових ресурсів. І мова йде не лише про професійну орієнтацію молоді на основі тісної взаємодії системи освіти з бізнесом задля збалансування ринку праці. В цьому ключі бізнес зацікавлений у співробітництві з вишами. Останнім часом говорять про активну участь бізнесу у розбудові системи професійної освіти. Але як поставлене питання взаємодії бізнесу з ланкою загальної середньої освіти? Розвиток економіки України вимагає більш тісної інтеграції середньої ланки освіти та бізнесу. Тут може бути три актуальні складові: участь бізнесу у системній перепідготовці вчителів, починаючи від стратегічного планування та супроводження; допомога бізнесу у виробленні інноваційних методик, підходів та прийомів навчання базових дисциплін, засвоєння знань та формування компетенцій майбутніх працівників; формування та підтримка освітніх проектів та програм навчання. Наприклад, ефективну модель співпраці бізнесу з освітніми установами побудував Броварський професійний ліцей. Вона включає співпрацю з компаніями Sniezka, Geberit, Siniat. Паралельно з процесом навчання було створено 3 навчально-практичні центри, які готували до робітничих професій. Держава фактично сьогодні відмовилась виконувати функцію замовника в освіті. На ринку праці багато нині тривожних сигналів. Нині молоді люди орієнтовані на себе, а не на справу. Випускники без досвіду роботи недовго залишаються на першому місці роботи. Молоді не вистачає відповідальності, сформованої звички ходити на роботу та виконувати задачі. Не дотримуються елементарних норм ділового етикету. Дуже часто молодь неадекватно сприймає себе: завищені очікування від зарплати, з оцінки своєї праці і характеру роботи – з самого початку претендують на керівні позиції і на право вирішувати стратегічні питання. Слід відмітити, до речі, що неадекватні амбіції формують у студентів в тому числі і школи та виші, намагаючись таким чином підвищити навчальну мотивацію. В останні роки роботодавці все частіше цікавляться освітньою політикою, намагаючись відігравати в ній активну роль. Особливе місце в цій системі займають так звані ендаументи – цільові фонди, що призначені для використання в некомерційних цілях, зокрема для фінансування освітніх проектів. Розширюється мережева взаємодія на регіональному та міжрегіональному рівні з метою ефективного використання ресурсів. Для прикладу, фармацевтична компанія «Юрія-Фарм», що утворила біотех-платформу «Партнерство заради майбутнього», доволі негативно поставилась до ініціативи МОН щодо зменшення кількості годин для вивчення біології та її інтеграції у загальний предмет «Природничі науки». У цьому році Міністерство освіти і науки України провело опитування представників великого бізнесу для кращого розуміння застосування цільових коштів, актуальних інноваційних розробок. Великі підприємства стають донорами і благодійниками для важливих освітніх проектів. Активно інвестує кошти в освіту, наприклад, «Миронівський хлібопродукт». Мова йде не лише про фінансування розбудови комунальних шкіл та підтримку обдарованих дітей. Агрохолдинг також став засновником власної номінації «Реалізація мрії вчителя» в межах відомої премії Global Teacher Prize Ukraine, вручення якої нещдавно відбулось. Обраючи одного з кращих вчителів України, бізнес-структура втілює в життя його освітню мрію. На порядку денному зараз стоїть питання про розширення державно-приватного партнерства в системі освіти. Необхідно залучати бізнес до реалізації державної політики в системі освіти, у будівництво інфраструктури освітньої системи, розробки стандартів та оцінки якості освіти, підтримку освітньої сфери. Необхідна також міжвідомча модель управління системою освіти. Лише узгодженість дій між системою освіти, державними органами і бізнесом може дати у перспективі синергетичний ефект.